Справа № 22 Ц- 7038/ 2010 р. Суддя 1-ї інстанції суддя : Павлова Ж.П.
Категорія – НОМЕР_1 Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І
У Х В А Л А
2010 р., жовтня місяця, 13 дня Судова колегія судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:
головуючого: Галущенко О.І.
суддів Кутова Т.З.
Шолох З.Л.
при секретарі: Поліщук Ю.В.
за участю
позивача - ОСОБА_3
представників - ОСОБА_4, ОСОБА_5
ОСОБА_6, ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за
апеляційною скаргою
ОСОБА_3 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 26.05..2010 р., у справі за
позовом
ОСОБА_3 до ОСОБА_8, треті особи: Миколаївська міська рада; ЖЕУ ТОВ «НордстарЮг» про знесення самочинних будівель,
встановила:
12.08.2008 р. ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_8 про знесення самочинних будівель.
Позивач зазначав, що він є власником квартири № НОМЕР_1 житлового будинку № АДРЕСА_1, який розташований на присадибній земельній ділянці площею 1121 м. кв.
Відповідачка, яка є власником кв. .№ НОМЕР_2 цього ж будинку, самочинно без його згоди на земельній ділянці, яка перебуває у спільному використанні, побудувала споруди літ.»г-1» та літ. «г-2».
Посилаючись на ці обставини, він просив зобов’язати відповідача знести зазначені споруди та привести двір в належний стан.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 26.05..2010 р. постановлено про відмову у задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового про задоволення його позовних вимог, посилаючись на недоведеність висновків суду та порушення норм матеріального права.
Перевіряючи законність та обгрунтованність рішення в межах, визначених ст.. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з положеннями ст. 376 ЦК України, житловий будинок, споруда, будівля вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи проекту, або з істотними порушеннями будівельних правил..
Зазначені споруди підлягають знесенню за рішенням суду, якщо користувач земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на самочинну споруду, або якщо це порушує права інших осіб.
В цьому випадку позов про знесення вправі подати користувач, власник земельної ділянки, або особа, права якої порушені.
З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що власники квартир № № НОМЕР_3, НОМЕР_1 та НОМЕР_4, які розташовані в тильній стороні двору житлового будинку № АДРЕСА_1, самочинно звели металеву сітчату огорожу, якою виокремили для себе ділянку індивідуального користування з ділянки спільного користування.
Таку зміну порядку користування спільною земельною ділянкою власники цих квартир з іншими співкористувачами двору не погоджували.
Впритул до цієї огорожі ОСОБА_8, яка є власником суміжної кв. .№ НОМЕР_2 цього ж будинку, самочинно без згоди позивача та без належного дозволу на земельній ділянці, яка перебуває у спільному використанні, побудувала сіни літ.»г-1» та літ. «г-2».
Згідно з наданими суду погодженнями та висновком експертизи самочинні споруди не порушують санітарних і будівельних правил, за виключенням відсутності пристроїв для влаштування організованого водостоку з покрівлі даху сіней літ»г-1», що примикає до відгороженої території.
Відстань від стін квартир № № НОМЕР_3,НОМЕР_1, НОМЕР_4 до стін самочинних прибудов забезпечує вільний прохід та відповідає вимогам ДБН «Житлові будівлі. Основні положення.
Відсутні також дані про порушення інсоляції та створення перешкод для доступу чистого повітря, захаращення двору та доведення його відповідачкою до антисанітарного стану.
Про інші порушення своїх суб’єктивних цивільних прав чи про необхідність організації водостоку позивач вимог не заявляв.
Позову відповідного органу про здійснення перебудови у справі також не заявлено.
Встановивши зазначені обставини, які свідчать про відповідність самочинних споруд будівельним та санітарним вимогам; відсутність доказів порушення прав співвласників квартир двору; зведення самочинних споруд на тій частині спільної земельної ділянки, яка відгорожена та знаходиться у фактичному спільному користування із тими співвласниками, які не заперечують проти наявності таких споруд, суд прийшов правильного та обґрунтованого зібраними доказами, висновку про відсутність правових підстав для знесення самочинних споруд і задоволення позову.
Погоджуючись з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів додатково враховує і той факт, що відсутність відповідного дозволу компетентного органу на будівництво пов’язана не з наявністю технічних чи інших нормативних перешкод для цього, а обумовлена відсутністю згоди ОСОБА_3 та інших власників кв. № № НОМЕР_3, НОМЕР_1 права яких не порушено.
. Доводи апеляційної скарги про необгрунтованність висновків суду і , зокрема, неврахування загрози, яку створюють димоходи самочинної споруди не заслуговують на увагу, оскільки з висновку експерта, який є повним, ясним та обґрунтованим, не вбачається порушення санітарних чи будівельних норм ні самою спорудою ні її пристроями ні облаштуванням.
Щодо захаращення двору будівельними матеріалами, то таких доказів при судовому розгляді не встановлено.
Встановлене не дає підстав для скасування чи зміни рішення місцевого суду.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314-315 ЦПК України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – відхилити, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 26.05..2010 р.– залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий: О.І. Галущенко
Судді : Т.З. Кутова
З.Л. Шолох