Справа № 22 Ц- 6585/2010 р. Суддя 1-ї інстанції: Вуїв О.В.
Категорія -42 Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І
.
У Х В А Л А
Іменем України
2010 р., жовтня місяця, 06 дня Судова колегія судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:
головуючого: Галущенка О.І.
суддів: Кутової Т.З.
Шолох З.Л.
при секретарі: Дудник Ю.П.
за участю :
відповідачки - ОСОБА_3
представників
позивача - ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за
апеляційною скаргою
ОСОБА_3 на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 28.04.2010 р., у справі за
позовом
ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_10, ОСОБА_11, Служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Вознесенського міського відділу Управління внутрішніх справ України в Миколаївській області ( далі – СГІРФО); треті особи: ОСОБА_12, ОСОБА_13, орган опіки та піклування Вознесенської міської ради Миколаївської області про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом виселення без надання іншого житла та зняття з реєстраційного обліку,
встановила:
05.01.2010 р. ОСОБА_6 звернувся з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_10, ОСОБА_11, Служби громадянства та імміграції про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом виселення без надання іншого житла та зняття з реєстраційного обліку,
Позивач зазначав, що він є власником Ѕ частки житлового будинку № АДРЕСА_1, яку придбав на прилюдних торгах з примусової реалізації нерухомого майна, яке належало відповідачці ОСОБА_3.
Інша половина будинку перебуває у правомірному володінні спадкоємців померлого ОСОБА_14
Відповідачі без належних правових підстав користуються належною йому часткою спірного житлового будинку, відмовляючись її звільнити.
Будь-яких угод з ним про умови користування цією нерухомістю не укладали.
Посилаючись на ці обставини, позивач просив про виселення відповідачів без надання іншого житла та задоволення інших вимог позову.
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 28.04.2010 р. постановлено про виселення відповідачів без надання іншого житла, а СГІРФО зобов’язано зняти їх з реєстраційного обліку.
В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення, вважаючи, що суд не врахував усіх доказів і обставин, які свідчать про відсутність підстав виселення та зняття з реєстрації. Перевіряючи законність та обгрунтованність рішення в межах оскарження, визначених ст. 303 ЦПК України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з положеннями ст. ст. 150, 155 ЖК України, власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання та проживання членів його сім’ї.
Він також вправі використовувати зазначений об’єкт права власності на свій розсуд, але в межах повноважень, визначених цією нормою та ст. 319 ЦК України.
У випадку порушення його права, не пов’язаного з позбавленням права власності, власник має право вимагати усунення перешкод у користуванні.
В разі, коли такі перешкоди полягають у неправомірному користуванні житлом власника, або іншим належним йому приміщенням для цілей проживання, останній вправі, відповідно до положень житлового законодавства, вимагати виселення із належного йому приміщення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є власником Ѕ частки житлового будинку №АДРЕСА_1, що була придбана ним на прилюдних торгах.
Правомірність такого придбання підтверджена рішенням Вознесенського міськрайонного суду від.02.10.2008 р., яке залишене чинним після апеляційного та касаційного перегляду.
Попередній власник спірної частки - ОСОБА_3 та члени її сім’ї неправомірно продовжують користуватися зазначеним жилим приміщенням для цілей проживання.
Вони не укладали з новим власником будь-яких угод щодо тимчасового чи постійного користування спірним житлом, не мають інших цивільних прав на цей об’єкт нерухомості.
Незважаючи на неодноразові попередження позивача звільнити житло не бажають.
Суд повно та всебічно з’ясував зазначені обставини справи, дав належну оцінку наданим доказам і прийшов правильного висновку про неправомірність проживання відповідачів у житловому приміщенні, яке належить позивачу на праві власності та яке потрібне йому для власного користування та членів його сім’ї.
З урахуванням такого висновку, судом з належних підстав ухвалено рішення про виселення відповідачів та їх дітей без надання іншого житла та зобов’язано відповідний компетентний орган зняти їх з реєстрації за місцем проживання.
Доводи апеляційної скарги про наявність у відповідачки та членів її сім’ї права на проживання у спірному житловому приміщенні не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються попереднім рішенням суду про втрату такого права в зв’язку із зверненням стягнення на належне відповідачці житло в порядку примусового виконання виконавчого документа.
Інші доводи апеляційної скарги не мають правового значення у цьому спорі, а тому також не можуть бути враховані.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314-315 ЦПК України, судова колегія
ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – відхилити, а рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 28.04.2010 р. – залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий: О.І. Галущенко Судді: Т.З. Кутова
З.Л.Шолох