Справа № 2-а-846/2010 рік

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

4 листопада 2010 року                              

Суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області – Болотін С.М.,  вивчивши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівці Хмельницької області про нарахування та виплату коштів,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в                             м. Шепетівці Хмельницької області  (далі – Управління) про нарахування та виплату коштів.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що має статус «дитина війни» і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Оскільки таке підвищення з січня 2006 року йому не виплачувалось або виплачувалось частково, просить визнати бездіяльність Управління незаконною ,  зобов’язати останнє нарахувати та виплатити йому за період з 1 січня 2006 року по даний час вказані суми.

Вивчивши матеріали справи, вважаю, що позов ОСОБА_1 в частині вимог за період з                   1 січня 2006 року по 30 квітня 2010 року підлягає залишенню без розгляду виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

За таких  обставин, беручи до уваги, той факт, що позивач фактично знав про порушення прав щодо проведення виплат в неповному обсязі, вважаю, що він пропустив встановлений законодавством строк позовної давності, а тому позов в частині його вимог про стягнення коштів з 1 січня 2006 року по 30 квітня 2010 року включно слід залишити без розгляду за пропуском строку позовної давності.

Зокрема, як вбачається з матеріалів позову, позивач, фактично знав, що органи Пенсійного фонду не в повному обсязі провели виплати гарантованих йому державою сум за період з 1 січня 2006 року по 30 квітня 2010 року включно, що фактично не заперечує. Однак жодних дій щодо усунення вказаних порушень та захисту своїх прав не вчинив, чим погодився з проведеними виплати у вказаний період.

При цьому позивач в процесі звернення до суду з позовом питання про поновлення строку позовної давності не ставить.  

ОСОБА_1 не надав та не навів суду жодного об’єктивного та обґрунтованого доказу щодо поважності причин такого значного пропуску строку на звернення до суду за захистом своїх прав, не вбачається протилежного і з матеріалів позову, оскільки чинне законодавство не звільняє від прав та обов’язків внаслідок правової необізнаності.

Тобто, на день звернення до суду з даним позовом, ОСОБА_1, пропустив встановлені законом строки для вимог про стягнення коштів за період з 1 січня 2006 року по 30 квітня 2010 року включно.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Як вбачається з матеріалів позову, ОСОБА_1 питання про поновлення строку на звернення до суду не ставить, а тому позов останнього в частині вимог за період з 1 січня 2006 року по 30 квітня 2010 року підлягає залишенню без розгляду.

Суддя:             С.М. Болотін

- 2 -

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 99, 100, 106 ч. 1 п. 7, 107 ч. 7 КАС України, суддя, -

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівці Хмельницької області про нарахування та виплату коштів в частині вимог за  період  з 1 січня 2006 року по 30 квітня 2010 року включно – залишити без розгляду, у зв’язку з закінченням строків встановлених законом для його подання.

 Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом п’яти днів з дня її отримання, через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області, з одночасним направленням копії апеляційної скарги в Львівський апеляційний адміністративний суд.

Суддя :