Єдиний унікальний номер 236/1416/19

Номер провадження 11-кп/804/1067/21

            У Х В А Л А 

   Іменем   України

08.11.2021р. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ, та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду у складі:

судді-доповідача     Залізняк Р.М. 

суддів     Круподері Д.О., Смірнової В.В.

при секретарі судового засідання  Ситніку Д.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут Донецької області апеляційні скарги прокурора Лиманського відділу Слов`янської окружної прокуратури Вікторова В.В. (далі – прокурора), захисника Врублевського В.В., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 31.05.2021р., яким обвинуваченого

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красний Лиман Донецької області, який зареєстрований в АДРЕСА_1 та фактично мешкає в АДРЕСА_2    

визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185,  ч. 3 ст. 185 КК України та визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців, та штрафу у розмірі 1020грн.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Терни, Краснолиманського району Донецької області, зареєстрований в АДРЕСА_3 , фактично мешкає в АДРЕСА_2

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців     

за участю прокурора    Фролова Ф.В.

захисників      Врублевського В.В., Прядка Р.А.

обвинувачених     ОСОБА_3 , ОСОБА_2  

в с т  а н о в и л а :

Оскаржуваним вироком обвинуваченого ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185,  ч. 3 ст. 185 КК України та визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців, обвинуваченого ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців     

Вирок суду оскаржено прокурором, захисником Врублевським В.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 , які не оскаржуючи фактичних обставин справи, доведеності винуватості обвинувачених, кваліфікації їх дій, виду та міри покарання не погоджуються із призначеним обвинуваченому ОСОБА_1 покаранням в частині початку його обчислення та зарахування вже відбутого обвинуваченим ОСОБА_1 покарання.

Прокурор в апеляційній скарзі:

- вважає вирок таким, що підлягає зміні в частині зарахування попереднього ув`язнення та строку відбутого покарання на підставі ст.ст. 408, 409, 413 КПК України у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність;

- вказує, що обвинувачений ОСОБА_3 відбував покарання за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21.11.2019р. у виді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців, та ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 28.11.2019р. був переведений з ДУ «Харківський слідчий ізолятор» до ДУ «Бахмутська установа виконання покарань № 6» Донецької області, обвинувачений ОСОБА_2 також відбував покарання за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21.11.2019р. у виді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців, та ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 09.01.2019р. був переведений з Диканьківської виправної колонії Харківської області до ДУ «Бахмутська установа виконання покарань № 6» Донецької області, та запобіжні заходи щодо обвинувачених не застосовувалися;

- вважає, що судом безпідставно застосовано ч. 5 ст. 72 КК України в частині зарахування як попереднє ув`язнення у строк відбування покарання строку перебування в установі попереднього ув`язнення для участі у розгляді даного кримінального провадження;

- вважає, що суд при призначенні остаточного покарання обвинуваченим за сукупністю кримінальних правопорушень відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України, повинен був зарахувати кожному з них покарання, відбуте ними за попереднім вироком, починаючи з моменту затримання, а саме з 26.02.2019р., а вимоги ч. 5 ст. 72 КК України щодо зарахування у строк відбутого покарання строку попереднього ув`язнення у такому випадку застосуванню не підлягали, тому суд допустив неправильне тлумачення закону, та застосував закон який не підлягав застосуванню;

- прохає оскаржуваний вирок змінити, виключити з мотивувальної та резолютивної частини вироку посилання на ч. 5 ст. 72 КК України щодо зарахування обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строку їх попереднього ув`язнення для участі у розгляді кримінального провадження за оскаржуваним вироком в строк відбування покарання, а саме обвинуваченому ОСОБА_1 з 28.11.20219р. до дня набрання вироком законної сили, та обвинуваченому ОСОБА_2 з 09.01.2020р. до дня набрання вироком законної сили; на підставі ч. 4 ст. 70 КК України зарахувати обвинуваченим в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, покарання відбуте ними  за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21.11.2019р., починаючи з 26.02.2019р.

В апеляційній скарзі захисник Врублевський В.В.:

- вважає, що вирок підлягає зміні у зв`язку із порушенням кримінального процесуального закону, оскільки суд при визначенні остаточного покарання не зарахував обвинуваченому ОСОБА_1 період відбутого ним покарання за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21.11.2019р., з моменту його затримання в  порядку ст. 208 КПК України, а саме з 26.02.2019р.;

- зазначає, що цивільний позов до обвинуваченого у порушення вимог ч. 1 ст. 128 КПК України подано на стадії судового розгляду, а саме після проголошення судом обвинувального акту, а тому суд безпідставно долучив цивільний позов до кримінального провадження та задовольнив його;

- прохає оскаржуваний вирок змінити в частині призначення покарання, та на підставі ч. 4 ст. 70 КК України зарахувати у строк, призначеного обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, покарання відбуте ним за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21.11.2019р.  з моменту його затримання, а саме з 26.02.2019р., цивільний позов АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» та стягнення на користь структурного підрозділу «Лиманського локомотивного депо» з обвинуваченого ОСОБА_1 матеріальної шкоди в сумі 34 637,90грн. залишити без розгляду.  

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1 :

- прохає зарахувати йому у строк призначеного покарання, відбуте ним покарання за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21.11.2019р. з моменту його затримання, а саме з 26.02.2019р.              

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, захисників та обвинувачених,  які підтримали апеляційні скарги та прохали їх задовольнити, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційних скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційних скарг прокурора та обвинуваченого ОСОБА_1 , та часткове задоволення апеляційної скарги захисника Врублевського В.В. за таких підстав.

Оскаржуваним вироком обвинувачених визнано винуватими при наступних обставинах. Так обвинувачений ОСОБА_4 , будучи особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення передбачене ст. 185 КК України, 10.01.2019р., близько 01:00год., з метою викрадення чужого майна, прийшов на неогороджену територію структурного підрозділу «Лиманське Локомотивне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця», розташованого в м. Лиман, вул. Привокзальна, 33 Донецької області, де реалізуючи умисел на таємне викрадення чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає i вони носять таємний характер, через віконний отвір у дверях заліз у кабіну електровозу ВЛ8м № 277, інвентарний № 7320501004685, що знаходився на 1-й залiзничнiй колії пункту технічного обслуговування. Знаходячись в електровозі, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, обвинувачений ОСОБА_4 таємно викрав мідний силовий кабель марки ПС-4000-95 загальною довжиною 9,9м, вартістю 1046,23грн., відрізавши його ножівковим полотном по металу. Після чого, місце вчинення кримінального правопорушення залишив, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, завдавши структурному пiдроздiлу «Лиманського Локомотивного депо» регіональної фiлiї «Донецька залiзниця» ПАТ «Українська залізниця» матеріальну шкоду в сумi 1046,23ггрн.

Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковані за ознаками  кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

У подальшому 13.02.2019р. обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , будучи особами, які раніше вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ст. 185 КК України, приблизно о 23:00год., вступивши в злочинну змову спрямовану на умисне, таємне викрадення чужого майна, діючи спільно та узгоджено групою осіб, з корисливих мотивів, прийшли на неогороджену територію структурного підрозділу   «Лиманське локомотивне депо» регіональної фiлiї «Донецька залiзниця» АТ «Українська залiзниця», розташоване м. Лиман. вул. Привокзальна, 28-А, Донецької області. Перебуваючи на території підприємства, переконавшись в тому, що за їх діями ніхто не спостерігає, обвинувачені пiдiйшли до огородженого парканом майданчику, де розташовано складське приміщення № 4, перелізли через паркан та шляхом пошкодження дерев`яних дверей комори за допомогою заздалегідь підготовленої металевої монтировки, яку принесли з собою, проникли до складського приміщення, звiдки таємно, протиправно, повторно, діючи спільно та узгоджено групою осіб, викрали:

- кабель марки ВВГ 3х35+ 1х25 довжиною 16,5м., вартiстю 5090,46грн.,

- кабель марки КГ lx35 довжиною 30м., вартiстю 2918,12грн.,

- кабель марки ВВГ Зх35+ 1х25 довжиною 25м., вартiстю 7712,81грн.,

- кабель марки ВВГ 3х25+ 1х16 довжиною 77,5м., вартiстю 18426,87грн.,

- ножиці для проволоки 750 мм в кількості 1 шт., вартiстю 489,64грн.,

- після чого, разом iз викраденим майном, залишили місце скоєння злочину, а викраденим розпорядилися на власний розсуд.

Своїми діями обвинувачені спричинили структурному пiдроздiлу «Лиманське локомотивне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» матеріальну шкоду на суму 34637,90грн.

Вказані дії обвинувачених кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, вчинене повторно, із проникненням у інше приміщення. 

У подальшому 16.02.2019р. обвинувачені, будучи особами, які раніше вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ст. 185 КК України, приблизно о 03:00год., більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, знаходилися біля торгового кіоску «Союздрук», який належить ФОП ОСОБА_6 , розташованого АДРЕСА_4 , навпроти магазину «Апельсин» по вул, К. Галієва, 32 в м. Лимані Донецької області, де раптово вирiшили вчинити крадіжку тютюнових виробів з цього кіоску. Для цього, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 , спрямованою на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, спiльно та узгоджено групою осiб, з корисливих мотивів, за допомогою рук, пошкодили пластиковий ролет, пiсля чого відкрили пластикове вікно та ОСОБА_1 рукою з вітрини взяв пачки цигарок, таким чином проникнувши до приміщення зазначеного кіоску, з якого викрали:

- 7 пачок цигарок Parliament night bluе,загальною вартiстю 327,95грн.;

- 1 пачку цигарок Kent BLUE, вартiстю 40, 49грн.,

- 1 пачку цигарок Rothmans Demi Silver, вартiстю 33,49грн.,

- 1 пачку цигарок Kent Silver, вартiстю 42,75грн.,

- 1 пачку цигарок Kent Switch, вартiстю 43,00грн.,

- 1 пачку цигарок Kent White, вартiстю 43,00грн.,

заволодiвши викраденим майном, обвинувачені з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, викраденим майном розпорядились на власний розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 530,68грн.

Вказані дії обвинувачених кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб,  вчинене повторно, із проникненням у інше приміщення. 

18.02.2019р. обвинувачені будучи особами, які ранiше вчинили кримiнальне правопорушення, передбачене ст. 185 КК України, приблизно о 04:20год., попрямували на територiю структурного пiдроздiлу «Лиманська дистанцiя електропостачання» регiональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залiзниця», зареєстрованого в АДРЕСА_5 . Знаходячись бiля даного пiдприємства, обвинувачені, переконавшись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, за попередньою змовою між собою, спрямовану на таємне викрадення чужого майна, перелiзли через паркан і проникли на територію зазначеного підприємства, яке фактично розташоване по АДРЕСА_6 . Знаходячись на територiї вище зазначеного підприємства обвинувачені підійшли  до складського приміщення, де шляхом пошкодження дверей за допомогою заздалегiдь підготовленої металевої монтировки, яку принесли з собою, проникли до нього, та шляхом пошкодження дверей до комори, звідки таємно, протиправно, повторно, спільно та узгоджено групою осіб, викрали наступне майно:

- алюмінієві вироби (шини) неправильної форми, в кiлькостi 26шт., вага яких склала 14кг загальною вартiстю 581,00грн.,

- дріт ВВП 4х2,5(4 жили у ПВХ оболонцi, перерiзом 2,5м2, iзольований полiвнiлхлоридним пластиком) в кiлькостi 60м вартiстю 942,48грн.,

- переносні заземлення (4 жили мідяного дроту марки МГ перерізом 25мм2 довжиною 1,5м кожна жила) вартістю 11160,83грн.,

- припой ПСО-30 в кiлькостi 2,8кг вартiстю 389,48грн.,

- переноску(2 жили у ПВХ оболонці перерізом 2,5 мм2 iзольовані полiвнiлхлоридним пластиком), довжиною 15м, з трiйною розеткою, яка матерiальної•цiнностi не представляє,

- переноску(2 жили у ПВХ оболонцi перерiзом 2,5 мм2 iзольовані полiвнiлхлоридним пластиком), довжиною 20 м, з трiйною розеткою вартiстю 319 грн. 67 коп.;

Пiсля чого з викраденим майном зникли з мiсця злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Своїми злочинними дiями обвинувачені спричинили структурному підроздiлу «Лиманська дистанцiя електропостачання» регiональної фiлiї «Донецька залiзниця» АТ «Українська залiзниця» матерiальну шкоду на суму 13393,46грн.

Вказані дії обвинувачених кваліфіковані ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадiжка) вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що фактичні обставини справи, кваліфікація дій обвинувачених, доведеність їх винуватості у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушеннях, вид та міра кримінального покарання учасниками кримінального провадження не оскаржується, прокурор, обвинувачений ОСОБА_1   та його захисник Врублевський В.В. не погоджуються із незарахуванням судом у строк відбуття покарання, відбутого обвинуваченим ОСОБА_1 строку покарання за попереднім вироком з дня затримання обвинувачених, а саме з 26.02.2019р., прокурор не погоджується із зарахуванням обом обвинуваченим у строк покарання, строку попереднього ув`язнення, оскільки попереднє ув`язнення щодо обвинувачених не застосовувалося, захисник обвинуваченого ОСОБА_1 також не погоджується із рішенням суду про задоволення цивільного позову, оскільки вважає, що цивільний позов подано у порушення вимог кримінального процесуального закону.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуваним вироком обвинуваченого ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України та визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

Відповідно до ч.ч. 1,4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, за цим вироком та вироком Ізюмського міськрайонного суду Донецької області від 21.11.2019р. за яким обвинуваченому ОСОБА_2 призначено покарання у виді позбавлення волі строком чотири роки шість місяців позбавлення волі із самостійним виконанням штрафу в розмірі 60(шістдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, визначено обвинуваченому ОСОБА_2 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, і визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців та штраф в розмірі 60(шістдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одну тисячу двадцять) грн. 00 коп..

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, зараховано обвинуваченому ОСОБА_2 до строку остаточного покарання відбуту частину покарання у виді позбавлення волі за вироком Ізюмського міськрайонного суду Донецької області від 21.11.2019р. - з 02.12.2019р. по 08.01.2020р. включно.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України, покарання у виді штрафу в розмірі 60(шістдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020( одну тисячу двадцять) грн. 00 коп. виконувати самостійно.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України обвинуваченому ОСОБА_2 в строк відбування покарання зараховано строк перебування в установі попереднього ув`язнення для участі у розгляді даного кримінального провадження з 09.01.2020р. до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання за цим вироком ОСОБА_2 обчислювати з моменту набрання цим вироком законної сили.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.

Цим же вироком обвинуваченого ОСОБА_1 визнано винуватим винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, за цим вироком та вироком Ізюмського міськрайонного суду Донецької області від 21.11.2019р., за яким ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на  чотири роки шість місяців позбавлення волі, визначено обвинуваченому ОСОБА_1 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, і визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців.

На підставі ч. 5 ст.72 КК України обвинуваченому ОСОБА_1 в строк відбування покарання зарахувати строк перебування в установі попереднього ув`язнення для участі у розгляді даного кримінального провадження з 28.11.2019р. до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання за даним вироком обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з моменту набрання цим вироком законної сили.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.  

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали кримінального провадження, не може погодитись з висновками суду про зарахування у строк остаточно визначеного обвинуваченим покарання за цим вироком строку вже відбутого покарання, а саме обвинуваченому ОСОБА_2 з 02.12.2019р. по 08.01.2020р., та обвинуваченому ОСОБА_1 з 28.11.2019р.,  та зарахування судом до строку покарання строку їх попереднього ув`язнення за таких підстав.

З оскаржуваного вироку вбачається, що у кримінальному провадженні за оскаржуваним вироком щодо обвинувачених запобіжний захід у виді тримання під вартою не застосовувався. Обвинувачені, які раніше були засуджені вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 24.06.2019р. та вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21.11.2019р. ухвалами суду були залишені В ДУ «Бахмутська УВП № 6» Донецької області для розгляду  відповідних кримінальних проваджень. При цьому при ухвалені наведених вище вироків обвинувачені вже перебували під вартою, та відповідно до резолютивних частин наведених вище вироків початок строку відбування покарання обвинувачених слід рахувати з дня їх затримання, а саме з 26.02.2019р.

Враховуючи наведене вище, посилання суду у резолютивній частині оскаржуваного вироку щодо зарахування обвинуваченим строку попереднього ув`язнення у строк відбування покарання  відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України не відповідає вимогам кримінального закону, тому вирок в цій частині підлягає зміні, а посилання суду на зарахування обвинуваченим у строк покарання строку попереднього ув`язнення виключенню з мотивувальної та резолютивної частини вироку.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що суд при зарахуванні обвинуваченим  у строк покарання строку відбутого ними покарання за попередніми вироками не звернув увагу на дату фактичного затримання обвинувачених, якою є 26.02.2019р., та саме з вказаної дати слід обчислювати строк фактичного початку  відбування обвинуваченими призначеного покарання, а тому цей строк, та саме з вказаної дати підлягає зарахуванню у строк частково відбутого покарання відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України. 

Приймаючи до уваги наведене вище та керуючись вимогами ч. 4 ст. 70 КК України, суд при призначенні обвинуваченим остаточного покарання відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, мав зарахувати у строк відбутого покарання обвинуваченими частково відбуте ними  покарання з 26.02.2019р., проте суд неправильно застосував вимоги кримінального закону, неправильно визначив частину відбутого покарання за попереднім вироком, що є підставою для зміни оскаржуваного вироку, а доводи прокурора, обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника в цій частині є слушними, та підлягають задоволенню, а оскаржуваний вирок в цій частині підлягає зміні. 

Що стосується доводів апеляційної скарги захисника Врублевського В.В., що цивільний позов до обвинуваченого у порушення вимог ч. 1 ст. 128 КПК України подано на стадії судового розгляду, а саме після проголошення судом обвинувального акту, а тому суд безпідставно долучив цивільний позов до кримінального провадження та задовольнив його, то, на думку суду апеляційної інстанції, вони є неспроможними за таких підстав.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що наведені вище доводи сторони  захисту були предметом розгляду в суді першої інстанції, були досліджені судом та залишені без задоволення з тих підстав, що порядок подання цивільного позову не було порушено, цивільний позов подано у підготовчому судовому засіданні, а доводи сторони захисту в цій частині не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону.

Суд апеляційної інстанції вважає викладені вище висновки суду правильними та погоджується з ними, оскільки стадія підготовчого судового засідання передбачена розділом IV главою 27 КПК України - «Підготовче провадження», та на цій стадії суд виконує вимоги, передбачені ст.ст. 314-317 КПК України.

Після виконання вимог глави 27 КПК України суд приймає рішення до переходу  до глави 28 КПК України - «Судовий розгляд». Отже законодавцем чітко визначено стадії судового провадження, та функції кожної них, а саме розмежування кожної із стадій судового провадження.

Таким чином стадія підготовчого провадження не є стадією судового розгляду у розумінні кримінального процесуального закону, як на тому наголошує сторона захисту, а тому подання цивільного позову під час підготовчого судового засідання не є порушенням КПК України, а рішення суду щодо прийняття цивільного позову у підготовчому судовому засіданні до розгляду відповідають вимогам закону.         

Враховуючи викладене та керуючись вимогами ст.ст. 405, 407, 419 КПК України колегія суддів                                                      

            п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу прокурора Вікторова В`ячеслава Вікторовича на вирок Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 31.05.2021р., яким обвинуваченого ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185,  ч. 3 ст. 185 КК України та визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців, обвинуваченого ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців, вирішено долю цивільного позову, задовольнити.

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Врублевського Віктора Вікторовича на вирок Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 31.05.2021р., яким обвинуваченого ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185,  ч. 3 ст. 185 КК України та визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців, обвинуваченого ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців, вирішено долю цивільного позову, задовольнити частково.

Вирок Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 31.05.2021р., яким обвинуваченого ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185,  ч. 3 ст. 185 КК України та визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців, обвинуваченого ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців, вирішено долю цивільного позову, змінити в частині визначення початку строку відбуття обвинуваченими покарання.

Вважати обвинуваченого ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України, та засудженим покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на два роки;

- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, за цим вироком та вироком Ізюмського міськрайонного суду Донецької області від 21.11.2019р., за яким обвинуваченому ОСОБА_2 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців із самостійним виконанням штрафу в розмірі 60(шістдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, визначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців та штрафу в розмірі 60(шістдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одну тисячу двадцять) грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, зарахувати обвинуваченому ОСОБА_2 до строку остаточного покарання відбуту частину покарання у виді позбавлення волі за вироком Ізюмського міськрайонного суду Донецької області від 21.11.2019р. з дня його фактичного затримання, тобто з 26.02.2019р. до набрання вироком законної сили.

Початок строку відбуття покарання обвинуваченим ОСОБА_2   обчислювати з моменту набрання оскаржуваним вироком законної сили.

Вважати обвинуваченого ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України та засудженим до покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, за цим вироком та вироком Ізюмського міськрайонного суду Донецької області від 21.11.2019р., за яким обвинуваченому ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі строк на чотири роки шість місяців, визначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, і визначити обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 до строку остаточного покарання відбуту частину покарання у виді позбавлення волі за вироком Ізюмського міськрайонного суду Донецької області від 21.11.2019р. з дня його фактичного затримання, тобто з 26.02.2019р. до набрання вироком законної сили.

Початок строку відбуття покарання за даним вироком обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з моменту набрання цим вироком законної сили.

Виключити з мотивувальної та резолютивної частини вироку посилання на зарахування обвинуваченому ОСОБА_2 відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання строк перебування в установі попереднього ув`язнення для участі у розгляді даного кримінального провадження з 09.01.2020р до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Виключити з мотивувальної та резолютивної частини вироку посилання на зарахування обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання строк перебування в установі попереднього ув`язнення для участі у розгляді даного кримінального провадження з 28.11.2019р. до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом трьох місяців безпосередньо до суду касаційної інстанції, а обвинуваченими, які тримаються під вартою у той самий трок з дня вручення їм копії судового рішення. 

Судді