справа № 369/16629/20

головуючий у суді І інстанції Фінагєєва І.О.

провадження № 22-ц/824/11467/2021

суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 жовтня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мостової Г.І.,

суддів: Суханової Є.М., Сушко Л.П.,

за участі секретаря судового засідання: Сердюк К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 квітня 2021 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

в с т а н о в и в :

29 грудня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовною заявою, в якій просила суд:

визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 транспортний засіб легковий автомобіль білого кольору MAZDA 6 (Мазда 6), номер шасі НОМЕР_1 , рік випуску 2017, державний номер НОМЕР_2 , дата реєстрації 06 лютого 2018 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та житлову квартиру, загальною площею 94.1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 17228632224, номер запису про право власності 2237948;

визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину транспортного засобу легкового автомобіля білого кольору MAZDA 6 (Мазда 6), номер шасі НОМЕР_1 , рік випуску 2017, державний номер НОМЕР_2 , дата реєстрації 06 лютого 2018 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ;

визнати за ОСОБА_1 право власності на частину житлової квартири загальною площею 94.1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 17228632224, номер запису про право власності 2237948.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що між сторонами 21 січня 2012 року було укладено шлюб.

23 березня 2020 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області (справа №369/2389/20).

Від шлюбу сторони мають спільну доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після народження доньки позивач перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 27 жовтня 2012 року по 22 червня 2015 року відповідно до наказу Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва від 19 жовтня 2012 року №513-В.

На підставі заяви та довідки про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді, виданої Макарівською центральною районною лікарнею від 16 червня 2015 року №74 позивачу надано відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею 3,6 років з 23 червня 2015 року по 16 грудня 2015 року (наказ Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі №229-к/в від 07 червня 2015 року).

В подальшому позивачці неодноразово подовжували термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною, на підставі відповідних медичних висновків ЛКК та необхідності індивідуального догляду матері за дитиною.

Позивач також відзначає, що час шлюбу було придбано рухоме і нерухоме майно, яке на її переконання є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та підлягає поділу, а саме: легковий автомобіль MAZDA 6 (Мазда 6), номер шасі НОМЕР_1 , рік випуску 2017, державний номер НОМЕР_2 , дата реєстрації 06 лютого 2018 року, власник ОСОБА_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Згідно зі звіту про оцінку транспортного засобу від 14 квітня 2020 року вартість автомобілю становить 531 878 грн 83 коп.; житлова квартира, загальною площею 94,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 17228632224, номер запису про право власності 2237948. Згідно з договору продажу квартири здійснено за 526 499 грн. Згідно звіту про оцінку майна №008-18062020, складеного ТОВ «Профі експерт» ринкова вартість квартири станом на дату складання звіту становить 2 142 400 грн.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 квітня 2021 року задоволено частково позов ОСОБА_1 .

Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , нерухоме майно - 1/4 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 17228632224, номер запису про право власності 2237948.

Виділено у власність ОСОБА_1 1/8 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 17228632224, номер запису про право власності 2237948.

Залишено у власності ОСОБА_2 7/8 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 17228632224, номер запису про право власності 2237948.

Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , рухоме майно - транспортний засіб марки MAZDA 6 (Мазда 6), номер шасі НОМЕР_1 , рік випуску 2017, державний номер НОМЕР_2 , дата реєстрації 06 лютого 2018 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість 1/2 частки транспортного засобу марки MAZDA 6 (Мазда 6), номер шасі НОМЕР_1 , рік випуску 2017, державний номер НОМЕР_2 , дата реєстрації 06 лютого 2018 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , у розмірі 265 939 грн 41 коп.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 квітня 2021 року у частині визнання спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нерухомого майна - 1/4 квартири та виділення у власність ОСОБА_1 1/8 частини квартири.

Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким:

- визнати спільною сумісною власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житлову квартиру, загальною площею 94.1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 17228632224, номер запису про право власності 2237948.

- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлової квартири загальною площею 94.1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 17228632224, номер запису про право власності 2237948.

Оскільки, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 квітня 2021 року в частині поділу автомобіля не оскаржується, тому в цій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядається.

ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить задовольнити апеляційну скаргу, скасувати оскаржуване рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши учасників справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що між сторонами 21 січня 2012 року було укладено шлюб.

23 березня 2020 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області (справа №369/2389/20).Від шлюбу сторони мають спільну доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За час шлюбу подружжям придбано:

легковий автомобіль білого кольору MAZDA 6 (Мазда 6), номер шасі НОМЕР_1 , рік випуску 2017, державний номер НОМЕР_2 , дата реєстрації 06 лютого 2018 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та

квартиру, загальною площею 94.1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 17228632224, номер запису про право власності 2237948.

Титульний володілець вказаного майна - відповідач у справі.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.

Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує (правова позиція викладена у постанові ВС ВП у справі № 372/504/17 від 21 листопада 2018 року).

Заперечуючи проти позову, відповідач ОСОБА_2 вказував на те, що спірна квартира набута за час шлюбу, але за кошти, які належали йому особисто.

Як вбачається з матеріалів справи, 08 серпня 2013 року відповідач ОСОБА_2 продав квартиру, яка належала йому на праві спільної часткової власності із його рідним батьком ОСОБА_4 , а саме: квартиру АДРЕСА_2 .

Продаж вказаної квартири був здійснений за ціною 751 342 грн та зважаючи на рівний розподіл часток у праві власності (1/2 кожному) ОСОБА_2 належала половина із цієї суми, а саме: 376 171 грн (а.с. 89-92).

Вказана вище квартира була придбана відповідачем у власність за десять років до реєстрації шлюбу із позивачкою - 11 січня 2002 року, що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири від 08 серпня 2013 року, який зареєстрований в реєстрі за №1192.

Як вбачається з матеріалів справи, у суді першої інстанції, позивач подала заяву про виклик свідків та просила для підтвердження факту передачі грошових коштів (50%) з продажу квартири згідно з договором купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_3 на придбання квартири, яка є об`єктом спору, викликати батька відповідача, співвласника квартири, що була відчужена (а.с. 147).

Звертаючись з апеляційною скаргою, позивач також вказувала на те, що відповідач не заперечив факт передачі батьком відповідача, співвласником квартири, що була відчужена, грошових коштів (50%) з продажу квартири згідно з договором купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_3 на придбання квартири, яка є об`єктом спору (а.с. 184).

Отже, вказані обставини, на які посилається відповідач в обґрунтування того, що спірна квартира набута за час шлюбу, але за кошти, які належали йому особисто, визнаються позивачем у справі.

Колегія апеляційного суду враховує, що до спільної сумісної власності не належить майно одного з подружжя, набуте особою за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що грошові кошти, виручені від продажу квартири АДРЕСА_2 , у сумі 376 171 грн., відповідачем було витрачено на купівлю спірної квартири подружжя ОСОБА_2 , про поділ якої заявлено позов.

Оскільки, різниця між ціною спірної квартири, яка придбавалась подружжям ОСОБА_2 , та сумою наявних особистих грошових коштів відповідача і була сплачена за рахунок спільних коштів сімейного бюджету 526 499 грн - 376 171 грн = 150 328 грн., що не заперечувалось сторонами у судовому засіданні при розгляді справи, тому спірне майно, хоч і набуте сторонами в період шлюбу, але частина цього майна є особистою власністю відповідача.

Отже, розмір часток у праві власності на спірну квартиру складає: 526 499 грн - 100% (1); 376 171 - 71,45% (3/4) - частка особистої приватної власності ОСОБА_2 ; 150 328 грн - 28,55% (1/4) - частка спільної сумісної власності колишнього подружжя.

Розмір частки позивача у праві спільної сумісної власності на спірну квартиру складає: 28,55% (1/4)/2=14,28% (1/8).

Загальний розмір часток відповідача у праві власності на квартиру складає - 85,78 % (7/8).

Оцінивши вказаний розрахунок часток подружжя ОСОБА_2 у спірному майні подружжя, колегія апеляційного суду вважає його обґрунтованим.

Щодо доводів позивача про те, що вказані грошові кошти у розмірі 376 171 грн були подаровані подружжю ОСОБА_2 , то колегія апеляційного суду звертає увагу на те, що позивачем на підтвердження вказаних обставин щодо отримання грошових коштів для придбання квартири в дарунок від батька відповідача - не надано жодного доказу.

Таким чином, колегія апеляційного суду вважає, що відповідачем доведено належними доказами придбання ѕ спірної квартири за особисті кошти, що отримані від продажу майна, що належало йому на праві спільної часткової власності до укладання шлюбу.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування судового рішення, та розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки колегія апеляційного суду дійшла висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін, відсутні підстави для вирішення нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, ­-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 квітня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 11 листопада 2021 року.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді Є.М. Суханова

Л.П. Сушко