Справа № 22 Ц-  8402 /2009 р.                                                   Суддя 1-ї  інстанції: Тихонова Н.С.

Категорія - 20                                         Суддя-доповідач апеляційної інстанції: Галущенко О.І.

                                   У  Х  В  А  Л  А

08  грудня  2009 р.       Судова колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду   Миколаївської області    в складі:

    головуючого :         Галущенка О.І.                        

           суддів:                     Кутової Т.З.

                                                  З.Л. Шолох    

                  при  секретарі:      Голубкіна О.О.

                  за участю:

          позивачки -             ОСОБА_3      

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу  за

                                                апеляційною скаргою

      ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва  від 31. 08. 2010 р.,  у справі  за

                         позовом

    ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу квартири  недійсним,

                                      встановила:

    19.01. 2010 р. ОСОБА_3 звернулася  з позовом   до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу квартири  недійсним.

    Позивачка зазначала, що ОСОБА_5 самочинно прибудувала веранду до належної їй на праві власності  АДРЕСА_1.

    Зазначена прибудова зведена без належного дозволу та порушує її права, оскільки неприємні запахи проникають у її квартиру, яка розташована над квартирою відповідачки.

    14.02.2008 р. відповідачка продала зазначену квартиру ОСОБА_4.

    Цей правочин є недійсним, оскільки угода купівлі-продажу вчинена підчас судового спору, який порушено за її позовною заявою про усунення перешкод у користуванні прибудинковою територією та знесення цієї самочинної прибудови.

    Посилаючись на викладене, позивачка просили про задоволення позову.

              Рішенням  Ленінського районного суду м. Миколаєва  від 31. 08. 2010 р. постановлено про  відмову  у  задоволенні  позовних  вимог.

    В апеляційній  скарзі позивачка ставить питання про скасування рішення, як незаконного і повернення справи на новий розгляд, посилаючись на необгрунтованність висновків суду і порушення норм процесуального та матеріального права.

    Апеляційна скарга  не  підлягає задоволенню  з таких підстав.    

    Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх  позовних вимог.

    При цьому згідно з правилами ч.3  ст. 61 ЦПК, преюдиційними є факти, які встановлені судовим рішенням у справі, у якій бере участь особа щодо якої такі факти встановлені.

    За змістом  ст.ст. 16, 202, 216 ЦК України, оспорити правочин з підстав його невідповідності вимогам закону, можуть особи, які є сторонами угоди. Право інших заінтересованих осіб на позов щодо недійсності правочину виникає в разі порушення угодою їх особистих цивільних прав.

    З матеріалів справи вбачається, що позивачка не є стороною  угоди, за якою відповідачка продала спірну квартиру ОСОБА_4

    Рішенням суду, яке набрало чинності  встановлено, що прибудовою до квартири цивільні права позивачки не порушені.  

    Встановивши зазначені обставини на підставі належних та достовірних доказів, суд прийшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання оспорюваної угоди недійсною.

    Такі висновки суду підтверджуються достовірними доказами, вони відповідають дійсним обставинам справи та вимогам норм матеріального права.

    Доводи апелянтки про те, що угода купівлі-продажу квартири вчинена підчас розгляду судом спору щодо цієї квартири, не заслуговують на увагу, оскільки  по - перше, таких доказів позивачкою не надано, а по-друге, підчас розгляду спору, що усунення перешкод у користуванні та знесенні самочинної прибудови особа, яка звернулась з позовом не вимагала здійснення судом таких заходів забезпечення позову, які б забороняли відчуження житла.

    Посилання апеляційної скарги на порушення угодою публічного порядку чи невідповідність її вимогам закону, також не може бути враховане при перегляді рішення, оскільки таких обставин при розгляді справи не встановлено.

    Встановлене не дає підстав для зміни чи скасування рішення місцевого суду.

.      

        Керуючись   ст. ст. 303, 307,  308, 314 - 315   ЦПК України,  судова колегія

                            ухвалила :

    Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – відхилити, а   рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва  від 31. 08. 2010 р. – залишити без зміни.

        Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення,  але з цього часу на протязі двадцяти днів  може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:                                                                                         О.І. Галущенко

Судді:                                                                                                            Т.З Кутова

                                                                                                                       З.Л. Шолох