ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/819/2258/21

Єдиний унікальний номер справи: 668/7238/13-ц

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

16 листопада 2021 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Радченка С.В.,

суддів: Вейтас І.В., Семиженка Г.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Устюжина Тетяна Юріївна, на заочне рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 18 вересня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредиту, штрафних санкцій за прострочку погашення кредиту,

встановив:

У червні 2013 року ПАТ «Марфін Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 18 вересня 2013 року позов ПАТ «Марфін Банк» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Марфін Банк» заборгованість по кредитному договору № 01136/RX від 09 листопада 2007 року в сумі 31796,53 доларів США, заборгованість за відсотками - 1337,97 доларів США, заборгованість по комісії - 2719,10грн., пеня за прострочені платежі - 6612,71грн., в тому числі за рахунок звернення стягнення на автомобіль КІА SORENTO, 2007 року випуску, колір чорний, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , шляхом реалізації предмету застави на прилюдних торгах за початковою вартістю визначеною на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності. Вирішено питання стягнення судових витрат.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Херсона від 11 листопада 2016 року заява ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по справі залишена без задоволення.

21 листопада 2016 року ОСОБА_3 , як представник ОСОБА_2 , подала апеляційну скаргу на заочне рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 18 вересня 2013 року, в якій зазначила, що задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції не дослідив первинних бухгалтерських документів по кредиту; не перевірив правомірності нарахування заборгованості за договором, у тому числі, процентів, комісій та пені; не врахував, що розрахунок заборгованості не є належним та допустимим доказом щодо дійсної наявної заборгованості у заявленому банком розмірі; не звернув уваги на направлення банком письмової вимоги відповідачу про погашення заборгованості; суд провів подвійне стягнення заборгованості з відповідачів, оскільки стягнув грошові кошти в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та звернув стягнення на автомобіль, який виступав предметом застави; не звернув уваги, що порука ОСОБА_1 за кредитним договором в силу ст. 559 ч.4 ЦК України є припиненою.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 01 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , діючої від імені ОСОБА_2 , відхилено, заочне рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 18 вересня 2013 року залишено без змін.

02 березня 2020 року адвокат Устюжина Т.Ю., діюча від імені ОСОБА_1 , подала заяву про перегляд заочного рішення суду від 18 вересня 2013 року, яка ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21 вересня 2020 року залишена без задоволення.

16 жовтня 2020 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Устюжина Т.Ю., подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування заочного рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 18 вересня 2013 року.

Апеляційна скарга мотивована тим, що наявні в матеріалах справи надані ПАТ «Марфін Банк» докази завірені неналежним чином; судом не перевірено правильність нарахування заборгованості, серед іншого правомірність нарахування процентів та неустойки, стягнення комісії; суд провів подвійне стягнення заборгованості; здійснив розгляд справи за відсутності первинних документів по кредиту; стягнув заборгованість з поручителя, не взявши до уваги, що порука ОСОБА_1 за кредитним договором є припиненою.

Вивчивши матеріали справи вважаю, що у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Устюжина Т.Ю., слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.370 ЦПК України якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави.

Згідно з ч.5 ст.370 ЦПК України суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до ч.1 цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (п.46 рішення ЄСПЛ у справі "Устименко проти України", п.п.51,52 рішення у справі "Рябих проти Росії", п.31 рішення у справі "Марушин проти Росії", п.61 рішення у справі "Брумареску проти Румунії").

Відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: верховенство права; змагальність сторін; диспозитивність; обов`язковість судового рішення; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

У ч.1 ст.44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (п.1 ч.2 ст.44 ЦПК України).

Зі змісту поданої апеляційної скарги ОСОБА_1 вбачається, що в ній наведені доводи, які суд розглянув під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 за результатами якої винесено ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 01.02.2017 року. При цьому, більш розширене тлумачення зазначених доводів не можна розглядати як нові та окремі обставини, яким не була надана оцінка судами першої та апеляційної інстанцій.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що апелянту ОСОБА_1 було достеменно відомо про наявність даного судового провадження, про що свідчать поштові відправлення про вручення судових викликів. Крім того, в матеріалах справи міститься довіреність ОСОБА_1 (т.1 а.с.122), якою останній уповноважив ОСОБА_3 представляти його інтереси у судах усіх інстанцій та в подальшому заочне рішення у справі було переглянуто в апеляційному порядку саме за заявою ОСОБА_3 , яка діяла також і в інтересах іншого відповідача ОСОБА_2 .

Особа, якій відомо про наявність судового провадження в якому вона бере участь у справі як сторона, повинна вживати всіх необхідних заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження та цікавитись розглядом справи.

Таким чином, матеріалами справи стверджується, що доводи, які наведені ОСОБА_1 в даній апеляційній скарзі, зокрема щодо нарахованого банком розміру заборгованості за кредитним договором, періоду її нарахування, правомірності нарахування процентів, неустойки та комісії, подвійного стягнення заборгованості, правомірності стягнення заборгованості з поручителя, щодо достатності і належності доказів у справі вже розглянуті судом під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи - ОСОБА_2 за результатами якої винесено остаточне судове рішення у справі.

При цьому, апелянт ОСОБА_1 , знаючи про дане судове провадження з 2013 року та незважаючи на наявність остаточного судового рішення у справі, фактично домагається перегляду остаточного і обов`язкового рішення з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення, що свідчить про недобросовісне здійснення апелянтом своїми процесуальними правами.

З огляду на викладене, у відповідності до ч.5 ст.370 ЦПК України у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ч.5 ст. 370 ЦПК України, суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Устюжина Тетяна Юріївна, на заочне рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 18 вересня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредиту, штрафних санкцій за прострочку погашення кредиту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий С.В. Радченко

Судді: І.В. Вейтас

Г.В. Семиженко