Справа № 219/3866/21

Провадження № 2/219/1937/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 листопада 2021 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючого судді Худіної О.О., за участю секретаря судового засідання Лосинської І.М., Курилової А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду у м. Бахмут цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави Україна, Донецької обласної прокуратури, третя особа Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна, Донецької обласної прокуратури, третя особа Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення моральної шкоди. В обґрунтування позову, ОСОБА_1 вказав, що 03.10.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань було зареєстровано за № 42016550000001034 кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 373 КК України, вчинені співробітниками УСБ України в Черкаській області під час знаходження у відрядженні в м. артемівську Донецької області в жовтні місяці 2014 року, а також 21.11.2016 року за № 42016050000001232 кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 365 КК України, про нанесення тілесних ушкоджень працівниками УСБУ в Черкаській області ОСОБА_1 під час затримання 05.08.2014 року. Постановою прокурора від 06.12.2016 року кримінальне провадження № 42016050000001232 приєднано до матеріалів кримінального провадження № 42016050000001034. За період початку досудового розслідування з 03.10.2016 року та 26.11.2016 року вбачається навмисне затягування досудового розслідування слідчим СУ Донецької обласної прокуратури зі злочинним наміром приховати вчинення суспільно - небезпечного діяння працівниками УСБ України в Черкаській області, за весь період досудового розслідування слідчим не виконано вказівки слідчих суддів, викладених у постановах. Перевищення строку досудового розслідування складає 39 місяців, з грудня 2017 року по час подання позовної заяви про відшкодування моральної шкоди та компенсацію від держави за невиконання державою свого позитивного зобов`язання щодо проведення ефективного розслідування злочину. Виходячи з вимог розумності та справедливості, з урахуванням усіх обставин, позивач вважає достатньою сатисфакцією щодо відшкодування моральної шкоди стягнення з Держави грошової компенсації у розмірі 234 000 гривень. Вимог до Казначейства позивач не пред`являє. Враховуючи викладене, позивач просить суд зобов`язати Управління Державного казначейства України у Донецькій області, незалежно від вини посадових осіб Донецької обласної прокуратури відшкодувати ОСОБА_1 за рахунок коштів державного бюджету моральну шкоду в сумі 234 000 гривень, та додатково кожний податок, який може бути нарахований на цю суму, в якості компенсації моральної шкоди за надмірне здійснення досудового розслідування.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 5 травня 2021 року по справі було відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19 травня 2021 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Худіної О.О. було передано до канцелярії суду для вирішення питання.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 20 травня 2021 року було відмовлено в задоволенні заяви про відвід судді Худіної О.О.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 4 червня 2021 року підготовче провадження було закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

18.06.2021 року до суду від Донецької обласної прокуратури надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що позов ОСОБА_1 є безпідставним з огляду на наступне: 25.07.2016 року ОСОБА_1 звернувся до прокурора Артемівської місцевої прокуратури Донецької області з заявою про вчинення злочинів працівниками УСБУ в Черкаській області. 03.10.2016 року на підставі ухвал слідчих суддів за заявою ОСОБА_1 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016050000001034 внесено відомості за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 373, ч. 1 ст. 122 КК України, та розпочато досудове розслідування, яке здійснювалося прокуратурою Донецької області. Вказане кримінальне провадження неодноразово закривалося на підстав п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутністю у діях співробітників УСБ України в Черкаській області складу кримінальних правопорушень. Ухвалами слідчого судді Краматорського міського суду від 19.05.2017 року, 28.09.2017 року, 11.04.2018 року, 26.11.2018 року, 28.05.2019 року, 16.12.2020 року постанови про закриття кримінального провадження скасовувалися через неповноту досудового розслідування. На теперішній час підслідність у кримінальному провадженні № 42016550000001034 визначено за Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Черкаси) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, у зв`язку з чим вказане кримінальне провадження 18.05.2021 року спрямоване до Черкаської обласної прокуратури для організації подальшого досудового розслідування. На теперішній час у кримінальному провадженні рішення, дії чи бездіяльність прокурора протиправними не визнавались. Наразі досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, у зв`язку з чим стверджувати про його неефективність або відсутність результатів передчасно. У межах цивільного судочинства, суд не може перевіряти законність кримінально - процесуальних дій слідчого чи прокурора, оскільки це суперечитиме вимогам щодо юрисдикції судів та виступатиме втручанням у кримінальне провадження. Ухвали слідчого судді не свідчить про протиправність дій відповідача. Також відповідач вказує, що позивачем не доведено належними доказами заподіяння йому моральної шкоди. Просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

30.06.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої: представником Донецької обласної прокуратури у висновках проігнорований факт вчинення суспільно небезпечного діяння проти громадян України співробітниками УСБ України в Черкаській області. Починаючи з моменту реєстрації 03.10.2016 року до ЄРДР вчинення кримінальних правопорушень слідчий слідчого відділу СУ Донецької обласної прокуратури ОСОБА_2 став на шлях затягування досудового розслідування зі злочинним наміром приховування вчинення тяжкого злочину співробітниками УСБ України в Черкаській області. По факту внесення завідомо неправдивих відомостей до постанови про закриття кримінального провадження до ЄРДР 18.09.2019 року внесено відомості щодо вчинення кримінального правопорушення слідчим ОСОБА_2 , передбаченого ст. 366 КК України, та по даному факту ДБР здійснюється досудове розслідування. Позивач вважає відзив неприйнятним, позовну заяву такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

07.09.2021 року від третьої особи Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого, управління вважає, що позивачем не доведена заподіяна моральна шкода, розмір шкоди є занадто завищеним та не відповідає вимогам розумності. Вважають, що у задоволенні позову повинно бути відмовлено.

24.09.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив третьої особи, відповідно до якої позивач вважає відзив безпідставним, не маючим законної сили та неприйнятним.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги на підставі доводів викладених у позові.

У судовому засіданні представник третьої особи підтримав доводи викладені у відповіді на відзив, вважав, що позов задоволенню не підлягає.

Суд, заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 03.10.2016 року на підставі ухвал слідчих суддів за заявою ОСОБА_1 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016050000001034 внесено відомості за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 373, ч. 1 ст. 122 КК України, та розпочато досудове розслідування, яке здійснювалося прокуратурою Донецької області. Вказане кримінальне провадження неодноразово закривалося на підстав п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутністю у діях співробітників УСБ України в Черкаській області складу кримінальних правопорушень. Ухвалами слідчого судді Краматорського міського суду від 19.05.2017 року, 28.09.2017 року, 11.04.2018 року, 26.11.2018 року, 28.05.2019 року, 16.12.2020 року постанови про закриття кримінального провадження скасовувалися через неповноту досудового розслідування. На теперішній час підслідність у кримінальному провадженні № 42016550000001034 визначено за Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Черкаси) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, у зв`язку з чим вказане кримінальне провадження 18.05.2021 року спрямоване до Черкаської обласної прокуратури для організації подальшого досудового розслідування. На теперішній час остаточне рішення у справі не прийнято.

На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 56 Конституції України гарантовано, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Статтею 13 Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Загальні підстави відшкодування моральної шкоди визначені у статті 23 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: 1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; 2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу; 3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та іншими актами законодавства.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, встановлення порушення на національному рівні розумних строків розгляду справи може бути підставою для присудження особі моральної компенсації за рахунок держави.

Порушення розумності тривалості судового розгляду Європейський суд з прав людини оцінює в світлі обставин справи з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливість предмета спору для заявника(пункт 22 рішення у справі «Літвінюк проти України» від 01.03.2018 року, заява № 55109/08). Прийняття державою зобов`язань з дотримання права на розгляд справи у розумні строки означає те, що держава повинна враховувати відповідну практику Європейського суду з прав людини, реагувати на випадки порушення таких зобов`язань і намагатись виправити ситуацію, зокрема і шляхом надання особі компенсації у разі завдання моральної шкоди.

При розгляді даної справи, суд, приходить до висновку про наявність порушень розумних строків проведення досудового розслідування.

З урахуванням цього, суд вважає, що питання про відшкодування державою моральної шкоди за порушення розумних строків розгляду справи може бути предметом позову, незважаючи на відсутність таких підстав у спеціальному законі. Проте, наявність факту відповідного порушення і заподіяння цим моральної шкоди, підлягають доведенню позивачем на загальних підставах.

Чинне законодавство не містить методики чи способів обчислення моральної шкоди, при оцінці розміру відшкодування моральної шкоди необхідно враховувати, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю та спокою особи, а будь-яка компенсація моральної школи не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Суд зазначає, що позивачем наведено розрахунок моральної шкоди у розмірі 234 000 гривень, якій здійснено виходячи з не менш одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць (перевищення строку досудового розслідування), але при цьому жодного обґрунтування спричиненої моральної шкоди, зокрема в чому саме вона полягає (характер, обсяг, глибина моральних страждань, спричинення негативних наслідків, та саме яких, і таке інше), та які негативні наслідки особливо для позивача вони потягли, позивачем зовсім не наведено.

Таким чином, враховуючи вищевикладені норми права, обставини справи, наявні в матеріалах справи докази, як в підтвердження позовних вимог, так і в їх заперечення, суд приходить до висновку, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами факту заподіяння йому моральної шкоди, внаслідок надмірної тривалості досудового розслідування, а також причинного зв`язку між діями посадових осіб відповідачів та настанням якихось негативних наслідків.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України питання розподілу судових витрат з урахуванням результату розгляду справи, вимог Закону України «Про судовий збір», судові витрати розподілу не підлягають та компенсуються за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись статтями ст. ст. 12, 13, 81, 82, 141, 259, 264-265, 268, 280-284, 356 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 10, 1167, 1176 ЦК України, ст. ст. 9, 55, 56, 129 Конституції України, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, Законом України від 01.12.1994 року № 266/94 ВР, Пленумом Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року № 4, суд,-

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Держави Україна, Донецької обласної прокуратури, третя особа Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення моральної шкоди у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлений та підписаний - 15.11.2021 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Артемівським МВ УМВС в Донецькій області 22.08.1997 року, РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач - Держава Україна

Порушник прав позивача - Донецька обласна прокуратура, код ЄДРЮО 25707002, юридична адреса: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, 6.

Третя сторона, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державного Казначейства України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 37967785, юридична адреса: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, 68.

Суддя О.О. Худіна 15.11.2021