Судове рішення #12494447

Справа № 22 Ц –7701/2010 р.                Суддя  1-ї  інстанції: Самчишина М..В.

Категорія- 53                                                      Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І                                

                                                                                           

                        У Х В А Л А

                                іменем України

           

2010 р. вересня   місяця,  15  дня     Судова колегія судової палати  в цивільних справах  апеляційного  суду Миколаївської області в складі:

    головуючого:     Галущенка О.І.

    суддів:                 Кутової Т.З.

                                 Шолох З.Л.        

                  при секретарі:    Дудник Ю.П.    

                  за участю:                              

                  позивача -            ОСОБА_3.                                                

                  представників

                  відповідача -       Крицького М.П.

                розглянувши   у відкритому  судовому засіданні   в м. Миколаєві цивільну справу за

                                             апеляційною скаргою

    ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області    від 08.07.2010 р.  у справі за

                                                        позовом  

                  ОСОБА_3 до ТОВ САК «Нікоагрокапітал» про стягнення заборгованості  по  заробітній платні, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги та внесення запису до трудової книжки,

                                     

                                                       встановила:

     08.04.2010 р. ОСОБА_3 звернувся з позовом  до ТОВ САК «Нікоагрокапітал» про стягнення заборгованості  по  заробітній платні, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги та внесення запису до трудової книжки,

      Позивач зазначав, що у вересні 2009 р. його було прийнято на посаду юриста у відповідача на підставі трудового договору.

     За час роботи на протязі семи місяців йому не виплачувалась заробітна плата внаслідок чого утворилась заборгованість на суму 21000 грн.

    Йому також не надавалась відпустка.

    Після розірвання трудового договору у квітні того ж року заборгованість по заробітній платі та компенсація відпустки і вихідна допомога також не була виплачена і не внесено запису до трудової книжки  про прийняття на посаду та звільнення.

Посилаючись на ці обставини позивач просив про стягнення зазначеної заборгованості  та внесення відповідних записів до трудової книжки.

Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області    від 08.07.2010 р. постановлено про відмову у задоволенні позову.    

    В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення і ухвалення нового про задоволення позову в повному обсязі,  посилаючись на неналежну оцінку доказів, необгрунтованність висновків суду щодо недоведенності факту укладення трудового договору та наявності заборгованості по заробітній платні.

    Перевіряючи законність та обгрунтованність рішення,  відповідно до правил ст. 303 ЦПК України,  судова колегія вважає,  що апеляційна скарга  не підлягає  задоволенню,  виходячи    з таких підстав.    

    При ухваленні рішення у трудовому спорі,  суд згідно з приписами ст. 214 ЦПК має вирішити, передбачені цією нормою питання і зокрема, з’ясувати обсяг обов’язків та прав сторін, на чому вони ґрунтуються, обсяг порушених прав та якими доказами підтверджуються ці обставини.      

    Вимоги про оплату праці, мають ґрунтуватися на укладеному відповідно до положень ст. 21 КЗпП України, трудовому договорі.

    Його укладення та виконання роботодавцем обов’язку щодо виплати  винагороди має підтверджуватися відповідними письмовими доказами.

    Такими доказами можуть бути документи, які відповідають вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників ( затв. наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції та міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07. 1993 р. в ред. наказу від 08.06.2001 р.); Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р., Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку ( затв. наказом Міністерства Фінансів України № 88 від 24.05.1995 р.) та типовим формам первинного бухгалтерського обліку затвердженим Міністерством статистики України.

    Зокрема, у разі укладення трудового договору виплата заробітної плати працівникам здійснюється у строки відповідно до вимог ст. 115 КЗпП України та  видається згідно з розрахунково- платіжними відомостями за № НЗП про нарахування заробітної плати.

      З матеріалів справи вбачається, що з вересня 2009 р. до квітня 2010 р. позивач працював на посаді юриста на підприємстві ТОВ АП «Українські ковбаси» на підставі трудового договору.

    Зазначене сторонами не оспорюється.

    В той же час, він на підставі доручень відповідача в межах робочого часу на основній посаді виконував роботу з надання юридичної допомоги, виконання якої обумовлене договором між цими юридичними особами.     Зазначене підтверджується дорученнями, договором, посадовою інструкцією юрисконсульта,  копіями позовних заяв та іншими письмовими документами, виготовлених позивачем  в рамках надання юридичної допомоги, а також записами трудової книжки про роботу у ТОВ АП «Українські ковбаси» ( 5-18, 19-28, 60-66)

    Інших доказів, які б підтверджували укладення з відповідачем трудового договору та виникнення у нього обов’язку щодо оплати праці позивача, не надано і при судовому розгляді не встановлено.

    Суд повно та всебічно дослідив зазначені обставини справи, дав належну оцінку наданим доказам і не встановивши факту укладення трудового договору та виконання позивачем роботи в рамках такого договору, прийшов правильного, обґрунтованого зібраними доказами, висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

    Доводи позивача про те, що його фактично було допущено до роботи і це є підставою вважати трудовий договір укладеним згідно з положеннями ст. 24 КЗпП України, не заслуговують на увагу, оскільки позивачем не доведено і при судовому розгляді не встановлено доказів того, що надання юридичної допомоги ОСОБА_3 підприємству ТОВ САК «Нікоагрокапітал» здійснювалось на підставі індивідуального трудового договору, а не на підставі доручень зазначеного підприємства у відповідності до двохстороннього договору про юридичну допомогу, укладеного між ТОВ АП «Українські ковбаси» та ТОВ САК «Нікоагрокапітал».

    Встановлене не дає підстав для скасування чи зміни рішення, яке віповідає вимогам закону та дійсним обставинам справи.      

                  Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314-315 ЦПК України, судова колегія

                      ухвалила:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – відхилити, а рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області    від 08.07.2010 р.- залишити без зміни.

    Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двох місяців може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.

     

Головуючий:                                                                                        О.І. Галущенко

Судді:                                                                                                      Т. З. Кутова

                                                        З.Л.Шолох    

   

   

   

   

                   

     

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація