Ухвала

15 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 754/16303/15-ц

провадження № 61-12488св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єгорової Марини Євгенівни, треті особи: Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11 листопада 2019 року у складі судді Таран Н. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 05 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Пікуль А. А., Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єгорової М. Є., треті особи: Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 11 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 серпня 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єгорової М. Є. від 22 травня 2015 року № 21520288 про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс».

У іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

18 серпня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 серпня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2020 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 серпня 2020 року

залишено без руху для надання доказів сплати судового збору.

Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», витребувано з Деснянського районного суду м. Києвацивільну справу № 754/16303/15-ц, відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» у задоволенні клопотання про зупинення дії рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11 листопада 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 05 серпня 2020 року.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року в справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18), від 12 грудня 2018 року в справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18), від 12 березня 2019 року в справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18), від 27 березня 2019 року в справі № 520/17304/15-ц (провадження № 14-94цс19) та постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 925/1121/17, від 17 квітня 2019 року в справі № 916/675/15, від 26 лютого 2020 року в справі № 635/2208/16-ц (провадження № 61-23269св18) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п`яти суддів.

Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єгорової Марини Євгенівни, треті особи: Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно призначити до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець