Справа № 199/5858/21

(1-кп/199/530/21)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2021 місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Лисенка В.О.,

секретаря судового засідання - Зозуля А.К.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №42021042010000120 відносно ОСОБА_1 за його обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю: прокурора - Шавкун Н.С., потерпілої - ОСОБА_2 , захисника - адвоката Пантилеєнко З.С., обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 за його обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.

Обвинувальний акт містить наступний виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень та правову кваліфікацію кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність:

1)«Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.06.2021 потерпіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , близько 19 години 00 хвилин, вийшла з автомобіля марки «Reno Logan» д.н.з НОМЕР_1 , служби таксі «Bolt», біля буд. № 8, тупик Чайковського в м. Дніпро. Під час поїздки у вказаному автомобілі ОСОБА_2 на задньому сидінні загубила мобільний телефон «Samsung SM-J-700H/DS», золотого кольору, іmеі НОМЕР_2 .

Цього ж дня, тобто 07.06.2021, приблизно о 19 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_1 , скористався мобільним додатком служби таксі «Bolt» та замовив автомобіль до вул. Карагандинська, 1, м. Дніпро. Сівши до салону автомобіля марки «Reno Logan» д.н.з НОМЕР_1 , на задньому сидінні останній побачив мобільний телефон марки «Samsung SM-J-700H/DS», золотого кольору, іmеі НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 . Вказаний мобільний телефон ОСОБА_1 визначив предметом свого злочинного посягання внаслідок чого у останнього, раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), мобільного телефону марки «Samsung SM-J-700H/DS», золотого кольору, іmеі НОМЕР_2 .

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), ОСОБА_1 , діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, розуміючи, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, а отже вони є таємними для оточуючих, шляхом вільного доступу, привласнив мобільний телефон марки «Samsung SM-J-700H/DS», золотого кольору, іmеі НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , таким чином незаконно заволодів чужим майном, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальний збиток відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 2829 від 21.07.2021 на суму 2010 гривень.

Умисні дії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які виразились у таємному викрадені чужого майна (крадіжка), кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 1 ст. 185 КК України».

2)«Далі, цього ж дня, тобто 07.06.2021, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявив, що на мобільному телефоні марки «Samsung SM-J-700EI/DS», золотого кольору, іmеі НОМЕР_2 відсутні будь-які паролі. В цей момент у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, а саме на викрадення грошових коштів з банківських карток «Приват Банку» № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , потерпілої ОСОБА_2 .

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, а саме на викрадення грошових коштів з банківської картки «Приват Банку», яка належать потерпілій ОСОБА_2 з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, 07.06.2021, через мобільний додаток служби таксі «Bolt», який був встановлений на мобільному телефоні «Samsung SM-J-700H/DS», золотого кольору, іmеі НОМЕР_2 , ОСОБА_1 замовив таксі за маршрутом: м. Дніпро, вул. Карагандинська, 1 - вул. Янтарна, 40, по закінченню поїздки о 21 годині 17 хвилин, ОСОБА_1 шляхом вільного доступу з допомогою мобільного додатку служби «Bolt», який встановлено на мобільному телефоні марки «Samsung SM-J-700H/DS», золотого кольору, іmеі НОМЕР_2 , розрахувався за послуги таксі шляхом безготівкової оплати, в сумі 148 гривень, з банківської картки «Приват Банку» № НОМЕР_3 , що належить потерпілій ОСОБА_2 , на рахунок служби таксі «Bolt».

Не зупиняючись на досягнутому, продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, а саме на викрадення грошових коштів з банківської картки «Приват Банку», яка належать потерпілій ОСОБА_2 , з корисливих мотивів, цього ж дня, 07.06.2021, шляхом вільного доступу, через мобільний додаток служби таксі «Bolt», який був встановлений на мобільному телефоні «Samsung SM-J-700H/DS», золотого кольору, іmеі НОМЕР_2 , ОСОБА_1 знову замовив таксі за маршрутом з вул. Янтарна, 40, м. Дніпро до вул. Карагандинська, 1, м. Дніпро, та в зворотному напрямку до вул. Янтарна, 40, м. Дніпро, по завершенню поїздки о 23 годині 59 хвилин, шляхом вільного доступу за допомогою мобільного додатку служби «Bolt», який встановлено на мобільному телефоні марки «Samsung SM-J-700H/DS», золотого кольору, іmеі НОМЕР_2 , знову розрахувався за послуги таксі шляхом безготівкової оплати, в сумі 228 гривень, з банківської картки «Приват Банку» № НОМЕР_3 , що належить потерпілій ОСОБА_2 , на рахунок служби таксі «Bolt».

Продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, саме на викрадення грошових коштів з банківської картки «Приват Банку», яка належать потерпілій ОСОБА_2 , не зупиняючись на досягнутому наступного дня, тобто 08.06.2021, перебуваючи в приміщенні кв. АДРЕСА_1 , о 00 годині 41 хвилин, ОСОБА_1 шляхом вільного доступу за допомогою мобільного додатку «Приват24», який встановлено на мобільному телефоні марки «Samsung SM-J-700H/DS», золотого кольору, іmеі НОМЕР_2 , переказав грошові кошти в сумі 905 гривень з банківської картки «Приват Банку» № НОМЕР_3 , що належить потерпілій ОСОБА_2 , на власну електронну карту «Sportbank» № НОМЕР_5 .

Далі, продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, а саме на викрадення грошових коштів з банківської картки «Приват Банку», яка належать потерпілій ОСОБА_2 , цього ж дня, тобто 08.06.2021, перебуваючи в приміщенні кв. АДРЕСА_1 , о 00 годин 44 хвилини, ОСОБА_1 шляхом вільного доступу за допомогою мобільного додатку «Приват24», який встановлено на мобільному телефоні марки «Samsung SM-J-700H/DS», золотого кольору, іmеі НОМЕР_2 , переказав грошові кошти в сумі 954 гривні 77 копійок, з банківської картки «Приват Банку» № НОМЕР_3 , що належить потерпілій ОСОБА_2 , на власну карту «Приват Банку» № НОМЕР_6 .

Далі, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, а саме на викрадення грошових коштів з банківської картки «Приват Банку», яка належать потерпілій ОСОБА_2 , цього ж дня, тобто, 08.06.2021, перебуваючи в приміщенні кв. АДРЕСА_1 о 00 годині 48 хвилин, шляхом вільного доступу за допомогою мобільного додатку «Приват24», який встановлено на мобільному телефоні марки «Samsung SM-J- 700H/DS», золотого кольору, іmеі НОМЕР_2 , знову переказав грошові кошти в сумі 990 гривень 02 копійки з банківської картки «Приват Банку» № НОМЕР_4 , що належить потерпілій ОСОБА_2 , на власну електронну карту «Приват Банку» № НОМЕР_7 .

Не зупиняючись на досягнутому, продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, а саме на викрадення грошових коштів з банківської картки «Приват Банку», яка належать потерпілій ОСОБА_2 , цього ж дня, тобто 08.06.2021, перебуваючи в приміщенні кв. АДРЕСА_1 , о 00 годині 59 хвилин, ОСОБА_1 шляхом вільного доступу за допомогою мобільного додатку «Приват24», який встановлено на мобільному телефоні марки «Samsung SM-J-700H/DS», золотого кольору, іmеі НОМЕР_2 , знову перевів грошові кошти в сумі 904 гривні 98 копійок з банківської картки «Приват Банку» № НОМЕР_4 , що належить потерпілій ОСОБА_2 , на власну електронну карту «Sportbank» № НОМЕР_5 .

Доводячи до кінця свій єдиний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, саме на викрадення грошових коштів з банківської картки «Приват Банку», яка належать потерпілій ОСОБА_2 , не зупиняючись на досягнутому наступного дня, тобто 08.06.2021, перебуваючи в приміщенні кв. АДРЕСА_1 , о 01 годині 18 хвилин, ОСОБА_1 , шляхом вільного доступу за допомогою мобільного додатку «Приват24», який встановлено на мобільному телефоні марки «Samsung SM-J-700H/DS», золотого кольору, іmеі НОМЕР_2 , поповнив рахунок власного мобільного телефону НОМЕР_8 , на суму 254 гривень з банківської картки «Приват Банку» № НОМЕР_3 , що належить потерпілій ОСОБА_2 .

Своїми умисними діями ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_2 матеріальний збиток на загальну суму 4384 гривні 77 копійок.

Умисні дії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які виразились у таємному викрадені чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 2 ст. 185 КК України.

Умисними протиправними діями ОСОБА_1 спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальний збиток на загальну суму 6394 гривні 77 копійок.

За сукупністю вчиненого умисні дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ознаками складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України».

В підготовчому судовому засіданні:

- прокурор Щавкун Н.С. та потерпіла ОСОБА_2 вважали можливим призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта;

- захисник Пантилеєнко З.С. та обвинувачений ОСОБА_1 заявили клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, як такого, що не відповідає вимогам КПК України.

Клопотання про повернення обвинувального акта захисник Пантилеєнко З.С. та обвинувачений ОСОБА_1 обґрунтували наступним:

«Згідно п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулюванню обвинувачення.

Дана норма є імперативною і не підлягає розширеному тлумаченню.

Як вбачається з обвинувального акту він має логічні неузгодження фактичних обставин справи, які впливають на правову кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України. Також, в обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення і тому ОСОБА_1 у повній мірі не зрозуміло у чому саме він обвинувачується.

По-перше. Щодо логічного неузгодження фактичних обставин справи, які впливають на правову кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України та формулювання обвинувачення за ч. 1 ст. 185 КК України: у обвинувальному акті не встановлено суттєві фактичні обставини справи, що підлягають обов`язковому встановленню для кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України: яким все таки чином та при яких обставинах ОСОБА_1 викрав мобільний телефон марки «Samsung SM-J-700Y/DS», який знаходився на задньому сидінні автомобіля «Reno Logan» д.н.з. НОМЕР_1 і який ОСОБА_1 було знайдено, коли він сів до цього автомобіля.

Із обвинувального акту можна зробити висновок, що ОСОБА_3 не був очевидцем події втрати ОСОБА_2 мобільного телефону (оскільки виклик автомобіля служби таксі «Bolt» здійснював приблизно о 19 годині 30 хвилин) і тому будь-які активні дії, спрямовані на сприяння загублення мобільного телефону ОСОБА_2 не вчиняв.

Тому, цей телефон відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 337 ЦК України для ОСОБА_1 в момент потрапляння його до автомобіля марки «Reno Logan» д.н.з. НОМЕР_1 був знахідкою.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 337 ЦК України особа, яка знайшла загублену річ, зобов`язана негайно повідомити про це особу, яка її загубила, або власника речі і повернути знайдену річ цій особі.

Особа, яка знайшла загублену річ у приміщенні або транспортному засобі, зобов`язана передати її особі, яка представляє володільця цього приміщення чи транспортного засобу. Особа, якій передана знахідка, набуває прав та обов`язків особи, яка знайшла загублену річ.

Кому належить мобільний телефон марки «Samsung SM-J-700Y/DS» ОСОБА_1 , в момент коли він його знайшов, було не відомо, тому повернути його власнику одразу в цей момент у нього не було об`єктивної можливості.

Із цих підстав, суттєвою фактичною обставиною справи, для встановлення наявності в діях ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачається ч. 1 ст. 185 КК України, є встановлення того факту, чи був водій автомобіля «Reno Logan» д.н.з. НОМЕР_1 володільцем цього автомобіля або особою, яка представляє володільця цього автомобіля, щоб у ОСОБА_1 виник обов`язок передати мобільний телефон саме водію автомобіля «Reno Logan» д.н.з. НОМЕР_1 , коли ОСОБА_1 було знайдено мобільний телефон марки «Samsung SM- J-700Y/DS».

Оскільки зазначена фактична обставина не зазначається в обвинувальному акті, ОСОБА_1 не зрозуміла підстава кваліфікації його діяння за ч. 1 ст. 185 КК України, як наслідок - суть обвинувачення.

Чому ОСОБА_2 загубила мобільний телефон, а він не знайшов його, а саме умисно і таємно викрав. Коли і за яких обставин його знахідка у вигляді мобільного телефону марки «Samsung SM-J-700Y/DS» все ж таки стала об`єктом крадіжки.

У протилежному випадку констатування факту, що ОСОБА_2 загубила мобільний телефон і подальший висновок, що ОСОБА_1 викрав у ОСОБА_2 мобільний телефон, без конкретизації фактичних обставин справи, є суперечними один одному.

І констатування факту, що ОСОБА_2 загубила мобільний телефон не відповідає фабулі статті ч. 1 ст. 185 КК України, яка передбачає таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Обвинувальний акт не містить фактичних обставин, які ґрунтовно вказують, за яких обставин загублена річ може бути об`єктом крадіжки, що суттєво впливає на суть обвинувачення.

По-друге. Обвинувальний акт взагалі не містить формулювання обвинувачення.

Так, в обвинувальному акті зазначається:

«Умисні дії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України»;

«Умисні дії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України»;

«За сукупністю вчиненого умисні дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ознаками складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України».?

Отже, обвинувальний акт містить кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, але обвинувальний акт не містить жодного речення, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні цих кваліфікованих діянь.

Обвинувальний акт містить лише фактичні обставини кримінального правопорушення та його правову кваліфікацію, формулювання обвинувачення обвинувальний акт не містить.

Згідно положень ст.ст. 368 та 374 КПК України під час судового розгляду суд з`ясовує питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, а також повинен у вироку зазначити формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі. Відсутність у обвинувальному акті формулювання обвинувачення унеможливлює вирішення зазначених питань судом.

Однією із складових права обвинуваченого на справедливий суд, передбаченого cт. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього (п. а ч. 3 Конвенції).

Як зазначив в своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини, а саме: в рішенні «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008 (далі - Суд), у тексті підпункту "а" п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 у справі «Камасінскі проти Австрії», N 9783/82, п. 79).?

Положення підпункту "а" п. 3 cт. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25.03.1999 у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції" [ВП], N 25444/94, п. 52; рішення від 25.07.2000 у справі «Матточіа проти Італії», N 23969/94, п. 58; рішення від 20.04.2006 у справі «І.Н. та інші проти Австрії», N 42780/98, п. 34).

Наявні в обвинувальному акті недоліки - відсутність формулювання обвинувачення, є порушенням не тільки вимог ст. 291 КПК України, але й права обвинуваченого на справедливий суд, передбаченого Європейською конвенцією з прав людини.

Даний недолік не може бути усунений під час судового розгляду шляхом зміни обвинувачення прокурором, оскільки обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення, тобто відсутній об`єкт зміни».

Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши зміст обвинувального акта відносно ОСОБА_1 та реєстр матеріалів досудового розслідування, вважає, що даний обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Шавкун Н.С., як такий, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Зміст обвинувального акту, порядок його складання та затвердження, а також які документи долучаються до нього передбачені статтею 291 КПК України, вимогам якої не відповідає обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 291 КПК України обвинувальний акт - це процесуальний документ про закінчення досудового розслідування, якій складається слідчим, після чого затверджується прокурором.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, крім іншого, в обвинувальному акті має бути наведено виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Верховний Суд України у постанові від 24.11.2016 у справі № 5-328кс-16, переглядаючи судові рішення, зазначив, що закон вимагає обов`язкове відображення в обвинувальному акті трьох складників:

1) фактичних обставин кримінального правопорушення;

2) правової кваліфікації (в теорії кримінального процесу використовується назва «формула обвинувачення»);

3) формулювання обвинувачення.

Як зазначено у вказаній постанові Верховного Суду України, під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, як підкреслено у наведеній постанові, є головним, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист. З огляду на це обставини, які, відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, розмір процесуальних витрат, мають бути викладеними чітко і конкретно, та наведені в обвинувальному акті фактичні дані в своїй сукупності мають давати повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

При цьому, Верховний Суд України звернув увагу на необхідність дотримання правових позицій, викладених у міжнародних джерелах права. Так, у рішенні від 25.07.2000 у справі «Маттоціа проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що: «Обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. "b" ч. 3 ст. 6 Конвенції. Аналогічно слід оцінювати інформацію про зміни, які мали місце в обвинуваченні, включаючи зміни причини обвинувачення».

В обвинувальному акті відносно ОСОБА_1 вимоги п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України органом досудового розслідування не дотримані.

Зокрема, аналіз викладення фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень свідчить про наступне.

Так, ОСОБА_1 ставиться у вину вчинення 07.06.2021 кримінального проступку - таємного викрадення мобільного телефону марки «Samsung SM-J-700H/DS» золотого кольору, іmеі НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , тобто крадіжки, за що передбачена кримінальна відповідальність ч. 1 ст. 185 КК України.

Проте, в обвинувальному акті при викладі фактичних обставин даного кримінального правопорушення слідчим, з чим погодився прокурор, зазначено про виникнення у ОСОБА_1 злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), реалізуючи який, ОСОБА_1 , розуміючи, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, привласнив мобільний телефон марки «Samsung SM-J-700H/DS» золотого кольору, іmеі НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 .

Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, не узгоджується з правовою кваліфікацією дій ОСОБА_1 , оскільки, як вбачається зі змісту обвинувального акту, ОСОБА_1 ставиться у вину вчинення кримінального проступку, а не злочину, відповідно не зрозуміло, чому при описі суб`єктивної сторони складу кримінального проступку слідчим зазначено про виникнення та наявність у ОСОБА_1 злочинного умислу, а некримінально-протиправного наміру, спрямованого на таємне викрадення чужого майна; не зрозуміло, чому в обвинувальному акті зазначено про реалізацію злочинного посягання та не зазначено, в який час суб`єктивна сторона ОСОБА_1 прийняла форму саме кримінального проступку; не зрозуміло, чому при описі об`єктивної сторони кримінального правопорушення, а саме: способу крадіжки, слідчий зазначає про привласнення ОСОБА_1 вказаного мобільного телефону та взагалі не вказує, що ОСОБА_1 таємно викрав мобільний телефон, що належить ОСОБА_2 .

Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, також не узгоджується з правовою кваліфікацією дій ОСОБА_1 , оскільки, як вбачається зі змісту обвинувального акту, ОСОБА_1 ставиться у вину вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, тобто злочину, проте при описі об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, а саме: способу заволодіння коштами потерпілої ОСОБА_2 , слідчий зазначає про те, що ОСОБА_1 розрахувався за послуги таксі; про те, що ОСОБА_1 переказав кошти з банківської карти потерпілої на власну електронну карту або карту; про переведення коштів на власну електронну карту; про поповнення рахунку власного мобільного телефону та жодного разу не вказує, що ОСОБА_1 , таким діями, здійснив таємне викрадення коштів, що належать ОСОБА_2 , тобто здійснив крадіжку.

Суд не вдається до оцінки доказів чи доведення вини по даному кримінальному провадженні, а лише аналізує виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень у взаємозв`язку з правовою кваліфікацією дій, що інкриміновані обвинуваченому ОСОБА_1 .

Виходячи з наведеного виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими і кваліфікація вчиненого в обвинувальному акті є суперечливими між собою, через що слід визнати обґрунтованими доводи обвинуваченого про те, що йому не зрозуміло пред`явлене обвинувачення, його характер, юридична кваліфікація дій.

Такий виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, в разі призначення обвинувального акту до судового розгляду, не дозволить суду визначити межі судового розгляду щодо обвинуваченого, роз`яснити останньому суть пред`явленого обвинувачення, оскільки суд буде діяти в умовах сумніву та фактично перебере на себе не властиві суду функції сторони обвинувачення, що не узгоджується з приписами ст.ст. 8, 9, 17, 338 КПК України.

Крім того, обвинувальний акт, всупереч п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, взагалі не містить викладу формулювання обвинувачення.

Так «формулювання обвинувачення», як складової частини обвинувального акта, має визначатись у логічному зв`язку з положеннями ст. 373 КПК України, які визначають вимоги до змісту вироку та оперують поняттям «формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним». Зокрема, пунктом 2 ч. 3 ст. 373 КПК України визначено, що у мотивувальній частині вироку, в разі визнання особи винуватою, зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Таким чином, на підставі встановлених прокурором фактичних обставин кримінального правопорушення зміст формулювання обвинувачення, як складової частини обвинувального акта, яке лише буде підлягати доведенню під час судового розгляду, має містити формулювання вчиненого особою діяння, передбаченого КК України, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів його вчинення, інакше б законодавець в п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України не виокремлював фактичні обставини кримінального правопорушення від формулювання обвинувачення.

Проте, слідчий, з чим погодився прокурор, виклав в обвинувальному акті лише фактичні обставини кримінального правопорушення та правову кваліфікацію дій ОСОБА_1 , через що прокурор буде позбавлений права усунути даний недолік обвинувального акта, оскільки виходячи зі змісту ч. 1 ст. 338 КПК України, з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа. В даному ж випадку мова йде не про нові фактичні обставини кримінального правопорушення, а взагалі про відсутність такої складової обвинувального акту, як «формулювання обвинувачення», що з урахуванням вимог ст. 338 КПК України, не надасть прокурору у передбачений законом спосіб право змінити обвинувальний акт шляхом створення нової його складової частини, якщо така складова частина (формулювання обвинувачення) відсутня на моменту складання обвинувального акту слідчим та його затвердження прокурором.

Відповідно вищевказані недоліки обвинувального акту не можуть бути усунуті під час підготовчого судового засідання або судового розгляду.

Після повернення обвинувального акта прокурору зазначені в мотивувальній частині ухвали суду недоліки обвинувального акта повинні бути усунені протягом строку досудового розслідування.

Керуючись п. 3) ч. 3 ст. 314, ст.ст. 369, 371, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника Пантилеєнко З.С. про повернення обвинувального акта прокурору - задовольнити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42021042010000120 відносно ОСОБА_1 за його обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, - повернути прокурору Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Шавкун Н.С., як такий, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, для усунення вказаних в мотивувальній частині ухвали недоліків.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровській районний суд міста Дніпропетровська протягом 7 днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.

Повний текст ухвали буде оголошений о 09:00 годині 12.11.2021.

Суддя: В.О.Лисенко