Справа № 627/83/21

Провадження № 1-кп/639/250/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

16 листопада 2021 року                                                                        м. Харків

Колегія суддів Жовтневого районного суду м. Харкова у складі:

головуючого судді – Васильєвої Н.М.,

суддів – Кіся Д.П., Чижиченка Д.В.,

за участю: секретаря судового засідання – Караванської В.В.,

прокурора – Жиліна В.А.,

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників – адвокатів Ключка Д.Є., Цимбалюка В.Д., Клімова О.М., Щита І.А.,

представника ТОВ «ДОБРО ДІЙ АВД» - адвоката Чепенка О.І.,

представника потерпілого юридичної особи СБ України в Харківській області – Рибалка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальні акти по об`єднаним кримінальним провадженням №12018220460002148 від 10.09.2018 року та №12020220490000575 від 07.02.2020 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч.2 ст. 296, ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 345, ст. 348 КК України

ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч.2 ст. 296, ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 345, ч. 2 ст. 345, ст. 348 КК України,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст. 345 КК України,

ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Під час судового засідання прокурор Жилін В.А. заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строком на 60 днів, з огляду на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурор зазначає, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки у разі обрання більш м`якого запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , останні перебуваючи на волі можуть переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на потерпілих та свідків та можуть вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених, не зможуть забезпечити виконання покладених на них процесуальних обов`язків.

Представник ТОВ «ДОБРО ДІЙ АВД» - адвокат Чепенка О.І., та представник потерпілого юридичної особи СБ України в Харківській області – Рибалко О.В. підтримали заявлене клопотання та просили його задовольнити.

Захисники Ключко Д.Є., Клімов О.М., Щит І.А. заперечували проти задоволення клопотання прокурора через його необґрунтованість, просили скасувати відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з огляду на те, що вина обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інкримінованих їм злочинах не підтверджена жодними належними та допустимими доказами, прокурор не довів існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Захисники зазначили, що прокурором під час звернення з відповідним клопотанням були порушені вимоги ст.ст. 184, 199 КПК України, обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обидва раніше не судимі, мають постійне місце проживання, позитивно характеризуються, мають офіційні джерела доходу та стійкі соціальні зв`язки, прокурором жодним чином не доведено неможливості застосування до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних з позбавленням волі.

Захисник Цимбалюк В.Д., посилаючись на вищезазначені заперечення, просив змінити відносно обвинувачених запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підтримали заперечення своїх захисників.

Колегія суддів, заслухавши думку учасників процессу, дослідивши матеріали справи в частині заявлених клопотань, приходить до наступних висновків.

Судовим розглядом встановлено, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 20.09.2021р. відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», строком до 18.11.2021 року включно.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання  під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Згідно з п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1  та ОСОБА_2  обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 296, ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 345, ст. 348 КК України, останній з яких є особливо тяжким злочином у сфері злочинів проти авторитету органів державної влади, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 15 років або довічним позбавлення волі. Крім того,  ОСОБА_2  ще обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України.

При вирішенні клопотань прокурора для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

При вирішенні клопотань прокурора суд враховує, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: обвинувачені ОСОБА_1  та ОСОБА_2  перебуваючи на свободі можуть:

-переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, оскільки один із злочинів, який інкримінується ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , згідно вимог ч.6 ст.12 КК України є особливо тяжким у сфері злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у посяганні на життя працівника правоохоронного органу, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків. Таким чином, вказані обставини свідчать про підвищену суспільну небезпечність обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та можуть спонукати останніх до переховування від органу досудового розслідування, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає міру покарання, пов`язану виключно з позбавленням волі строком від 9 до 15 років або довічним позбавленням волі;        

-незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки наразі ще не розпочався судовий розгляд, всі потерпілі та свідки обвинувачення ще не допитані, що не виключає можливості обвинувачених їх схилити до зміни раніше наданих показів;

- враховуючи дані про особу обвинувачених, обставини інкримінованих кримінальних правопорушень, свідчить про наявність злочинних намірів і схильність обвинувачених до подальшого вчинення кримінальних правопорушень, можуть вчинити інше кримінальне правопорушення.

Оцінюючи в сукупності обставини, які визначені ст.178 КПК України, судом враховується: 1) тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винними у вчиненні кримінальних правопорушень, в тому числі, особливо тяжкого кримінального правопорушення у сфері злочинів проти авторитету органів державної влади, за яке передбачене законом покарання до 15 років позбавлення волі або довічне позбавлення волі; 2) вік та стан здоров`я обвинувачених, які тяжких захворювань чи інвалідності не мають; 3) дані про особу обвинувачених та їх репутацію, які раніше не судимі, мають постійне місце проживання, офіційне джерело доходу, наявністю в обвинуваченого ОСОБА_1 родини та чотирьох неповнолітніх дітей.

Доводи сторони захисту стосовно неналежності та недопустимості доказів, недоведеності вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають оцінці шляхом аналізу усіх зібраних у кримінальному провадженні доказів в їх сукупності під час судового розгляду справи по суті відповідним складом суду.

Суд враховує, що наявність в обвинуваченого ОСОБА_1 родини та чотирьох неповнолітніх дітей, хоча і заслуговує на увагу, проте суттєво ризики у кримінальному провадженні не зменшує.

Стороною захисту на теперішній час не доведено, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, зменшились або відпали в такому обсязі, що є достатніми для переконання суду в необхідності зміни запобіжного заходу.

Враховуючи складність кримінального провадження, обсяг та специфіку процесуальних дій, кількість обвинувачених, потерпілих та свідків по вказаному кримінальному провадженню, суд вважає, що на даний час відсутні підстави вважати строки тримання під вартою обвинувачених, такими, що виходять за рамки розумних.

За таких обставин суд вважає, що інший більш м`який запобіжний захід, окрім як тримання під вартою, не зможе забезпечити виконання покладених на обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 процесуальних обов`язків, попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень, переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, впливу на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні. Обставини, наведені стороною захисту в судовому засіданні, в даному випадку не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки обвинувачених.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним у п.35 ЄСПЛ «Летельє проти Франції», а також враховуючи суспільну небезпеку злочину, що полягає у свідомому застосуванні зброї відносно людей, суд вважає виправданим продовження щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливим застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Щодо посилання сторони захисту про недоведеність належними та допустимими доказами обґрунтованості обвинувачення суд зазначає наступне.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 31.05.2021р. за результатами підготовчого провадження було призначено судовий розгляд по даному кримінальному провадженню.

На теперішній час по справі триває судовий розгляд, процедура якого врегульована § 3 Глави 28 Розділу IV КПК України, судом було виконано процесуальні дії, передбачені ст.ст. 342-349 КПК України, зокрема, визначено обсяг доказів, що підлягають дослідженню, та порядок їх дослідження.

Змістом статей 367-369, 371, 374, 375 КПК України передбачено, що надання оцінки доказів у справі відбувається в нарадчій кімнаті на стадії постановлення вироку складом суду, який здійснював судовий розгляд, простою більшістю голосів суддів, що входять до складу суду.

Доводи сторони захисту про порушення вимог ст. ст. 184, 199 КПК України при зверненні прокурором з відповідними клопотаннями та під час їх розгляду є безпідставними, адже статтею 184 КПК України встановлено вимоги до клопотання про застосування (обрання) запобіжного заходу, а не вимоги до клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою. Також аналіз положень ч. 1 (клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування), п. 2 ч. 3 ст. (клопотання повинно містити, окрім іншого, виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування), ч. ч. 4, 5 (щодо суб`єкту, який розглядає клопотання – слідчий суддя) ст. 199 КПК України свідчить, що ним врегульовано порядок продовження строку тримання під вартою підозрюваного  під час досудового розслідування, а не обвинуваченого в ході судового розгляду.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а клопотання захисників та обвинувачених про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, задоволенню не підлягають, в зв`язку з чим, колегія суддів вважає необхідним продовжити відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 14 січня 2022 року.

Крім того, відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України колегія суддів не визначає обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заставу, оскільки вони обвинувачуються у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства.

Також, колегія суддів, з огляду на посилання ОСОБА_2 про ненадання йому належної медичної допомоги під час утримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», а також приймаючи до уваги скарги, заявлені обвинуваченим під час судового засідання, вважає за необхідне в порядку ст.206 КПК України зобов`язати завідувача Харківської медичної частини №27 організувати протягом найкоротшого об`єктивно можливого строку проведення медичного обстеження та лікування обвинуваченого ОСОБА_2 ,з урахуванням скарг на стан його здоров`я, в тому числі, із залученням лікаря-окуліста з лікарняних закладів чи закладів охорони здоров`я з орієнтовного переліку відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України від 10.02.2012 року №239/5/104.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 176-178, 183, 206, 331, 369–372, 376, 392 КПК України, судова колегія,-

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора – задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», на 60 днів, тобто до 14 січня 2022 року включно.

У задоволенні клопотання захисників Ключка Д.Є., Клімова О.М., Щита І.А. про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – відмовити.

У задоволенні клопотання захисника Цимбалюка В.Д. про зміну запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт – відмовити.

Зобов`язати завідувача Харківської міської медичної частини №27 філії Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» у Харківській та Луганській областях організувати протягом найкоротшого об`єктивно можливого строку проведення медичного обстеження та лікування обвинуваченого ОСОБА_2 , з урахуванням скарг на стан його здоров`я, в тому числі, із залученням лікаря-окуліста з лікарняних закладів чи закладів охорони здоров`я з орієнтовного переліку відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України від 10.02.2012 року №239/5/104.

Копії ухвал направити для виконання начальнику ДУ «Харківський слідчий ізолятор» та завідувачу Харківської міської медичної частини №27 філії Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» у Харківській та Луганській областях.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особами, що перебувають під вартою - у той же строк з дня отримання копії судового рішення.

Головуючий суддя                                                                Васильєва Н.М.

Судді                                                                                Кісь Д.П.

                                                                               Чижиченко Д.В.