Справа № 991/6004/21

Провадження 1-кп/991/49/21

УХВАЛА

Іменем України

10 листопада 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

Головуючої судді Білоус І.О.,

суддів: Кравчука О.О., Крука Є.В.,

секретар судового засідання Манохіна О.Є.,

за участі:

прокурора Кравченка М.М.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_10 (в режимі відеоконференції),

захисників Бема М.В., Бондаренка І.В., Гаврилюк М.В., Глушка І.П., Кульчицького Н.С., Степанова І.В., Моісеєвої А.А., Серпокрилова І.В., Цуркана М.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні заяву адвоката Бондаренка І.В. - захисника обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід головуючої судді Білоус І.О. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000001254 від 16 травня 2016 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Лозова Харківської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України;

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, уродженки м. Кіровоград, зареєстрованої та фактично проживаючої у АДРЕСА_3

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України;

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця м. Білгород-Дністровський Одеської області, зареєстрованого у АДРЕСА_4 , фактично проживаючого в АДРЕСА_5 (кадастровий номер 3510100000:02:028:0203)

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України;

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, уродженця м. Кіровоград, зареєстрованого у АДРЕСА_6 , фактично проживаючого в АДРЕСА_7

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянки України, уродженки м. Кіровоград, зареєстрованої та фактично проживаючої у АДРЕСА_8 ;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянина України, уродженця м. Кіровоград, зареєстрованого у АДРЕСА_9 , фактично проживаючого у АДРЕСА_10 , у будинок, розташованому на земельних ділянках з кадастровими номерами 3522286301:51:000:0067, 3522286301:51:000:0068

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України;

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянки України, уродженки м. Кіровоград, зареєстрованої та фактично проживаючої у АДРЕСА_11

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України;

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Кіровоград, зареєстрованого у АДРЕСА_12 , фактично проживаючого у АДРЕСА_13

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, КК України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , громадянки України, уродженки м. Рига Латвійської Республіки, зареєстрованої у АДРЕСА_14 , фактично проживаючої у АДРЕСА_15

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , громадянки України, уродженки м. Олевськ Житомирської області, зареєстрованої у АДРЕСА_16 , фактично проживаючої в АДРЕСА_17

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України;

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , громадянина України, уродженця м. Мурманськ, Росія, зареєстрованого та фактично проживаючого у АДРЕСА_18

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , громадянки України, уродженки м. Дніпропетровськ, зареєстрованої у АДРЕСА_19 , фактично проживаючої у АДРЕСА_20

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України;

ВСТАНОВИВ:

1.Історія провадження.

02 вересня 2021 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України; ОСОБА_7 , обвинуваченої за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_8 , обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, КК України, ОСОБА_11 , обвинуваченого за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_1 , обвинуваченої за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_3 , обвинуваченого за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_9 , обвинуваченої за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_10 , обвинуваченого за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_2 , обвинуваченої за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_4 , обвинуваченої за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_12 , обвинуваченого за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_5 , обвинуваченої за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно положень ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду кримінального провадження визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючої судді Білоус І.О., суддів Кравчука О.О. та Крука Є.В.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 06 вересня 2021 року призначено підготовче судове засідання, під час якого адвокатом Бондаренко І.В. - захисником обвинуваченого ОСОБА_3 заявлено відвід головуючій судді Білоус І.О. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000001254 від 16 травня 2016 року з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.

2.Зміст заяви і позиції учасників судового провадження.

Адвокат Бондаренко І.В. - захисник обвинуваченого ОСОБА_3. свою заяву про відвід мотивував наявністю обґрунтованих сумнівів щодо неупередженості судді Білоус І.О. Ці сумніви захисник пов`язував з участю судді у розгляді питання про затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 10 лютого 2020 року між прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 52019000000001129 за ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

За результатом судового провадження на підставі угоди, колегією суддів у складі головуючої судді Сікори К.О., суддів Білоус І.О., Танасевич О.В. 02 квітня 2020 року ухвалено рішення про відмову у її затвердженні. У результаті цього обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_3 повернуто прокурору для проведення досудового розслідування. У подальшому це провадження об`єднано з матеріалами кримінального провадження № 52019000000001129.

У заяві про відвід захисником зазначено, що під час судового провадження на підставі угоди обвинувачений ОСОБА_3 визнавав себе винуватим та щиро розкаювався у вчиненні інкримінованих правопорушень. Під час цього провадження він неодноразово допитувався, у тому числі, стосовно обставин злочинів, вину у вчиненні яких визнавав та повідомляв про ролі інших фігурантів справи.

Адвокатом також зазначено, що відповідно до ч. 6 ст. 469 КПК України у разі недосягнення згоди щодо укладення угоди факт її ініціювання і твердження, що були зроблені з метою її досягнення, не можуть розглядатися як відмова від обвинувачення або як визнання своєї винуватості.

З урахуванням змісту цієї норми, захисник переконаний, що у зв`язку з тим, що суддя Білоус І.О. під час судового провадження на підставі угоди, сприймаючи особисто показання ОСОБА_3 про його причетність до вчинення інкримінованого злочину, не може бути об`єктивною та неупередженою по відношенню до обвинуваченого при розгляді кримінального провадження № 42016000000001254 по суті.

Крім цього, на думку захисника, висновки суду, викладені в ухвалі від 02 квітня 2020 року щодо неможливість затвердження угоди про визнання винуватості через невідповідність визначеного сторонами розміру покарання, а також, невідповідність змісту угоди інтересам суспільства, створюють обґрунтовані сумніви у безсторонності судді Білоус І.О. при розгляді кримінального провадження № 42016000000001254.

Ураховуючи викладене, захисник Бондаренко І.В., аргументуючи свої доводи з посиланням на норми п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), просив відвести головуючу суддю Білоус І.О. від участі у розгляді кримінального провадження № 42016000000001254 щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 .

3.Позиції учасників кримінального провадження.

У судовому засіданні прокурор Кравченко М.М. заперечував проти розгляду та задоволення заяви про відвід головуючої судді Білоус І.О.

Заперечення проти розгляду заяви прокурор обґрунтував тим, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 314 КПК України участь обвинувачених у підготовчому судовому засіданні є обов`язковою. Тому, розгляд заяви про відвід за відсутності обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , на думку прокурора, є неможливим. Доводи в частині заперечень щодо задоволення заяви про відвід судді Білоус І.О., прокурор обґрунтував тим, що ухвалення рішення про відмову у затвердженні угоди про визнання винуватості не може свідчити про упередженість суду, оскільки загальний порядок судового провадження на підставі угоди не передбачає дослідження доказів та висновки про винуватість або не винуватість особи.

Займаючи спільну позицію, обвинувачена ОСОБА_1 , її захисник - адвокат Моісеєва А.А., обвинувачена ОСОБА_2 та її захисник - адвокат Цуркан М.І., обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та їх захисник Серпокрилов І.В. підтримали заяву про відвід головуючої судді Білоус І.О. та просили задовольнити з наведених підстав.

Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та їх захисник Степанов І.В. заперечували проти відводу головуючої судді Білоус І.О. Свої доводи обґрунтували тим, що ухвалення рішення про відмову у затвердженні угоди про визнання винуватості не свідчить про упередженість суду, оскільки загальний порядок судового провадження на підставі угоди не передбачає дослідження доказів та висновки про винуватість або не винуватість особи.

Захисники відсутнього у підготовчому судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_11 - адвокати Кульчицький Н.С. і Бем М.В., висловлюючи позицію з приводу заяви про відвід, зазначили про відсутність можливості узгодити позицію зі своїм підзахисним. Водночас, від себе зазначили, що попередня участь судді Білоус І.О. у судовому провадженні на підставі угоди може викликати у стороннього спостерігача об`єктивні сумніви щодо неупередженості суду.

Адвокат Гаврилюк М.В. - захисник обвинуваченого ОСОБА_12. зазначила про відсутність спільної позиції з її підзахисним через його відсутність у підготовчому судовому засіданні.

4.Оцінка та мотиви суду.

Заслухавши думки учасників підготовчого судового засідання, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2017 року «Про незалежність судової влади» зазначено, що суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зав`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення.

У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «Ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який установить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року констатовано, що відповідно до усталеної практики Суду, наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

В ухвалі про відмову у затвердженні угоди про визнання винуватості від 02 квітня 2020 року зазначено, що під час судового провадження обвинувачений ОСОБА_3 повідомив суду про беззастережне визнання себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень. Крім цього, зазначив, що розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, яке викладене в угоді. При вирішенні судом питання про затвердження угоди, ОСОБА_3 також повідомив, що під час досудового розслідування він надав викривальні показання стосовно своїх дій та показання, що мають значення для кримінального провадження № 42016000000001254, яке на той час перебувало у провадження Національного антикорупційного бюро розслідувань.

Під час підготовчого судового розгляду у кримінальному провадженні № 52019000000001129 судді Білоус І.О. також стало відомо про певні обставини інкримінованих злочинів. Зокрема, про бенефіціарного власника групи материнської (холдингової) компанії «OJSC Creative Group Public Limited» та мажоритарного акціонера групи компаній «Креатив», за виключною вказівкою та погодженням якого приймалися ключові рішення, у тому числі стосовно отримання кредитів. Також судом при розгляді питання про затвердження угоди встановлено, що ОСОБА_3 підписував договір як представник компанії «Quarda Commodities SA Limited» на поставку пальмової олії, однак службова залежність обвинуваченого ОСОБА_3 від іншого обвинуваченого у справі полягала у тому, що ОСОБА_3 обіймав посаду голови правління ПрАТ «Креатив Груп» і фактично його посада та дії залежали від його волі, який у разі невиконання ОСОБА_3 вказівки щодо підписання угоди, міг скликати засідання відповідних органів та впливати на прийняття рішення щодо подальшого перебування ОСОБА_3 на посаді голови правління ПрАТ «Креатив Груп». Обвинувачений ОСОБА_3 під час судового провадження на підставі угоди підтвердив ці факти і зазначив, що його службова залежність від іншого обвинуваченого у справі полягала у тому, що всі свої рішення він узгоджував із цим мажоритарним власником групи компаній «Креатив».

Такі факти відображені в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 02 квітня 2021 року. Відповідно до цієї ухвали у затвердженні угоди було відмовлено у зв`язку з тим, що сторонами угоди не надано доказів щодо службової залежності ОСОБА_3 від іншого обвинуваченого у цій справі, а отже, сторонами угоди не підтверджено факту наявності пом`якшувальної обставини, яка полягала у вчинені злочину через службову залежність. Крім цього, судом визнано, що узгоджене сторонами угоди покарання ОСОБА_3 із застосуванням ст. 69 КК України та без застосування додаткового покарання таким, що не відповідало характеру і тяжкості діянь та інтересам суспільства.

Таким чином у стороннього спостерігача цілком може виникнути сумнів у неупередженості судді Білоус І.О. з огляду на її обізнаність щодо участі обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих дій, його роль серед співучасників вчинених кримінальних правопорушень, якими згідно з п. 3 угоди про визнання винуватості були ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 і ОСОБА_5 .

У п. 229 розділу ІІ «Прийняті під час досудового розслідування процесуальні рішення. Рух кримінальної справи» Реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001254 щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 міститься інформація про прийняте на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 02 квітня 2020 року рішення про відмову у затвердженні угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 52019000000001129. У реєстрі також зазначено про повернення обвинувального акта прокурору у цьому провадженні для продовження досудового розслідування (справа № 991/1287/20, провадження № 1-кп/991/22/20).

Тобто кримінальне провадження № 52019000000001129 стосовно ОСОБА_3 , участь у судовому провадженні на підставі угоди якого брала суддя Білоус І.О. на цей час об`єднано з кримінальним провадженням № 42016000000001254 стосовно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 .

З урахуванням викладеного, очевидним є факт того, що обидві справи стосуються тих самих подій, яким суддею Білоус І.О. надано оцінку при розгляді питання про затвердження угоди, що об`єктивно може викликати сумніви у стороннього спостерігача в об`єктивності суду та підірвати довіру до справедливості судового розгляду.

Такі обставини є цілком достатніми для того, щоб зробити висновок про необхідність відведення головуючої судді Білоус І.О. від участі у розгляді даного провадження.

Керуючись ст. 75, 80, 81, 372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву адвоката Бондаренка І.В. - захисника обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід головуючої судді Білоус І.О. - задовольнити.

Відвести головуючу суддю Вищого антикорупційного суду Білоус І.О. від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслдіувань за № 42016000000001254 щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 .

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та окремому оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуюча суддя: Білоус І.О.

Судді: Кравчук О.О.

Крук Є.В.