Єдиний унікальний номер № 616/531/21

Провадження № 2/616/261/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

„15" листопада 2021 року Великобурлуцький районний суд

Харківської області

в складі головуючого - судді РИКОВА М.І.

за участю секретаря

судового засідання ШЕГДИ В.М.,

Справа № 616/531/21

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Бурлук справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Великобурлуцький відділ державної виконавчої служби у Куп`янському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ТОВ «Фінпром маркет», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Великобурлуцький районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 16466 від 23 вересня 2020 року, який вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром маркет» заборгованості в розмірі 25 050 грн 00 к.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 10 липня 2013 року між позивачем та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було укладено кредитний договір № 014-075403/13-00938. В подальшому ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» відступлено право вимоги, згідно до договору відступлення за № 000123-а від 12 червня 2018 року товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбімаркет». В свою чергу ТОВ «Фінансова компанія «Арбімаркет» відступлено право вимоги на підставі договору від 04 серпня 2020 року відповідачу ТОВ «Фінпром маркет». Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. 23 вересня 2020 року вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 16466 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінпром маркет" заборгованості в сумі 25 050 грн 00 к., за період з 11 червня 2018 року по 23 вересня 2020 року включно, яка складається з 25 000 грн 00 к. - заборгованості за тілом кредиту; 50 грн 00 к. плата за вчинення виконавчого напису. При цьому у виконавчому написі не зазначено і не встановлено нотаріусом дату настання чергового платежу. Окрім того, будь-яких повідомлень про заборгованість чи розрахунок заборгованості позивач не отримував.

На даний час оспорюваний виконавчий напис перебуває на виконанні у Великобурлуцькому відділі державної виконавчої служби у Куп`янському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), номер виконавчого провадження 66054284. Постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 09 липня 2021 року.

Позивач вважає, що вищевказаний виконавчий напис вчинений нотаріусом всупереч вимог закону та підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, оскільки він не отримував письмову вимоги кредитора про усунення порушень основного зобов`язання та не доведено безспірність заборгованості за договором. Нотаріусом не було перевірено подані документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 N 1172. Позивач не мав можливості оспорювати суму боргу та здійснювати своє право на захист, у зв`язку з чим просить визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 10 серпня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання (а.с.27-29).

Ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 10 серпня 2021 року задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення та постановлено зупинити стягнення у виконавчому провадженні № 66054284 з примусового виконання начальником відділу Великобурлуцького районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Барабановим В.В. виконавчого напису № 16466 від 23 вересня 2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром маркет» заборгованості у розмірі 25 050 грн 00 к. до розгляду по суті справи № 616/531/21 (провадження № 2/616/261/21) (а.с.35-38).

31 серпня 2021 року ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.51-53).

Ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 21 жовтня 2021 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача директора ТОВ «Фінпром маркет» Яворського Р.І. про врегулювання спору за участю судді (а.с.80-84).

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, судову повістку отримав 26 жовтня 2021 року особисто, що убачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.91), на адресу суду надана заява про розгляд справи без його участі (а.с.48).

Від представника позивача ОСОБА_3 на адресу суду надійшла заява в якій представник просить справу розглядати без участі позивача та його представника, вказавши, що позовні вимоги підтримують повністю (а.с.95).

Представник відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» в судове засідання також не з`явився, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи (а.с.92). 07 вересня 2021 року за вхід. № 2763/21 на адресу суду надійшла заява про визнання позовних вимог, в порядку ст.206 ЦПК України, в якій директор ТОВ «Фінпром маркет» Яворський Р.І. вказав, що ТОФ «Фінпром маркет» визнає позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., зареєстрованого за № 16466 від 23 вересня 2020 року таким, що не підлягає виконанню та стягнення з ТОВ «Фінпром маркет» судового збору за подання позовної заяви в розмірі 454 грн 00 к. (а.с.59).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Крім того, виклик нотаріуса до суду було здійснено через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади, відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України (а.с.93), оскільки поштові відправлення за місцем знаходження приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. не отримує, поштові відправлення повертаються до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.45,62,90). Клопотань та заяв від ОСОБА_4 на адресу суду не надходило.

Начальник Великобурлуцький відділ державної виконавчої служби у Куп`янському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Барабанов В.В. надав листа в якому просив справу розглядати без участі представника виконавчої служби (а.с.94).

Суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін за доказами, що містяться в матеріалах справи.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, дослідивши надані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 23 вересня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем було вчинено виконавчий напис щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», якому Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбімаркет», відступлено право вимоги на підставі Договору про відступлення прав вимоги від 04 серпня 2020 року, якому в свою чергу Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та кредит», на підставі Договору про відступлення прав вимоги № 000123-а від 12 червня 2018 року, відступлено право за Кредитним договором № 014-075403/13-00938-вкл-к від 10 липня 2013 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_1 . Сума, що підлягає стягненню, за період з 11 червня 2018 року по 23 вересня 2020 року включно складає 25 050 грн 00 к. з яких: 25 000 грн 00 к. - заборгованість за тілом кредиту; 50 грн 00 к.- плата за вчинення виконавчого напису. Даний виконавчий напис набирає чинності з дня його вчинення. Зареєстровано в реєстрі за № 16466 (а.с.12).

Відповідно до заяви про примусове виконання рішення за вих. № 55 347 від 05 червня 2021 року ТОВ «Фінпром маркет» звернулось до Великобурлуцького районного відділу державної Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (перейменовано у Великобурлуцький відділ державної виконавчої служби у Куп`янському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)) із зазначеною заявою в якій просить відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого 23 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. за реєстровим № 16 466 про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , коштів у розмірі 25 050 грн 00 к. (а.с.11).

09 липня 2021 року начальником Великобурлуцького відділу державної виконавчої служби у Куп`янському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Барабановим В.В., на підставі виконавчого напису № 16466, виданого 23 вересня 2020 року, було відкрито виконавче провадження ВП № 66054284, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром маркет» заборгованості за кредитним договором у розмірі 25 050 грн 00 к. (а.с.13).

Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Звертаючись до суду з вищевказаним позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню позивач зазначає, що такий напис нотаріуса порушує його законне право на захист своїх законних прав та інтересів, оскільки вчинений з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 ст.77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частиною 5 та 6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вчинення виконавчого напису нотаріусом регулюється ст.ст.87,88 ЗУ «Про нотаріат», постановою КМУ від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, який набрав чинності 07 березня 2012 року.

Так, відповідно до ст.87 ЗУ «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється КМУ.

За змістом ст.88 ЗУ «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи: підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. № 296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення нотаріальних дій перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Пунктом 3.5 Порядку визначено, що при вчиненні виконавчого напису, нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Відповідно до п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Відповідно до ст.89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Крім цього, слід зазначити, що оскільки у нотаріальному процесі бере участь одна сторона правочину, то нотаріус оцінює документи як докази лише однієї заінтересованої сторони - стягувача, який звернувся до нотаріуса за захистом своїх цивільних прав, при цьому, останній повинен здійснити перевірку всіх документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії - виконавчого напису, які, зокрема, підтверджують наявність зобов`язання та їх безспірність.

Безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору, зокрема, щодо її розміру, строків, за яких вона нарахована тощо, а відтак, і документів, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріус вчиняє виконавчий напис. Документи, що встановлюють заборгованість, насамперед мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі № 754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису (постанова Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 299/1160/16-ц, провадження № 61-22900св18).

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Однією з ознак безспірності вимоги, є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен впевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо одна із цих дій не виконана, заборгованість не вважається безспірною.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.09.2019 у справі № 357/12818/17, від 27 серпня 2020 року у справі № 554/6777/17 (з посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 30 вересня 2019 року (справа № 357/12818/17), від 15 січня 2020 року (справа № 305/2082/14-ц).

Таким чином, нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не було з`ясовано, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису, чи не минуло більше трьох років з дня виникнення права вимоги.

Згідно з ст.12 та ст.81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, на підтвердження безспірності, ТОВ «Фінпром маркет» не надало доказів, направлення листа-повідомлення з вимогою сплатити борг і отримання/неотримання позивачем такого листа.

Також, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження факту подання ним, як стягувачем, нотаріусу документів на підтвердження безспірної заборгованості ОСОБА_1 згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМ України від 29.06.1999 № 1172. Окрім того, не надано суду документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис, а сам по собі факт існування виконавчого напису не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача.

Таким чином, з наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі; чи повідомлявся позивач про наявність такої заборгованості (направлення вимоги про усунення порушень).

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Слід також зазначити, що відповідач позовні вимоги позивача визнав повністю, що убачається із заяви поданої 07 вересня 2021 року за вх. №2763/21 (а.с.59).

В силу ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно роз`яснень, викладених у п.6 Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмови у їх вчиненні» справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів. Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Інакше кажучи, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Сам же нотаріус може залучатися судами, як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Рішення у таких справах фактично жодним чином не впливають на нотаріусів.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з п.8 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Разом з тим, відповідно до ч.1, ч.7, ч.8 ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

З урахуванням зазначених вище норм, підстав для скасування заходів забезпечення позову цим судовим рішенням, суд не вбачає.

Згідно частини 1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. По даній справі позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 908 грн 00 к. та витрати за подання заяви про забезпечення позову в сумі 454 грн 00 к.

Однак, частиною першою статті 142 ЦПК України встановлено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Отже, враховуючи вимоги ч.1 ст. 141, ч.1 ст.142 ЦПК України, позивачу з державного бюджету має бути повернуто 454 грн 00 к. (50% суми сплаченого судового збору), а інші 50% сплаченого судового збору мають бути стягнуті на користь позивача з відповідача.

Керуючись ст. ст.2,5,12,19,76,77,81,89,131,141,263,265,273 ЦПК України, ст.88 Закону України «Про нотаріат», п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, районний суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Великобурлуцький відділ державної виконавчої служби у Куп`янському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, вчинений 23 вересня 2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 16466, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» заборгованості в сумі 25 050 (двадцять п`ять тисяч п`ятдесят) грн 00 к., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 к.

Повернути з державного бюджету України ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 к., який був сплачений згідно квитанції № 7 від 03 серпня 2021 року на розрахунковий рахунок UA 238999980313111206000020565, ЄДРПОУ 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), отримувач ГУК Харків обл/СТГ ВБурлук/22030101.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Великобурлуцький районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15 листопада 2021 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Старий Хутір Валуйського району Бєлгородської області, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Великобурлуцьким РС ГУДМС України в Харківській області 22 березня 2014 року, реєстраційний номер картки платника податків - НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», місцезнаходження: 08200, вул. Стельмаха Михайла, буд.9А, офіс 204, м. Ірпінь, Київська область, код ЄДРПОУ: 43311346.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Великобурлуцький відділ державної виконавчої служби у Куп`янському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), місцезнаходження: вул. Весняна, буд.51, смт. Великий Бурлук, Куп`янський район, Харківська область.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, місцезнаходження: 01001, вул. Мала Житомирська, буд.6/5, м. Київ.

Головуючий - Суддя Великобурлуцького районного суду

Харківської області М.І.РИКОВ