16.11.2021

Єдиний унікальний № 744/199/18

Провадження № 1-о/744/1/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2021 року Семенівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Гнипа О. І.,

при секретарях судового засідання Шаповал Ю. В., Фільчаговій Г. В.,

за участю:

прокурорів Пшиченка І. П., Мельниченка Д. Ю., Клюя І. І.,

захисника Куролеса М. Г.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Чернігівської області заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами обвинувального вироку Семенівського районного суду Чернігівської області від 23 травня 2018 року, ухваленого щодо нього за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України, у частині визнання не винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України, в межах двох обвинувальних актів за об`єднаним номером Єдиного реєстру досудових розслідувань 12017270230000268 в об`єднаному кримінальному провадженні щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Семенівка Чернігівської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше судимого:

1)26 липня 2013 року Семенівським районним судом Чернігівської області за ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років;

2)25 грудня 2013 року Семенівським районним судом Чернігівської області за ч. 1 ст. 186 Кримінального кодексу України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, а на підставі ч. 3 ст. 72 Кримінального кодексу України до остаточного покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, 15 жовтня 2015 року на підставі ухвали Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 07 жовтня 2015 року із застосуванням ст. 81 Кримінального кодексу України звільненого умовно-достроково на невідбутий строк 10 (десять) місяців позбавлення волі;

3)23 травня 2018 року Семенівським районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без конфіскації майна,

судимості не зняті та не погашені,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно вироку Семенівського районного суду Чернігівської області від 23 травня 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України, та призначено покарання: за ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України у виді арешту на строк 5 (п`ять) місяців; за ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без конфіскації майна. На підставі ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України, шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворими, призначено ОСОБА_1 за сукупністю злочинів за даним вироком остаточне основне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без конфіскації майна. Початок строку відбування основного покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_1 за вироком обчислено з моменту його фактичного затримання після набрання вироком суду законної сили. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням двох товарознавчих експертиз, в сумі 2397 (дві тисячі триста дев`яносто сім) гривень 48 копійок.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року апеляційна скарга обвинуваченого на той час ОСОБА_1 залишена без задоволення, а вирок Семенівського районного суду Чернігівської області від 23 травня 2018 року щодо нього без змін.

11 травня 2021 року до Семенівського районного суду Чернігівської області від засудженого ОСОБА_1 надійшла на розгляд заява про перегляд за нововиявленими обставинами обвинувального вироку Семенівського районного суду Чернігівської області від 23 травня 2018 року, ухваленого щодо нього, в якій ОСОБА_1 , посилаючись на вірогідно відомі йому відомості про можливі зізнання у вчиненні діяння, за яке він засуджений за ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України, іншої особи, а також на нез`ясований вплив на нього з боку певного працівника поліції й можливі показання одного свідка, просить скасувати вирок Семенівського районного суду Чернігівської області від 23 травня 2018 року, ухвалений щодо нього за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України, у частині визнання його винуватим за ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України, через вчинення такого кримінального правопорушення, на думку засудженого, не ним, а іншою особою, без ухвалення при цьому судового рішення, яке б змінювало наслідки покарання за діяння, кваліфікованого за ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України, вина у вчиненні якого ОСОБА_1 визнається.

Ухвалою Семенівського районного суду Чернігівської області від 12 травня 2021 року було відкрите кримінальне провадження за нововиявленими обставинами за вказаною вище заявою ОСОБА_1 ..

З вироку Семенівського районного суду Чернігівської області від 23 травня 2018 року, який пропонується до перегляду за нововиявленими обставинами, убачається наступне.

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

20 листопада 2017 року близько 20 години 00 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , що належить потерпілому ОСОБА_2 , помітив планшетний персональний комп`ютер «Bravis» моделі NB75 з модулем 3G, який лежав на столі в зальній кімнаті. В подальшому ОСОБА_1 , маючи умисел на крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна, реалізуючи свій злочинний намір до кінця, діючи свідомо з корисливим прямим умислом, непомітно для потерпілого шляхом вільного доступу повторно здійснив крадіжку планшетного персонального комп`ютера «Bravis» моделі NB75 з модулем 3G, вартістю 1350 гривень 00 копійок згідно висновку експерта № 1252, зі стартовим пакетом «Київстар» вартістю 25 гривень 00 копійок, й, утримуючи при собі крадене майно, місце вчинення кримінального правопорушення залишив, отримавши тим самим реальну можливість користуватися та розпоряджатися викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальних збитків на загальну суму 1375 гривень 00 копійок.

Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці) вчиненому повторно, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України.

Зазначені вище з`ясовані судом обставини засудженим за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами не оспорюються й підтверджуються, як і за вироком Семенівського районного суду Чернігівської області від 23.05.2018 стосовно ОСОБА_1 , сукупністю належних та допустимих доказів, що отримані судом з досліджених у судовому засіданні таких процесуальних джерел доказів як документи, висновки експертів.

Так, згідно з відомостями наданого суду раніше стороною обвинувачення та дослідженого у судовому засіданні протоколу огляду місця події від 26 листопада 2017 року з ілюстративною фототаблицею за участю власника квартири було оглянуте домоволодіння ОСОБА_2 , котре розташоване по АДРЕСА_4 , де було виявлено нестачу планшетного персонального комп`ютера з сім-карткою до нього (аркуші матеріалів кримінального провадження (далі - а.с.) 69-72, том 1).

За змістом даних наданого раніше суду стороною обвинувачення та дослідженого у судовому засіданні протоколу огляду речей від 28 листопада 2017 року з ілюстративною фототаблицею оглянуто планшетний персональний комп`ютер «Bravis» моделі NB75 з модулем 3G, який належить ОСОБА_2 (том 1, а.с. 73-76).

Згідно з відомостями наданого раніше суду стороною обвинувачення й дослідженого у судовому засіданні висновку товарознавчої експертизи від 11 грудня 2017 року № 1252 Чернігівського НДЕКЦ МВС України ринкова вартість планшета «Bravis» моделі NB75 з модулем 3G, придбаного 20.08.2016, з урахуванням зносу станом на 20 листопада 2017 року може становити 1350 (одна тисяча триста п`ятдесят) гривень 00 копійок (том 1, а.с. 83-86).

Разом з тим, за вироком Семенівського районного суду Чернігівської області від 23 травня 2018 року встановлені й такі обставини, котрі оспорюються засудженим ОСОБА_1 за заявою про перегляд вказаного вироку за нововиявленими обставинами.

Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі й визнається судом недоведеним.

Зокрема, вироком від 23.05.2018 з`ясовано, що 20 грудня 2017 року близько 20 години 30 хвилин ОСОБА_1 , нібито проходячи повз житловий п`ятиповерховий будинок, що розташований по АДРЕСА_5 , начебто побачив мопед марки «Navigator», моделі TXM50QT-B (несправний), який стояв біля під`їзду №5 та належав ОСОБА_3 . Підійшовши до даного мопеда, ОСОБА_1 , певно маючи прямий умисел на незаконне заволодіння вказаним вище транспортним засобом, скориставшись тимчасовою відсутністю господаря мототранспорту та сторонніх осіб, повторно взяв та покотив мопед, марки «Navigator», моделі TXM50QT-B в напрямку вулиці Червона Площа в місті Семенівка Чернігівської області, отримавши тим самим реальну можливість розпоряджатись та користуватись викраденим транспортним засобом на власний розсуд, заподіявши тим самим потерпілому ОСОБА_3 , згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 117/18-24 від 18.01.2018 матеріальних збитків на суму 5162 гривні 60 копійок.

Як слідує з вироку суду від 23.05.2018, своїми умисними діями, котрі виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненим повторно, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України.

Такі висновки, наведені у вироку, що переглядається за нововиявленими обставинами за заявою засудженого ОСОБА_1 , за вироком Семенівського районного суду Чернігівської області від 23.05.2018 засновані на даних наступних доказів, наданих у ході судового засідання до ухвалення вироку стороною обвинувачення:

протоколу огляду місця події від 21 грудня 2017 року з ілюстративною фототаблицею, де за участю потерпілого була оглянута територія біля під`їзду № 5, розташованого по АДРЕСА_5 , де було виявлено несправний мопед марки «Navigator», моделі TXM50QT-B (том 1, а.с. 116-120);

протоколу огляду місця події від 21 грудня 2017 року з ілюстративною фототаблицею, за яким у дворі Семенівського ВП ГУНП, розташованого по вулиці Березова Роща, 32, в місті Семенівка Чернігівської області, було оглянуто викрадений несправний мопед, марки «Navigator», моделі TXM50QT-B, котрий належить потерпілому ОСОБА_3 (том 1, а.с. 121-124);

протоколу огляду місця події від 30 січня 2018 року, за яким в приміщенні чергової частини Семенівського ВП ГУНП, розташованого по вулиці Березова Роща, будинок 32, в місті Семенівка Чернігівської області, було оглянуто системний блок системи вуличного відеоспостереження на перехресті вулиць Центральна та Шевченка міста Семенівка Чернігівської області, на зображенні з котрого начебто було видно чоловіка, який котив мопед (том 1, а.с. 125-126).

протоколу огляду речей і документів від 31 січня 2018 року, за яким стороною обвинувачення було оглянуто відеозапис, вилучений з системи камер вуличного відеоспостереження міста Семенівка. (том 1, а.с. 127-128).

висновку автотоварознавчої експертизи від 18 січня 2018 року № 117/18-24 Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МВС України, згідно із яким ринкова вартість КТЗ мопеда марки «Navigator» моделі «ТХМ 50 QТ-В», 2010 року виготовлення, з несправністю у виді розірвання ременя варіатора за станом цін на момент протиправного діяння 20 грудня 2017 року складає 5162 (п`ять тисяч сто шістдесят дві) гривні 60 копійок (том 1, а.с. 137-143).

протоколу проведення слідчого експерименту від 31 січня 2018 року біля під`їзду будинку АДРЕСА_5 , за яким підозрюваний на той час ОСОБА_1 нібито уточнив обставини викрадення мопеду, марки «Navigator», моделі TXM50QT-B (несправний), який стояв біля під`їзду № 5 та належить ОСОБА_3 (том 1, а.с. 152-153).

Також засуджений ОСОБА_1 до ухвалення вироку від 23.05.2018 повністю визнавав свою вину та давав в суді першої інстанції зізнавальні показання за ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України.

За сукупністю діянь, наведених у вироку Семенівського районного суду Чернігівської області від 23 травня 2018 року, дії ОСОБА_1 судом за цим вироком кваліфіковано за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України.

Дослідженням у судовому засіданні за заявою засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку суду щодо нього від 23.05.2018 за нововиявленими обставинами даних доказів виявлено, що викладені у заяві засудженого доводи знайшли своє повне підтвердження.

Зокрема, допитаний на цей час у судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 дав показання про те, що він не викрадав мопед. 20 грудня 2017 року близько 20 години вечора йому зателефонувала знайома ОСОБА_4 та попросила допомоги докотити мопед додому. Вона йшла на зустріч йому та котила мопед. З дому його забрала поліція. Працівник поліції ОСОБА_5 проводив його опитування та не надав йому захисника. Застосувавши до нього силу, працівники поліції заставили підписати протокол щодо викрадення мопеду. Перед слідчим експериментом у райвідділі поліції йому налили алкогольної настоянки «Глоду». На слідчому експерименті він повторював за поліцейським те, що треба було казати на відео. На час слідчого експерименту він перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Допитана як свідок захисту ОСОБА_4 у судовому засіданні на цей час дала показання про те, що в один з днів в грудні місяці 2017 року вона перебувала у гостях у своєї знайомої, котра мешкає в п`ятиповерховому будинку по АДРЕСА_6 , ОСОБА_6 ). Була ніч й вона зібралася йти додому, але вже була в стані алкогольного сп`яніння. В гості приїхала на мопеді. Коли вийшла на вулицю, то під під`їздом побачила два мопеди, подзвонила ОСОБА_7 щоб той допоміг згодом докотити мопед. Взяла якийсь мопед і покотила, як виявилося, не свій мопед. Мопеди вона переплутала. Незабаром вона з ОСОБА_8 докотили мопед додому на АДРЕСА_7, поставили. Лягли спати. Потім, хвилин через 20, приїхала поліція та забрала ОСОБА_9 у відділення. Вона тоді приходила в поліцію, спілкувалася з поліцейськими щодо непорозуміння з мопедом, розповідала про не причетність до цього зараз засудженого ОСОБА_9 , але на це аніхто з поліцейських уваги не звертав.

Допитаний як свідок захисту ОСОБА_10 у судовому засіданні на цей час дав показання про те, що він у день події з мопедом стояв біля магазину «Альянс». Підійшов ОСОБА_11 та сказав що його теща ( ОСОБА_4 ) котить мопед й пішов. Було темно. Минуло десь 3 роки. ОСОБА_1 підійшов зі сторони магазину « Аврора ». Вони викурили по 2 сигарети. З-за паркану між магазинами жінка викотила мопед.

Допитана у судовому засіданні як свідок обвинувачення ОСОБА_12 на цей час дала показання, що вона працює діловодом сектору документального забезпечення Новгород-Сіверського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області. Два з половиною чи три з половиною роки тому вона, працюючи в наведеному органі поліції й перебуваючи на робочому місці в місті Семенівка Чернігівської області, була залучена слідством як понята. Переглядали відео як по вулиці Центральній йшов чоловік та котив мопед. Її запросив слідчий Лось А. В., котрий провадив слідчі дії. Вона не пам`ятає чи був присутній при цьому обвинувачений. Присутні ще були слідчий та хтось понятий. Не пам`ятає як запаковували додатки. Слідчий не оголошував про закінчення слідчої дії. Вона не впізнала чоловіка, який котив мопед. Вона не пам`ятає відео було кольоровим чи ні. Переглядали відео у кабінеті на другому поверсі з робочого комп`ютера. Тривалість відео не пам`ятає. Вона впевнена, що на відео був чоловік, але за якими ознаками вона робить такі твердження, сказати не може.

Допитаний як свідок обвинувачення ОСОБА_13 у судовому засіданні на цей час дав показання про те, що він працює головним інженером комунального підприємства «Ревна» Семенівської міської ради Чернігівської області. Взимку 2018 року він зайшов до місцевого відділення поліції у справі, щоб спитати чи не допоможуть поліцейські знайти викрадений люк. Згодом його запросили бути понятим при перегляді відео. Він поспішав. Це відбувалося в черговій частині. Він не пам`ятає чи був присутній ще хтось. Це тривало 10-15 хвилин. ОСОБА_9 не було, але він не стверджує це точно. Сказали йому що опрацьовують протокол та попросили підписати протокол у черговій частині. На відео здається хтось рухався, але змісту відео він не пам`ятає.

Допитаний як свідок обвинувачення ОСОБА_14 у судовому засіданні на цей час дав показання про те, що він на час подій працював опалювачем в Семенівському ВП Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області. Якого числа не пам`ятає, був запрошений слідчим ОСОБА_15 для огляду відеозапису. На чому переглядали відеозапис не пам`ятає. Були присутні при огляді ще понята ОСОБА_12 та ОСОБА_1 .. На відео нібито було видно як по вулиці Центральній у сторону пам`ятника «Батьківщина Мати» невідома йому особа у синій куртці котила скутер. На відео була темна пора, інших осіб видно не було. Точно не пам`ятає якою була реакція обвинуваченого на переглянуте відео. Відео подивилися і його відпустили. При ньому складали протокол, він його підписував. Він не був присутній, коли переносили файли відеозапису на диск.

Допитаний як свідок обвинувачення ОСОБА_15 у судовому засіданні на цей час дав показання про те, що ним як тоді старшим слідчим СВ Семенівського ВП Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області розслідувалося кримінальне провадження щодо ОСОБА_9 . Він не може стверджувати, що на відеозаписі з камери спостереження було відображено саме ОСОБА_1 .. Чому відсутні файли з відеозаписом з камери спостереження на компакт-диску, що в матеріалах кримінального провадження, він пояснити нічого не може. В ході операцій щодо перегляду відеозапису використовувався також його робочий комп`ютер з неліцензованою операційною системою «Windows 7».

Допитаний як свідок обвинувачення ОСОБА_5 у судовому засіданні дав показання про те, що, на його погляд, він, працюючи оперуповноваженим Семенівського ВП Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області, нічого протизаконного з ОСОБА_8 не вчиняв.

Файлів відеозапису з камери системи вуличного відеоспостереження на перехресті вулиць Центральна та Шевченка міста Семенівка Чернігівської області, на відомостях яких базуються похідні вторинні дані перелічених вище протоколів, на компакт-диску для лазерних систем зчитування судом на цей час не виявлено (диск (том 2, а.с. 202) чистий, довідка спеціаліста з цього приводу в томі 2 на а.с. 201).

Згідно із матеріалами, наданими суду засудженим ОСОБА_8 , за його заявою та на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва органами Державного бюро розслідувань провадиться досудове розслідування викладених ОСОБА_1 обставин щодо незаконних, на думку засудженого, діянь поліцейського, а саме ОСОБА_16 (повідомлення органів Державного бюро розслідувань, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань та копія ухвали слідчого судді в томі 2 на а.с. 196-168).

За таких обставин, слід дійти до висновку щодо не можливості покладення в основу обвинувального вироку щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України вказаних вище відомостей та не врахування наступних доказів:

даних показань обвинуваченого ОСОБА_9 до ухвалення вироку суду від 23.05.2018, бо вони на цей час засудженим заперечуються, вони спростовуються показаннями свідків ОСОБА_17 й ОСОБА_10 , свідчення яких, в свою чергу, не перекриваються відомостями інших вагомих доказів;

даних протоколу огляду місця події від 30 січня 2018 року про огляд в приміщенні чергової частини Семенівського ВП ГУНП, розташованого по вулиці Березова Роща, будинок 32, в місті Семенівка Чернігівської області, системного блоку системи вуличного відеоспостереження на перехресті вулиць Центральна та Шевченка міста Семенівка Чернігівської області, з якого нібито було видно чоловіка, який котив мопед (том 1, а.с. 125-126), адже, як вже зазначалося вище, файли відеозаписів зі згаданої камери на компакт-диск (котрий не досліджувався судом через відсутність клопотань учасників справи в минулому до ухвалення вироку від 23.05.2018) виявилися не записаними через що сам по собі такий протокол не може мати значення у кримінальному провадженні;

даних протоколу огляду речей і документів від 31 січня 2018 року, за яким стороною обвинувачення оглянуто відеозапис, вилучений з системи камер вуличного відеоспостереження міста Семенівка (том 1 а.с. 127-128) теж, відповідно, через відсутність згаданих файлів відеозаписів;

даних протоколу проведення слідчого експерименту від 31 січня 2018 року біля під`їзду будинку АДРЕСА_5 , де підозрюваний на той час ОСОБА_11 начебто уточнив обставини викрадення мопеду, марки «Navigator», моделі TXM50QT-B (несправний), котрий стояв біля під`їзду № 5 та належав ОСОБА_3 й відеозапису до нього (цей відеозапис теж не досліджувався судом через відсутність клопотань учасників справи в минулому до ухвалення вироку від 23.05.2018, том 1, а.с. 152-153, диск спакований після дослідження в том 2, а.с. 203) з підстав, приведених нижче.

Метою слідчого експерименту відповідно до ч. 1 ст. 240 Кримінального процесуального кодексу України є перевірка й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Проведення за участю підозрюваного слідчого експерименту з метою перевірки й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, на відміну від допиту, крім отримання відомостей, передбачає також здійснення учасниками слідчого експерименту певних дій, спрямованих на досягнення мети цієї слідчої дії.

Нормативна модель слідчого експерименту передбачає безпосередню участь підозрюваного у проведенні дій, спрямованих на досягнення легітимної мети цієї слідчої дії, а саме у відтворенні дій, обстановки, обставин певної події, проведенні необхідних дослідів чи випробувань. Шляхами досягнення мети слідчого експерименту відповідно до ч. 1 ст. 240 Кримінального процесуального кодексу України є проведення слідчим, прокурором відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

Отримання від підозрюваного відомостей під час проведення слідчого експерименту (з дотриманням встановленого законом порядку) є складовою належної правової процедури цієї процесуальної дії, що разом з іншими її сутнісними компонентами дозволяє досягнути її мети і вирішити поставлені завдання. При цьому відомості, які надаються під час слідчої дії - слідчого експерименту, не є самостійним процесуальним джерелом доказів, оскільки таким джерелом виступає протокол цієї слідчої (розшукової) дії, що в розумінні ч. 2 ст. 84 та п. 3 ч. 2 ст. 99 Кримінального процесуального кодексу України є документом.

Виходячи із сутнісних ознак показань, визначених в ч. 1 ст. 95 Кримінального процесуального кодексу України, у системному зв`язку із ч. 2 ст. 84 цього Кодексу, показання є самостійним процесуальним джерелом доказів лише в тому випадку, коли вони надаються під час допиту.

При проведенні слідчого експерименту участь підозрюваного, обвинуваченого не може виявлятися виключно в формі повідомлення відомостей про фактичні дані, які мають значення для кримінального провадження, позаяк це є предметом допиту. Слідчий експеримент, здійснений у такій формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення необхідних дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, має розцінюватися як повторний допит, що не може мати в суді доказового значення з огляду на ч. 4 ст. 95 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з якою суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 Кримінального процесуального кодексу України.

Таке розуміння кримінального процесуального закону щодо оцінки відомостей такої слідчої дії, котра видається стороною обвинувачення як «слідчий експеримент» стосовно мопеда узгоджується з висновками щодо застосування норм права, викладеними в Постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14 вересня 2020 року у справі №740/3597/17 (провадження № 51-6070кмо19).

Отже, зважаючи на викладене, враховуючи, що переглядом відеозапису так званого наведеного вище «слідчого експерименту» у судовому засіданні на цей час з`ясовано, що ОСОБА_1 по суті 31.01.2018 був просто допитаний слідчим на місці події, тобто біля будівлі п`ятиповерхового будинку по АДРЕСА_5 , без проведення необхідних дослідів чи випробувань, суд розцінює відомості протоколу слідчого експерименту, проведеного 31.01.2018 слідчим поліції з підозрюваним на той час ОСОБА_1 , як його повторний допит, що не може мати в суді доказового значення у контексті вимог норми ч. 4 ст. 95 Кримінального процесуального кодексу України.

Воднораз суд зважає ще й на те, що з відеозапису «слідчого експерименту» з мопедом видно, що ОСОБА_1 перебуває на місці події в не зовсім адекватному стані, що робить певною мірою слушними його показання зараз у судовому засіданні про вірогідне вживання алкоголю перед проведенням «слідчого експерименту».

З огляду на викладене, з доказової бази щодо начебто вчинення ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України, достатньою мірою не є сумнівними тільки відомості протоколів оглядів місця події території, звідки зник мопед (том 1, а.с. 116-120), та самого мопеда (том 1, а.с. 121-124), а також висновку експерта про вартість мопеда (том 1, а.с. 137-143), що є недостатнім для констатації наявності в діях ОСОБА_9 складу такого злочину.

Разом з тим, суд вважає непевними зазначені вище показання свідків обвинувачення ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , бо всі вони залежні по роботі від діяльності місцевого осередку поліції, розташованого в місті Семенівка Чернігівської області. Через це їх свідчення не можуть вважатися судом у контексті розглядуваної ситуації об`єктивними, а отже, при ухваленні цього вироку відхиляються.

Отже, враховуючи положення ч. 3 ст. 62 Конституції України згідно із якими обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях й усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, приписи п. 2 ч. 1, абз. 1 ч. 7 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України, за якими якщо обставини відсутності в діянні складу кримінального правопорушення виявляються під час судового розгляду, суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок, суд убачає за свій обов`язок засудженого ОСОБА_9 за цим вироком за ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України виправдати.

Однак, вказані вище докази, які засудженим ОСОБА_1 не ставляться під сумнів за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у своєму взаємозв`язку дають достатні підстави вважати ОСОБА_9 винуватим у вчиненні кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України, суд у точній відповідності до вироку від 23.05.2018 враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим діяння, особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, здобув професійно-технічну освіту, не одружений, не працює, раніше судимий, його стан його здоров`я, який є задовільним. Суд також бере до уваги наявність відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 Кримінального кодексу України двох пом`якшуючих покарання обвинуваченого обставин, зокрема, щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину (дані обставини є окремими обставинами, які пом`якшують покарання, бо за своєю юридичною природою є зовсім різними формами дійового каяття), присутність однієї передбаченої у п. 1 ч. 1 ст. 67 Кримінального кодексу України обтяжуючої покарання обвинуваченого обставини, яка наведена у відповідному обвинувальному акті у даному кримінальному провадженні, а саме рецидиву злочинів. Разом з тим, суд не убачає за можливе визнавати обтяжуючою покарання обвинуваченого обставиною вчинення ним крадіжки майна ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння, оскільки це обвинуваченим на час ухвалення вироку від 23.05.2018 заперечувалося й даними доказів не підтверджувалося.

За таких обставин, враховуючи те, що виправлення обвинуваченого не можливе без призначення його тримання в умовах ізоляції, суд переконаний у необхідності визначення за ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України покарання у виді арешту (так як і за вироком від 23.05.2018), а не інших передбачених законом покарань, зокрема, обмеження волі чи позбавленням волі на певний строк, враховуючи, поряд із приведеними вище обставинами, ще й правову позицію потерпілого ОСОБА_2 , який до обвинуваченого претензій не має, а також кількість викраденого майна.

При ухваленні даного вироку за нововиявленими обставинами також слід зазначити, що засуджений ОСОБА_11 вже відбув період часу покарання у виді позбавлення волі з 17.01.2019 по 16.11.2021 (лист щодо дати затримання в томі 2, а.с. 57), а тому, з урахуванням призначеного строку арешту з перерахунком останнього виду покарання у покарання у виді позбавлення волі день за день за правилами п. п. «а» п. 1 ч. 1 ст. 72, ст. 74 Кримінального кодексу України, а також беручи до уваги наслідки виправдання, обумовлені ч. 1 ст. 377 Кримінального процесуального кодексу України, засудженого слід звільнити з-під варти та вважати таким, що відбув покарання.

Цивільні позови у кримінальному провадженні не пред`явлені.

Через те, що обвинувачений ОСОБА_11 підлягає визнанню винним у вчиненні одного із двох інкримінованих злочинів, з нього відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України, на користь держави мають бути стягнені процесуальні витрати у справі, пов`язані з проведенням товарознавчої експертизи, у відповідності до пропорції обсягу доведеного обвинувачення, на загальну суму 395 гривень 48 копійок виходячи з даних присутнього у кримінальному провадженні розрахунку експертної установи (том 1, а.с. 82), який суд вважає правильним.

Рішення щодо предметів, визнаних у кримінальному провадженні речовими доказами, суд убачає за потрібне ухвалити у відповідності з правилами ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Майна, на яке накладено арешт, щодо якого можливо ухвалити процесуальне рішення при постановленні вироку за матеріалами кримінального провадження (кримінальної справи) немає.

Заходи забезпечення кримінального провадження, обумовлені п. п. 3 - 9 ч. 2 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України, в тому числі запобіжний захід обвинуваченому, у даному кримінальному провадженні через відсутність відповідних клопотань учасників судового провадження не застосовувалися.

Підстави для застосування заходів кримінально-правового характеру до будь-якої юридичної особи відсутні.

Викривачі у кримінальному провадженні відсутні, пропонованої винагороди викривачам немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374, 377, 466, 467 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву засудженого ОСОБА_9 про перегляд за нововиявленими обставинами обвинувального вироку Семенівського районного суду Чернігівської області від 23 травня 2018 року, ухваленого щодо нього за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України, у частині визнання не винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України - задовольнити повністю.

Вирок Семенівського районного суду Чернігівської області від 23 травня 2018 року відносно ОСОБА_9 - скасувати повністю.

ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України (первісний обвинувальний акт за номером Єдиного реєстру досудових розслідувань 12017270230000268 від 27.11.2017), та призначити покарання у виді арешту на строк 5 (п`ять) місяців.

ОСОБА_9 в пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 2 ст. 289 Кримінального кодексу України (первісний обвинувальний акт за номером Єдиного реєстру досудових розслідувань 12017270230000278 від 21.12.2017), - визнати невинуватим та виправдати за відсутністю в його діянні складу вказаного кримінального правопорушення.

Зарахувати ОСОБА_7 у строк відбуття покарання у виді арешту за даним вироком строк відбуття ним покарання у виді позбавлення волі за вироком Семенівського районного суду Чернігівської області від 23 травня 2018 року стосовно ОСОБА_9 у період часу з 17 січня 2019 року по 16 листопада 2021 року день за день.

Враховуючи зарахування відбутого строку покарання за вироком Семенівського районного суду Чернігівської області від 23 травня 2018 року, ОСОБА_9 вважати таким, що фактично повністю відбув строк призначеного покарання у виді арешту за даним вироком.

Внаслідок виправдання за ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України й наведеного зарахування строку відбутого покарання, ОСОБА_9 , який доставлений до зали судового засідання під вартою через етапування із державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№ 35)» до державної установи «Новгород-Сіверська установа виконання покарань (№31)» для його подальших доставок до Семенівського районного суду Чернігівської області під час перегляду за нововиявленими обставинами вироку Семенівського районного суду Чернігівської області від 23 травня 2018 року, - звільнити з-під варти в залі судового засідання.

Стягнути з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням товарознавчої експертизи від 11.12.2017 № 1252, в сумі 395 (триста дев`яносто п`ять) гривень 48 копійок.

Витрати щодо проведення автотоварознавчої експертизи від 18.01.2018 № 117/18-24 - віднести на рахунок держави.

Речові докази:

планшетний персональний комп`ютер марки «Bravis» моделі NB75 з вбудованим модулем 3G, який переданий під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_2 , - повернути ОСОБА_2 після набрання вироком суду законної сили;

мопед марки «Navigator» моделі «ТХМ 50 QТ-В», який переданий під зберігальну розписку як потерпілому ОСОБА_3 , - повернути ОСОБА_3 після набрання вироком суду законної сили;

оптичний диск з відсутньою копією запису з камери відеоспостереження № 2 в місті Семенівка Чернігівської області, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, а також оптичні диски до протоколу проведення слідчого експерименту від 31.01.2018 та до протоколу проведення слідчого експерименту від 05.01.2017(2018), які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, - зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Заходи кримінально-правового характеру до будь-якої юридичної особи не застосовувати.

Винагороду викривачам через їх відсутність не виплачувати.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Копії вироку також для врахування в роботі надіслати до державної установи «Новгород-Сіверська установа виконання покарань (№ 31)» та державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№ 35)».

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Семенівський районний суд Чернігівської області. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.

Суддя: О. І. Гнип