Справа № 22 Ц- 6349/2010 р. Суддя 1- інстанції: Козаченко Р.В.
Категорія-27 Суддя-доповідач апеляційної інстанції: Галущенко О.І.
У Х В А Л А
Іменем України
06 жовтня 2010 р. Судова колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Галущенка О.І.
суддів: Кутової Т.З.
Шолох З.Л.
при секретарі: Дудник Ю.П.
за участю:
відповідача - ОСОБА_3
представника
позивача - Глущенка О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за
апеляційною скаргою
ПАТ «Кредитпромбанк» на рішення Первомайського міськрайонного суду м. Миколаївської області від 29. 04. 2010 р., у справі за
позовом
Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» ( далі – ПАТ «Кредитпромбанк» ) до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованності за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з квартири,
встановила:
29.01.2010 р. ПАТ «Кредитпромбанк звернувся з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованності за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з квартири.
Позивач зазначав, що 28.01.2008 р. з ОСОБА_3 було укладено договір споживчого кредиту № 06/04/08-Z за умовами якого позичальник отримав 79 700 грн. кредиту, зобов’язавшись повернути їх до 27.01.2023 р.
За умовами цих договорів позичальник мав щомісячними платежами, відповідно до графіку, погашати заборгованість перед Банком, у тому числі, частину кредиту та проценти за його користування у розмірі 14%.
В разі порушення цих зобов’язань, нараховується пеня від суми простроченого платежу у розмірі подвійної ставки, встановленої в договорі процентної ставки за кожний день прострочення платежу.
Внаслідок невиконання позичальником цих зобов’язань утворилась заборгованість, розмір якої станом на 13.01.2010 р. складає 84.879 грн. 61 коп.
Посилаючись на наявність цієї заборгованості та її збільшення до 85871 грн. 54 коп. станом на день розгляду справи, позивач просив про стягнення цієї заборгованості з відповідача та звернення стягнення на предмет іпотеки, яким відповідно до договору іпотеки, укладеного з ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 31.03.2008 р., є квартира, належна їм на праві спільної часткової власності.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду м. Миколаївської області від 29. 04. 2010 р. постановлено про часткове задоволення позовних вимог і стягнення з позичальника на користь ПАТ «Кредитпромбанк 85871 грн. 54 коп. в рахунок заборгованості за кредитною угодою, 968 грн.80 коп. у відшкодування судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення
В задоволенні вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення відповідачів відмовлено.
В апеляційній скарзі Банк ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неповне з’ясування обставин справи, неналежну оцінку доказів та неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіряючи законність та обгрунтованість рішення в межах оскарження, визначених ст. 303 ЦПК України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з таких підстав.
Відповідно до положень ст.526 ЦК України мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону.
Порушення зобов’язань, які виникають з договорів, тягне за собою наслідки передбачені ст. 611 ЦК, зокрема, припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання однією з сторін, якщо це передбачено договором або законом; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки (штрафу); відшкодування збитків.
З матеріалів справи вбачається, що внаслідок порушення умов кредитного договору ОСОБА_3 утворилась заборгованість, розмір якої станом на день розгляду справи складає 85871 грн. 54 коп.
Пунктом 4.2 та 4.3 кредитного договору передбачено право банку вимагати від позичальника дострокової сплати залишку кредиту, процентів за користування та пені за порушення термінів повернення кредиту.
Суд повно та всебічно дослідив зазначені обставини справи, дав належну оцінку наданим доказам і з врахуванням зазначених вимог закону та договору, прийшов обгрунтованого висновку про доведенність факту порушення позичальником грошових зобов’язань та наявність у Банку права вимоги про дострокове повернення залишку кредиту нарахованих процентів за користування кредитом та пені за порушення терміну повернення кредитних коштів і нарахованих процентів.
З врахуванням цього висновку судом постановлено правильне рішення про стягнення заборгованості лише з позичальника.
При цьому суд вірно виходив з того, що іпотекодавці не несуть солідарної відповідальності за порушення грошового зобов’язання позичальником.
Адже відповідальність іпотекодавця, який уклав з банком договір іпотеки про майнове забезпечення кредитного зобов’язання іншої особи полягає в тому, що іпотекодержатель набуває право на задоволення вимог за основним зобов’язанням за рахунок майна, яке є предметом іпотеки.
Що стосується висновку суду про відмову у зверненні стягнення на предмет іпотеки, то в цій частині він правильно виходив з того, що відповідно до вимог ст. ст.119, 10 ЦПК України, звертаючись з позовом до судупозивач мав викласти в позовній заяві обставини, якими обгрунтовуються позовні вимоги в частині звернення стягнення на заставлене майно та зазначити докази на їх підтвердження.
Крім того, у відповідності з приписами ч. 4 ст.119 ЦПК, позивач повинен був зазначити і такі обставини, які є обов’язковими, відповідно до закону.
Обставинами, які відповідно до вимог ч. 3 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» № 898- IV від 05.06.2003 р.( далі- Закон № 898- IV) та предмета позовних вимог, підлягають доказуванню є наявність збитків, внаслідок порушення основного зобов’язання та факт зміни обсягу прав іпотекодержателя.
Зазначені обставини мають бути викладені в позовній заяві із зазначенням доказів та доведені позивачем при судовому розгляді.
В позовній заяві позивач зазначив про порушення кредитних зобов’язань боржником та виклав вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки і виселення відповідачів з квартири на підставі ч. 2 ст. 39 Закону № 898- IV.
В той же час, позивач не зазначив і не посилався в судовому засіданні на те, що порушення кредитного договору призвели до збитків чи змінили обсяг прав іпотекодержателя і є загроза реалізації його права на задоволення вимог за рахунок предмета іпотеки.
При цьому не надано і відповідних доказів, які б підтверджували наявність такої загрози.
Враховуючи встановлене, судом обгрунтовано відмовлено у цій частині позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги щодо неналежної оцінки доказів та необґрунтованості висновків суду не заслуговують на увагу, оскільки рішення ухвалене судом на підставі належної оцінки достовірних доказів, а його висновки відповідають дійсним обставинам справи та вимогам матеріального і процесуального права.
Встановлене не дає підстав для скасування чи зміни судового рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314-315 ЦПК України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу ПАТ «Кредитпромбанк» – відхилити, а рішення Первомайського міськрайонного суду м. Миколаївської області від 29. 04. 2010 р. - залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий: О.І. Галущенко
Судді: Т.З. Кутова
З.Л. Шолох