Справа № 2-19/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      20 січня 2010 року               Ржищівський міський суд Київської області в складі:                            

    головуючої судді:                 Козіної С.М.

    при секретарі:                      Яровій О.М.        

    Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ржищів Київської області справу за  позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Ржищівської міської ради, третя особа: Ржищівська міська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В :

    29.05.2009 року до Ржищівського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Ржищівської міської ради, третя особа: Ржищівська міська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в якій вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла бабуся позивача ОСОБА_4. За життя вона склала заповіт на ім'я сина ОСОБА_5 на все майно, що буде належати їй на день смерті.

    Спадкоємець за заповітом ОСОБА_5 прийняв спадщину у встановлений законом строк, подавши заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк, подавши заяву про прийняття спадщини до Білоцерківської 1 державної нотаріальної контори.

    Спадщина складалась з житлового будинку з господарськими спорудами та приватизованої земельної ділянки, що розташовані в АДРЕСА_1.

    Свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_2 не одержував.

    На час смерті ОСОБА_4 в її будинку був зареєстрований її другий син, батько позивача ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який за законом мав обов'язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту, так як він являвся непрацездатним. Враховуючи кількість спадкоємців першої черги за законом, обов'язкова частка непрацездатного ОСОБА_6 складала ?.

    Спадкоємець ОСОБА_6 відповідно до ст. 1268 ЦК України вважався таким, що прийняв спадщину, але свідоцтво про право на спадщину за законом на свою частку не одержав.  

    ІНФОРМАЦІЯ_2 батько позивача ОСОБА_6 помер і після його смерті відкрилась спадщина на належну йому частку майна після смерті його матері.

    Позивач є спадкоємцем першої черги після смерті батька ОСОБА_6.

    Також спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_6 являється його син від першого шлюбу ОСОБА_3, який прийняв спадщину після смерті батька, подавши в установлений законом строк відповідну заяву до Ржищівської міської державної нотаріальної контори.

    Позивач на даний час проживає в Російській Федерації і не знав про день смерті свого батька.

    Про те, що батько позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_2, йому стало відомо лише 05.02.2009 року. В той день позивачу зателефонував його рідний дядько ОСОБА_4 та сповістив про смерть батька, який помер ще у жовтні 2008 року.

    Позивач відразу звернувся до нотаріальної контори за місцем свого проживання, де склав заяву про прийняття спадщини, яку посвідчив нотаріус.

    Таку ж заяву і довіреність позивач направив рекомендованим листом до своєї родички ОСОБА_7, якій доручив подати її до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

    Але у прийнятті вищезазначеної заяви нотаріусом було відмовлено у зв'язку з пропуском 6-ти місячного строку на її подання та рекомендовано звернутися до суду для встановлення додаткового строку.

     З наведених вище підстав позивач вважає причину пропуску 6-ти місячного строку на подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори поважною.    

    В позовній заяві представник позивача ОСОБА_7 просить суд визнати причину пропуску ОСОБА_1 шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, поважною та визначити йому, додатковий строк для прийняття спадщини.        

    В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_7, вимоги, викладені в  позовній заяві підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені вище.

    Представник Ржищівської міської ради в судове засідання не з'явився з поважних причин, про що надав письмову заяву, згідно якої просить суд слухання справи проводити без участі представника, вимоги, викладені в позовній заяві ОСОБА_1, визнав в повному обсязі.

    Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися з невідомих суду причин, хоча про час, день та місце слухання справи були повідомлені належним чином.

    В попередньому судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позов не визнав, але в той же час не заперечував той факт, що позивачу не було відомо про смерть батька.

    Представник третьої особи в судове засідання не з'явився з поважних причин, про що надав письмову заяву, згідно якої просить суд слухання справи проводити без участі представника Ржищівської міської державної нотаріальної контори, вимоги, викладені в позовній заяві ОСОБА_1, підтримує в повному обсязі.

    Суд, заслухавши представника позивача, відповідача та, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що вимоги, викладені в позовній заяві ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Ржищівської міської ради, третя особа: Ржищівська міська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,- підлягають до задоволення в повному обсязі, обґрунтовуючи своє рішення слідуючими доказами:

    Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 27.02.2007 року, ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

    Судом було встановлено, що єдиним спадкоємцем по заповіту після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_5, що підтверджується заповітом.

    Також судом було встановлено, що на час смерті ОСОБА_6 був непрацездатним.

    Згідно ч.1 ст. 1241 ЦК України неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

    Згідно ч.4 ст. 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину.    

    Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_2 від 04.11.2008 року, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2.    

    Таким чином, спадщина після смерті ОСОБА_4 була прийнята по заповіту ОСОБА_2, а також, в силу ст. 1241 ЦК України, ОСОБА_6

    Згідно листа № 153 від 29.05.2009 року, Ржищівська міська держнотконтора повідомила ОСОБА_1, що ним було пропущено 6-місячний строк на подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 і в зв'язку з цим йому необхідно звернутись з позовом до суду за визначенням додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини.

    Судом було встановлено, що позивач ОСОБА_6 проживає в м. Саратов, Російської Федерації, про смерть батька ОСОБА_6 йому стало відомо лише 05.02.2009 року, що підтверджується показами свідка ОСОБА_11, допитаного в судовому засіданні.

    А тому, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 з поважної причини пропустив шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті батька до Ржищівської державної нотаріальної контори.    

    Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

    Згідно ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви для прийняття спадщини.    

    Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 1270, 1272 ЦК України, ст. ст 3, 4, 208, 209, 213, 215, 218 ЦПК України, суд,-

                        ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Ржищівської міської ради, третя особа: Ржищівська міська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -  задовольнити в повному обсязі.    

    Визнати поважною причину пропуску шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6  поважною.

    Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6   терміном три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.    

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                        Суддя: