ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2021 р.Справа № 619/2247/16-а

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Катунова В.В. ,  Чалого І.С. ,

за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області (головуючий суддя І інстанції: Болибок Є.А.) від 22.06.2021 року (повний текст складено 29.06.21 року) по справі № 619/2247/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Харківській області

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Заявник, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області із заявою про поворот виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2017, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 виплачену йому Управлінням Держспецзв`язку в Харківській області одноразову грошову допомогу у розмірі 48-місячного грошового забезпечення у сумі 79704,00 грн.

В обґрунтування поданої заяви зазначив, що Управлінням Держспецзв`язку в Харківській області, Адміністрацією Держспецзв`язку було видано наказ від 22.04.2016 № 5-Ф «Про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ». ОСОБА_1 не погодившись із таким рішенням Адміністрації Держспецзв`язку оскаржив його у Дергачівському районному суді Харківської області. Дергачівським районним судом Харківської області 21.10.2016 винесено постанову, якою у позовних вимогах ОСОБА_1 було відмовлено. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено та зобов`язано Адміністрацію Держспецзв`язку призначити, а Управління Держспецзв`язку в Харківській області виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку з настанням інвалідності в розмірі 48-місячного грошового забезпечення. На виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 та постанови про відкриття виконавчого провадження Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 01.03.2017, Адміністрацією Держспецзв`язку було прийнято рішення про призначення грошової виплати у розмірі 48-місячного грошового забезпечення (79704,00 грн.) ОСОБА_1 у зв`язку із встановленням йому інвалідності (наказ Адміністрації Держспецзв`язку від 29.03.2017 № 10-ф «Про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 »). Відповідно до виписки за 13.04.2017 одноразову грошову допомогу у сумі 79704,00 грн. перераховано на рахунок ОСОБА_1 26.02.2021 до Адміністрації Держспецзв`язку надійшла постанова Верховного Суду від 18.02.2021, ухвалена за результатами розгляду касаційної скарги Адміністрації Держспецзв`язку та Управління Держспецзв`язку у Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017. Вказаною постановою суду скасовано постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 і залишено в силі постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 21.10.2016, якою в задоволені позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 22.06.2021 по справі №619/2247/16-а в задоволенні заяви відмовлено.

Відповідач не погодився з ухвалою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову, якою задовольнити подану заяву, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з адміністративним позовом, в якому просив суд визнати дії Управління Державної Служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Харківській області, Адміністрації державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України щодо призначення йому одноразової грошової допомоги та ненадання відповідей на його звернення протиправним; зобов`язати Адміністрацію державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України призначити, а Управління Державної Служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Харківській області виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв`язку з настанням інвалідності в розмірі 48 місячного грошового забезпечення; стягнути з Управління Державної Служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Харківській області, Адміністрації державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України на його користь моральну шкоду у розмірі 5000 гривень.

Постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 21 жовтня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 21.10.2016 по справі № 619/2247/16-а скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано дії Управління Державної Служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Харківській області по ненаданню відповіді на звернення протиправними. Скасовано наказ Адміністрації державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України 22.04.2016 про відмову у призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . Зобов`язано Адміністрацію Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України призначити, а Управління Державної Служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з настанням інвалідності в розмірі 48-місячного грошового забезпечення. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 18 лютого 2021 року постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року у справі № 619/2247/16-а - скасовано. Постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 21 жовтня 2016 року у справі № 619/2247/16-а залишено в силі.

Наведені вище обставини стали підставою для звернення відповідача до суду із заявою про поворот виконання судового рішення.

Відмовляючи в задоволенні поданої заяви, суд першої інстанції дійшов до висновку, що в матеріалах справи відсутні, а Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України не надані відомості на підтвердження того, що скасована постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року була обґрунтована повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.

В доводах апеляційної скарги відповідач по справі послався на те, що у постанові Верховного Суду від 18 лютого 2021 року зазначено, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач не має право на одноразову грошову допомогу відповідно до Порядку № 605, як особа якій встановлено III групу інвалідності, пов`язану з проходженням військової служби, оскільки довідка МСЕК від 25.03.2016 не містить висновку про зв`язок хвороби, отриманої позивачем з виконанням службових обов`язків, натомість в довідці чітко вказано причинно-наслідковий зв`язок при визначенні інвалідності встановлення причини захворювання, а саме пов`язані з проходженням військової служби.

Вказує, що з вищевикладеного випливає, що ОСОБА_1 у позовній заяві до Дергачівського районного суду Харківської області від 23.06.2016 зазначено неправдиву інформацію, про те що його захворювання пов`язані з виконанням ним службових обов`язків. У зв`язку з цим вважає, що є можливим застосування вимог статті 381 КАС України.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання повороту виконання судових рішень визначені статтею 380 КАС України.

У відповідності до вимог вказаної статті, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою наведеної вище статті КАС України, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи за результатами перегляду рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Як зазначив, в своєму рішенні Конституційний Суд України від 02.11.2011 № 13-рп/2011, поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Отже, інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ визначено статтею 381 КАС України.

Вказаною нормою встановлено, що поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.

Аналіз наведеної норми передбачає обмеження на поворот виконання судового рішення в окремих категоріях справ про відшкодування шкоди: - заподіяної суб`єктом владних повноважень; - заподіяної каліцтвом; - заподіяної іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи;

Також обмеження на поворот виконання судових рішень встановлені у справах: - про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів; - рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби.

У вказаних випадках поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.09.2020 по справі № 818/678/17.

З матеріалів справи судом встановлено, що скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції зазначив, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач не має право на одноразову грошову допомогу відповідно до Порядку № 605, як особа, якій встановлено ІІІ групу інвалідності, пов`язану з проходженням військової служби, оскільки довідка МСЕК від 25.03.2016 року не містить висновку про зв`язок хвороби, отриманої позивачем з виконанням службових обов`язків, натомість в довідці чітко вказано причинно-наслідковий зв`язок при визначенні інвалідності встановлення причини захворювання, а саме пов`язані з проходженням військової служби. З такою позицією суду першої інстанції погодився Верховний суд, з огляду на ту обставину, що період проходження військової служби не є тотожним в часових рамках до періоду виконання особою службових обов`язків під час проходження військової служби, тому законодавець і виокремлює ці дві дефініції, оскільки остання в часових рамках не поглинає цілком поняття проходження військової служби, до якого зазвичай зараховується увесь час перебування особи на військовій службі разом з різноманітними перериваннями.

Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 18.02.2021 р. також зазначено, що позивач не позбавлений можливості на отримання одноразової грошової допомоги на підставах визначених Законом № 2011-XII.

Статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ) визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі; це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Статтею 16 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - військовослужбовцю виплачується гарантована державою виплата (одноразова грошова допомога), що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Таким чином, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності є видом гарантованого державою забезпечення (грошового утримання) у відносинах публічної (військової) служби. Крім того вона є компенсаційною виплатою, яка виплачується за шкоду, заподіяну каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я чи смертю.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла, що на спірні правовідносини з приводу виплати позивачу одноразової грошової допомоги поширюються приписи статті 381 КАС України.

Отже, згідно з цією нормою не допускається поворот виконання судових рішень у вище зазначеній категорії справ за винятком випадків повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей або поданням підроблених документах.

Тобто, якщо особа добросовісно одержувала за скасованим чи зміненим в подальшому судовим рішенням певні виплати, то вона не повинна повертати ці кошти чи надміру одержані кошти. З набранням законної сили новим судовим рішенням вона лише втрачає право на одержання подальших виплат або зберігає це право щодо виплат у меншому розмірі.

Колегія суддів зазначає, що у зазначених категоріях адміністративних справ може відбутися поворот виконання у випадках, якщо постанова суду стала результатом недобросовісної поведінки позивача (стягувача), а не порушень з боку суду. Тому, якщо скасована постанова була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах, суд повинен допустити поворот виконання.

При цьому, лише обставина скасування судового рішення в касаційному порядку не є достатньою.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач звертаючись із заявою про поворот виконання рішення суду не надав жодних доказів на підтвердження того, що висновки суду апеляційної інстанції по справі обґрунтовані на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

Натомість, постанова Верховного Суду від 18.02.2021 р. у цій справі обґрунтована неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність законних підстав для задоволення заяви про поворот виконання судового рішення у справі шляхом стягнення з позивача коштів.

При цьому, колегія суддів зауважує, що спосіб повороту виконання судового рішення, зазначений у заяві, порушує право на мирне володіння майном, передбачене ст. 1 Першого Протоколу до "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" від 04.11.1950 (ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997).

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді питання неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України залишити без задоволення.

Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 22.06.2021 по справі №619/2247/16-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош

Судді(підпис) (підпис) В.В. Катунов  І.С. Чалий

Повний текст постанови складено  11.11.2021 року