Справа № 22 Ц- 6441/ 2010 р. Суддя 1-ї інстанції: Мадай С.І.
Категорія- Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І
У Х В А Л А
2010 р ., жовтня місяця, 06 дня Судова колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Галущенка О.І.
суддів: Кутової Т.З.
Шолох З.Л.
при секретарі: Дудник Ю.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_3 на ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 02.04.2010 р. у справі за заявою ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» про вжиття заходів забезпечення позову,
встановила:
15.09.2009 р. ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» ( далі- Банк) звернувся з позовом до ТОВ «Деметра» та ОСОБА_3 про відшкодування у солідарному порядку збитків, завданих неналежним виконанням кредитного договору, укладеного 25.03.2008 р.
01.04.2010 р. Банк звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позов шляхом обмеження ОСОБА_3 виїзду за межі України до закінчення провадження у справі та накладення арешту на майно і грошові кошти солідарних боржників, посилаючись на наявність невиконаного боргового зобов’язання.
Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 02.04.2010 р. накладено арешт на майно та грошові кошти солідарних боржників, а ОСОБА_3 додатково, ухвалою за тією ж датою, обмежено право виїзду за межі України до закінчення провадження у справі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування ухвали, посилаючись на її незаконність.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з таких встановлених фактів.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачі зобов’язалися солідарно відповідати за повернення Банку мультивалютного кредиту у розмірі 245.950 євро та відсотків за його користування у розмірі 16 % річних.
На час звернення з позовом підприємство заборгувало Банку 447.683, 81 дол. США.
Майнове забезпечення кредитних зобов’язань, відповідно до договору застави складає всього лише 159.246 грн.00 коп.
Грошові зобов’язання прострочені за період, який складає 445 днів.
Встановиши зазначені обставини, які свідчать про те, що незважаючи на значний розмір боргу, боржники допустили значне прострочення зобов’язань, не вживають заходів до його погашення, не повідомляють банк про причини невиконання боргових зобов’язань, вартість застаного майна значно менша розміру боргу, а саме заставне майно є рухомим, що не виключає можливості його передчасного відчуження власником до погашення боргових зобов’язань, суд з належних підстав вжив заходів з забезпечення позову щодо солідарного боржника- фізичної особи, який є поручителем відповідно до самостійного договору поруки, обґрунтовано припускаючи, що невжиття таких заходів у подальшому може значно утруднити виконання рішення чи зробити його неможливим.
Що стосується заходів забезпечення позову щодо Підприємства, то в цій частині висновки ухвали є необґрунтованими і такими, що не відповідають нормам цивільного судочинства.
Так відповідно до відповідно до вимог ст. 16 ЦПК України, не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Суди розглядають в порядку цивільного судочинства за правилами ч.1 ст. 15 ЦПК України, справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Загальні суди розглядають в порядку цивільного судочинства і інші справи, що виникають з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється за правилами іншого судочинства.
Так, відповідно до положень ч.1 ст.1, ст.ст. 2, 12 ГПК України справи, у яких сторонами є юридичні особи та громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами.
З матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги Банку виникли з кредитного договору, укладеного з юридичною особою - суб’єктом підприємницької діяльності та з окремого договору поруки, укладеного з фізичною собою, яка не є у цих правовідносинах суб’єктом підприємницької діяльності.
Вирішуючи питання про забезпечення позову щодо юридичної особи, суд не звернув уваги на ці обставини та не врахував, що позовні вимоги до неї є предметом самостійного позову, які мають розглядатися окремо, за правилами господарського судочинства і, за таких обставин загальний суд не має цивільної процесуальної компетенції з вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову щодо такої вимоги
Компетентним у розгляді такої вимоги та вжиття заходів забезпечення позову є господарський суд.
Відкриття не компетентним судом провадження у справі в частині позовної вимоги Банку до ТОВ «Деметра» не тягне незворотних наслідків, оскільки місцевий загальний суд за власною ініціативою не позбавлений можливості до ухвалення рішення виправити цей недолік шляхом закриття провадження у цій частині вимог, відповідно до правил ст. 205 ЦПК України..
Встановлене, згідно з приписами п.2 ч.1 ст. 312 ЦПК України є підставою для скасування ухвали в частині застосування заходів забезпечення позову до ТОВ «Деметра».
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314-315 ЦПК України, судова колегія, ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 02.04.2010 р. в частині накладення арешту на майно та грошові кошти ТОВ «Деметра» - скасувати, а в іншій частині – залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення, але оскарженню у касаційному порядку не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий : О.І.Галущенко
Судді: Т.З. Кутова
З.Л. Шолох