Справа № 454/3079/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2020 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Веремчук О. А. ,

за участю секретаря Баран О.Я.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Сокалі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Волсвинська сільська рада Сокальського району Львівської області про усунення перешкод в користуванні проїздом- ,

в с т а н о в и в:

В суді на розгляді перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Волсвинська сільська рада Сокальського району Львівської області про усунення перешкод в користуванні проїздом.

Позов мотивовано наступним:

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.04.2004 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (прізвище змінено в зв`язку з одруженням) на праві власності належить житловий будинок в АДРЕСА_1 та земельна ділянка, згідно свідоцтва про право власності для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби (кадастровий номер: 4624881300:10:007:0011) в с. Волсвин Сокальського району.

Навпроти будинковолодіння ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , через житлову вулицю знаходиться будинковолодіння ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2 . В даному будинку крім ОСОБА_3 проживає її син ОСОБА_4 , його дружина та троє дітей.

За житловою вулицею, яка розділяє будинковолодіння ОСОБА_1 ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 знаходиться на праві власності город ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . ОСОБА_4 обмежив (загородив забором) житлову вулицю та вільний проїзд до городу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та збудував дашок (навіс) від будівлі чим чинить перешкоди в користуванні проїздом на город по житловій вулиці, яка відноситься до земель загального користування.

Усунути перешкоду в добровільному порядку ОСОБА_4 та власник будинковолодіння ОСОБА_3 відмовляються.

Звернення до сільської ради вирішити спір в порядку ч.3 ст.158 Земельного Кодексу України, як уповноваженого на вирішення даної категорії справ результату не дав.

Сільська рада листами від 17.07.2018 року №175/02 18; 27.06.2018 року №202/02-18; 04.09.2018 року №216/02-18 повідомила, що за житловою вулицею, яка розділяє будинковолодіння ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 знаходиться город, який знаходиться у власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Прохід на город був через подвір`я ОСОБА_3 , який згодом перекрив ОСОБА_4 . Згідно генерального плану с. Волсвин будинковолодіння позивачів та відповідачів розділяє саме житлова вулиця (без назви). Повідомлено також, що сільська рада не може вирішити земельний спір та пропонує ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернутись в судові органи.

Спірна земельна ділянка (житлова вулиця), яка перегороджена та веде до городів позивачів відповідачами не приватизована, а тому на законних підставах не знаходилась і не могла знаходитись у користуванні відповідачів.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання прибули, позов підтримали та просять задоволити.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання прибули, просять суд відмовити у задоволенні рішення.

Представник третьої особи Волсвинської сільської ради в судове засідання не прибув, однак надав заяву про розгляд справи у його відсутності проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Відтак, суд встановив, що між сторонами виник спір щодо усунення перешкод позивачу в користуванні проїздом.

Вирішуючи цей спір суд виходить з наступних норм закону та мотивів відповідно до встановлених спірних правовідносин.

Відповідно до положень ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право (п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню ( ст. 386 ЦК України).

Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до положень ст. 391ЦК України позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 96 ЗК України, землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Статтею 152 ЗК України визначено способи захисту прав на земельні ділянки та встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч. 4, 7 ст. 376 ЦК України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Відтак, аналіз наведених вище норм закону дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права.

Водночас, вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту такого порушення самочинною забудовою.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, і що не заперечили учасники судового процесу, сторони у справі є сусідами, ОСОБА_4 обмежив (загородив забором) житлову вулицю та вільний проїзд до городу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та збудував дашок (навіс) від будівлі чим чинить перешкоди в користуванні проїздом на город по житловій вулиці.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.04.2004 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на праві власності належить житловий будинок в АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби (кадастровий номер: 4624881300:10:007:0011) в с. Волсвин Сокальського району належать ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Згідно відповіді яку надала Голова сільської ради вбачається, що за житловою вулицею, яка розділяє будинко володіння ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 знаходиться город, який перебуває у власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Дійсно прохід на город був через подвір`я ОСОБА_3 , який згодом перекрив ОСОБА_4 . Вільний проїзд до городів є понад річкою, згідно генерального плану села Волсвин.

Водночас, позивачі також наполягали на застосуванні такого крайнього заходу з усунення перешкод як знесення самочинно встановленої огорожі, оскільки в разі, якщо відповідачі самі не знесуть огорожі та дашок (навіс) від будівлі, то зазначення в рішенні суду про усунення перешкод шляхом перенесення огорожі, не зможе бути виконано виконавчою службою.

Такі доводи позивачів суд вважає неспроможними, а тому відхиляє їх.

Відповідно до ч. 1ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сторони у цій справі на власний розсуд розпорядились своїми процесуальними правами, зокрема щодо подачі суду доказі та обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Водночас суд, з дотримання вимог ст. 12 ЦПК України щодо принципу змагальності сторін, зберігаючи об`єктивність і неупередженість , роз`яснив учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, зокрема щодо подання доказів, права заявляти клопотання.

Відтак, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши дійсні обставини справи, оцінивши докази як кожен окремо так і в цілому, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено порушення його прав діями відповідача, позовні вимоги є необґрунтованими, також як вбачається з матеріалів справи ділянка на якій розташована огорожа та дашок (навіс) від будівлі є ділянкою загального користування, що знаходиться у власності сільської ради, а тому належним Позивачем по справі може виступати лише сільська рада, в зв"язку із такими обставинами в позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст. ст.ст.5, 10, 12,13,76,81,141,259,263,264, 265 ЦПК , суд,-

в и р і ш и в:

в позові ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Волсвинська сільська рада Сокальського району Львівської області про усунення перешкод в користуванні проїздом - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи , апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області .

Головуючий: О. А. Веремчук