Справа № 22 Ц- 105/ 2008 р. Суддя 1-ї інстанції суддя : Ямкова О.О.
Категорія – 5 Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І
У Х В А Л А
2008 р., січня місяця, 30 дня Судова колегія судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:
головуючого: Галущенко О.І.
суддів Колосовського С.Ю.
Щолох З.Л.
при секретарі: Фірсовій Т.В.
за участю
позивача - ОСОБА_3
відповідача – ОСОБА_4
представників - ОСОБА_5, ОСОБА_6
ОСОБА_7, ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за
апеляційною скаргою
ОСОБА_3 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 22.10.2007 р., у справі за
позовом
ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання будівель незаконними та їх знесення,
за зустрічним позовом
ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні гаражем, та вбиральнею, витребування садово – городного інвентаря, поновлення розмежувальної сітки,
встановила:
03.07.2006 р. ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_4 про визнання гаражу та душу самочинною забудовою та їх знесення.
Позивач зазначав, що він є співвласником 1/2 частки житлового будинку № АДРЕСА_1, який розташований на присадибній земельній ділянці площею 1043 м. кв.
Відповідач самочинно без його згоди на земельній ділянці, яка перебуває у спільному використанні, побудував гараж та душ.
Посилаючись на ці обставини, він просив зобов’язати відповідача знести зазначені споруди.
02.10.2006р. відповідач звернувся із зустрічним позовом про усунення перешкод у користуванні гаражем, та вбиральнею, витребування садово – городного інвентаря, поновлення розмежувальної сітки.
При цьому, він посилався на те, що позивач самовільно демонтував розмежувальну сітку між земельними ділянками та чинить перешколи у користуванні спорудами, які належать йому.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 22.10.2007 р. постановлено про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та часткове задоволення зустрічного позову ОСОБА_4
Зокрема, суд зобов’язав позивача усунути перешкоди у користуванні спорудами шляхом звільнення проходу та проїзду до гаража та розібрати завал цегли та каміння біля входу до вбиральні літ. «У».
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового про задоволення його позовних вимог, посилаючись на недоведеність висновків суду та порушення норм матеріального права.
Перевіряючи законність та обгрунтованність рішення в межах, визначених ст.. 303 ЦПК України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, з матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що ОСОБА_3 є співвласником 1/2 частки житлового будинку № АДРЕСА_1, який розташований на присадибній земельній ділянці площею 1043 м. кв.
Власником іншої половини будинку являється ОСОБА_4
Стосовно зазначеної земельної ділянки між попередніми співласниками будинку рішенням народного суду Центрального району м.Миколаєва від 07.06.1976 р., зміненим ухвалою судової колегії з цивільних справ Миколаївського обласного суду від 21.07.1976 р., встановлено порядок користування.
Згідно з цим порядком земельна ділянка поділена таким чином, що зараз у користуванні ОСОБА_3 знаходиться земельна ділянка площею 522 м. кв., а у користуванні ОСОБА_4 площею 521 м. кв.
Ділянка площею 241 м. кв. виділена сторонам у спільне користування.
Рішенням народного суду Центрального району м. Миколаєва від 10.02.1976 р. проведено реальний поділ зазначеного будинку, відповідно до якого, підвал літ. «В.п.д», розташований на ділянці загального користування, на законних підставах перейшов у власність відповідача.
Рішенням Терновської селищної ради від 22.06.1990 р. № 58 йому було надано дозвіл на зведення на місці підвалу спірного гаражу, який закінчено будівництвом у 1994 р., а рішенням Центрального райвиконкому № 22 від 14.03.2002 р. оформлено у власність забудовника.
В матеріалах справи немає доказів того, що спадкодавець позивача за життя оскаржував зазначені рішення, не погоджувався з будівництвом гаражу чи вимагав його знесення.
На території земельної ділянки, яка на законних підставах знаходиться у індивідуальному користуванні ОСОБА_4 останній самочинно побудував душ.
Суд повно та всебічно, з використанням спеціальних знань для отримання достовірних доказів, дослідив обставини справи дав належну оцінку наданим доказам і прийшов правильного висновку про необґрунтованість вимог щодо знесення гаражу та душу, оскільки гараж є власністю відповідача, а душ розміщено на території земельної ділянки, яка знаходиться у його індивідуальному використанні і не може порушувати прав позивача.
. Доводи апеляційної скарги про необгрунтованність висновків суду і , зокрема, неврахування того факту, що гараж зведено на підвалі, який знаходиться у спільній власності, не заслуговують на увагу, оскільки зазначені обставини спростовуються судовими рішеннями, які набрали законної сили.
Безпідставними є посилання і на те, що душ також знаходиться на ділянці спільного користування, оскільки з висновку судової експертизи, якому суд дав належну оцінку, цього не вбачається, а доказів які б суперечили цьому висновку у судовому засіданні не встановлено.
Безпідставними слід вважати і доводи щодо перешкод, які полягають в тому, що дощові води від гаражу заливають басейн з питною водою, оскільки належних доказів, які б підтверджували ці обставини відповідачем не надано і в судовому засіданні не встановлено.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314-315 ЦПК України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – відхилити, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 22.10.2007 р. – залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий: О.І. Галущенко
Судді : С.Ю. Колосовський
З.Л. Шолох