11-кп/804/1220/21

                                                                                263/8895/20

Єдиний унікальний номер 263/8895/20                                   Головуючий у 1 інстанції Музика О.М.

Номер провадження 11-кп/804/1220/21                      Суддя-доповідач  Куракова В.В.                          

  УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   10 листопада 2021 року                                        м. Маріуполь

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду у складі:

   головуючого судді Куракової В.В.

суддів Топчій Т.В., Свіягіної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Чепігі Н.В.

прокурора Редька В.І.

захисника Кравчук Л.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі кримінальне провадження № 12020050770001098  за  апеляційною скаргою захисника Кравчук Л.В., яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 , на вирок Жовтневого районного суду                          м. Маріуполя Донецької області від 12 липня 2021 року, яким

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполя Донецької області, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, раніше судимого: 1) вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25.02.2008 року за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки; 2) вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08.07.2010 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 3 роки;                 3) вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26.11.2010 року за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до 3 років 9 місяців позбавлення волі; 4) вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28.03.2014 року за ч. 3                  ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до 1 року 4 місяців позбавлення волі;    5) вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21.05.2018 року за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, не маючого постійного місця реєстрації, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України та призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, -

                                                      УСТАНОВИЛА:

Короткий зміст оскарженого судового рішення та встановлені фактичні обставини

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні злочину за наступних обставин.

ОСОБА_1 04.05.2020 року приблизно о 14-20 год., знаходячись у приміщенні пункту прийому вторинної сировини, розташованого по АДРЕСА_2 , діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, яке в ході скоєння злочину переросло у відкрите викрадення чужого майна, підійшов до столу, який знаходився у вказаному приміщенні та вважаючи, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, з гаманця, який належить потерпілій ОСОБА_2 , взяв грошові кошти у сумі 250 грн., купюрами номіналом по 50 гривень, однак його злочинні дії було викрито ОСОБА_2 .. ОСОБА_1 , будучи викритим потерпілою, продовжував свої злочинні дії, на вимогу повернути майно не реагував та намагався втекти з майном потерпілої з місця скоєння злочину, таким чином виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки потерпіла ОСОБА_2 здійснила активний спротив злочинним діям.

Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, що їх подали

В своїй апеляційній скарзі захисник Кравчук Л.Є., яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 , вказує, що вирок суду відносно ОСОБА_1 є занадто суворим. Зазначає, що  суд першої інстанції залишив поза увагою те, що обвинувачений мешкає разом з матір`ю, яка є інвалідом, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, однак перебуває на обліку в лікаря психіатра, у зв`язку з чим не знайшов підстав для звільнення від відбування призначеного покарання. Просить вирок змінити, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком  та покладенням на нього обов`язків, визначених ст. 76 КК України.

Позиції учасників судового провадження

Захисник підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити.

Обвинувачений надав заяву, в якій підтримав апеляційну скаргу, просив провести судовий розгляд за його відсутності. 

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Мотиви суду   

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за наступних підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій в апеляційному порядку не оскаржуються. 

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

  Відносно доводів апеляційної скарги щодо невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого внаслідок суворості, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст.ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

  Відповідно до правових позицій, викладених у ст.ст. 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України завдань закону про кримінальну відповідальність – правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.

У будь-якому разі призначене покарання має відповідати характеру протиправного діяння, його небезпечності, даним, що всебічно характеризують особу винного й відображають його посткримінальну поведінку як прояв ставлення до скоєного. Адже така співмірність є критерієм справедливості кримінальної відповідальності.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд врахував вимоги ст. 65 КК України та правові позиції  Верховного Суду України, викладені в Постанові Пленуму ВСУ № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» щодо загальних засад призначення покарання.

Покарання, призначене обвинуваченому, відповідає вимогам ст. 65 КК України, оскільки визначено в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України, відповідно до положень загальної частини КК України.

Мотивуючи своє рішення про призначення обвинуваченому покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий (а.с. 95-107) за вчинення корисливих злочинів проти власності, що вказує на систематичність протиправної діяльності ОСОБА_1 та дає достатні підстави для висновку про його стійку спрямованість на протиправне збагачення та злочинний спосіб життя, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває (а.с. 93), перебуває в консультативній групі нагляду з 1993 року з діагнозом – легка розумова відсталість (а.с. 94), попри працездатний вік офіційно не працевлаштований, обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання в даному провадженні не встановлено.

Зваживши на наведені вище обставини, суд дійшов обґрунтованого висновку про неможливість виправлення ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства.

Призначене ОСОБА_1 покарання, на переконання колегії суддів, є співмірним протиправним діянням, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів і не може вважатися явно несправедливим внаслідок суворості.

Враховуючи, що держава повинна забезпечити безпеку суспільства та безперешкодне право власності, яке не повинно бути порушене, до ОСОБА_1 необхідно застосувати заходи щодо декриміналізації його діяльності, які повинні виконуватись в кримінально-виконавчій установі. 

У зв`язку з викладеним, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду ухвалений законно і обґрунтовано і підстав для його скасування або зміни немає, апеляційна скарга є  необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

                                                           ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника Кравчук Л.В., яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12 липня 2021 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін.

  Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом 3 місяців з дня проголошення.

Судді: