Справа № 22 Ц-8266/ 2010 р. Суддя 1-ї інстанції: Гречана С.І.
Категорія- Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І
У Х В А Л А
08 грудня 2010 р. Судова колегія судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:
головуючого : Галущенка О.І.
суддів: Шолох З.Л.
Кутової Т.З.
при секретарі: Голубкіній О.О.
за участі:
державного
виконавця – Квашенко С.С.
представника
скаржниці - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за
апеляційною скаргою
ОСОБА_5 на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 08.07.2010 р., справі за
скаргою
ОСОБА_5 про визнання неправомірною експертної оцінки майна у виконавчому провадженні,
встановила:
29.04.2010 р. ОСОБА_5 звернулася зі скаргою в порядку ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» про визнання неправомірним звіту експертної оцінки майна у виконавчому провадженні.
Скаржниця зазначала, що постановами державного виконавця Центрального відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції, в порядку виконання рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 09.07.2009 р. про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ВАТ Банк «Фінанси та Кредит» 1.242.016 грн. 19 коп., здійснено опис, арешт та експертна оцінка належної їй нежитлової будівлі за адресою: проспект АДРЕСА_1
Експертна оцінка майна проведена з порушеннями норм Закону «Про виконавче провадження», експертом, який не має відповідної кваліфікації, визначена початкова вартість нежитлової будівлі, в той час, як відповідно до вимог ст. 57 Закону оцінка майна проводиться за ринковою ціною.
Зважаючи на такі порушення скаржник просив визнати таку оцінку неправомірною.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 08.07.2010 р. постановлено про відмову у задоволенні скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 ставить питання про скасування ухвали і ухвалення нової про задоволення скарги, посилаючись на порушення судом вимог процесуального закону та норм матеріального права, які регулюють порядок, умови і підстави оцінки майна у виконавчому провадженні.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до положень ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ провадиться за правилами іншого судочинства.
Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
Розгляд справ, визначених у ч.1 цієї статті здійснюється в порядку позовного, наказного та окремого провадження.
Крім того, розділом VII. ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» передбачено розгляд скарг на дії чи бездіяльність посадових осіб органі ДВС у виконавчому провадженні.
Підстави та предмет оскарження визначається також Законом України «Про виконавче провадження».
Зокрема, ч. 4 ст. 57 цього Закону передбачає право сторони виконавчого провадження на оскарження до суду оцінки майна на протязі 10 днів з дня повідомлення державного виконавця.
Зі змісту цієї норми та передбаченого процесуальним законодавством порядку оскарження дій уповноважених осіб у виконавчому провадженні вбачається, що оскарження до суду оцінки майна має відбуватися в порядку та за правилами, встановленими для оскарження дій чи бездіяльності державного виконавця
З матеріалів справи вбачається, що 22.03.2010 р. ОСОБА_5 оскаржила до суду дії державного виконавця, пов’язані з арештом, описом та оцінкою майна, на яке звернуто стягнення в порядку виконання судового рішення про стягнення з неї та ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь ВАТ Банк «Фінанси та Кредит» 1.242.016 грн. 19 коп.
26 та 29 квітня того ж року ОСОБА_5, окремо від цієї скарги оскаржила оцінку описаного та арештованого нерухомого майна, вимагаючи визнання такої оцінки неправомірною.
Розглядаючи справу суд не звернув уваги на те, що висновок експерта, згідно з приписами ст.147 ЦПК України, є одним з видів доказів у справі, незалежно від того, який порядок її розгляду передбачений цивільним судочинством; що він не являється актом державного чи іншого органу та не може бути оспорений окремо від скарги на дії державного виконавця, у відповідності до яких була здійснена оцінка майна суб’єктом оціночної діяльності.
При цьому, розглянувши окремо скаргу на оцінку майна, суд не вжив заходів, передбачених процесуальним законом щодо розгляду скарги на дії державного виконавця.
Встановлене свідчить про те, що судом неправильно вирішено процесуальне питання, яке виникло з виконавчого провадження та яке підлягає розгляду за правилами ст. ст.383-387 ЦПК України.
З врахуванням наведеного, ухвала суду підлягає скасуванню на підставі п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України, а справа поверненню на новий розгляд до того ж суду для вирішення скарги на дії державного виконавця.
Керуючись ст. ст. 303. 307, 312, 314-315 України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 – задовольнити частково.
Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 08.07.2010 р. – скасувати, а справу повернути на новий розгляд до того ж суду.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення, але оскарженню у касаційному порядку не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий: О.І Галушенко
Судді: З.Л. Шолох
Т.З. Кутова