Справа № 165/1919/15-к

Провадження № 1-кп/169/14/21

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2021 року смт Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі

головуючого судді Тітівалова Р.К.,

з участю:

секретаря судового засідання Веремчук Л.Ю.,

прокурора Левчук О.П.,

захисників Кравчука О.А., Улибіної-Вельгус М.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Нововолинськ Волинської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, має базову загальну середню освіту, неодружений, є громадянином України, судимий:

вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 15 квітня 2015 року засуджений за вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 189 Кримінального кодексу України, до покарання у виді обмеження волі на строк один рік, на підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік,

вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 16 листопада 2017 року засуджений за вчинення злочинів, передбачених частинами другою, третьою статті 185 Кримінального кодексу України, на підставі частин першої, четвертої статті 70 Кримінального кодексу України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки один місяць,

вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 30 січня 2020 року засуджений за вчинення злочину, передбаченого частиною другою статті 186 Кримінального кодексу України, до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців,

у вчиненні злочинів, передбачених частинами другою, третьою статті 185, частиною третьою статті 186 Кримінального кодексу України, та угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Нововолинського відділу Володимир-Волинської окружної прокуратури Левчук Оленою Петрівною та обвинуваченим ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Нововолинськ Волинської області, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не працює, має повну загальну середню освіту, неодружений, є громадянином України, несудимий,

у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 185, частиною третьою статті 186 Кримінального кодексу України, та угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Нововолинського відділу Володимир-Волинської окружної прокуратури Левчук Оленою Петрівною та обвинуваченим ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення та правова кваліфікація злочинів, у вчиненні яких обвинувачувався ОСОБА_2

07 червня 2015 року близько 00 годин 30 хвилин ОСОБА_2 з метою викрадення чужого майна проник на територію подвір`я за адресою: АДРЕСА_3 , де шляхом розбиття вікна проник всередину будинку, звідки з корисливих мотивів повторно умисно таємно викрав бувший у використанні телевізор «Клатронік» сірого кольору, вартістю 1000 гривень, та п`ять кілограмів м`яса, вартістю 80 гривень за один кілограм, на суму 400 гривень, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 1400 гривень.

Такі дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за частиною третьою статті 185 Кримінального кодексу України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане із проникненням у житло та вчинене повторно.

Крім того, ОСОБА_2 в період часу з 21 години 00 хвилин 25 серпня 2015 року по 8 годину 00 хвилин 26 серпня 2015 року з метою викрадення чужого майна проник на огороджену територію біля приміщення сараю, що неподалік будинку АДРЕСА_4 , звідки з корисливих мотивів повторно умисно таємно викрав з кліток дві кролиці, вагою 4 кг кожна, та двоє кроленят, вагою 1,5 кг кожне, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 880 гривень.

Вказані дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за частиною третьою статті 185 Кримінального кодексу України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане із проникненням у сховище та вчинене повторно.

Також, ОСОБА_2 03 вересня 2015 року близько 20 години 50 хвилин за попередньою змовою з ОСОБА_1 , керуючись корисливим мотивом, з прямим умислом, направленим на викрадення чужого майна, шляхом пошкодження вхідних дверей та зриву металічної скоби, проникли у приміщення квартири АДРЕСА_5 та належить ОСОБА_5 , звідки мали намір таємно викрасти такі вживані речі: DVD-програвач марки «Pioneer», вартістю 300 гривень; DVD-програвач марки «LG», модель DK577XB, вартістю 400 гривень; мобільний телефон марки «Samsung» GT-E2121B ІМЕІ: НОМЕР_1 , вартістю 250 гривень, із сім-картою оператора мобільного зв`язку «Лайф», вартістю 10 гривень; машинку для стрижки волосся марки «IDEEN WELN 1212 K», модель RFC-0901, вартістю 150 гривень; оптичний бінокль марки «BREAKER» із маркуванням 20*50 WA 56M/1000M, вартістю 700 гривень; шуруповерт марки «Odwerk», модель BAS 14,4 Е, вартістю 350 гривень на акумуляторах; шуруповерт іноземного виробництва невідомої марки, вартістю 350 гривень; камуфляжну жилетку, вартістю 100 гривень; рюкзак кольору хакі, вартістю 200 гривень; чоловічу зимову куртку, вартістю 300 гривень, однак були помічені власницею ОСОБА_5 , яка намагалася їх затримати. Не зважаючи на це, не маючи намір припинити свої злочинні дії та залишити викрадене, усвідомлюючи факт викриття своїх дій, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 продовжили виконання злочинного умислу та повторно відкрито викрали із приміщення будинку вищевказані речі на загальну суму 3110 гривень, зникнувши з місця вчинення злочину та отримавши можливість розпоряджатись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяли ОСОБА_5 майнову шкоду на зазначену суму.

Такі дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за частиною третьою статті 186 Кримінального кодексу України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане із проникненням у житло, вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб.

15 листопада 2021 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2 укладено угоду про визнання винуватості, за змістом якої обвинувачений взяв на себе зобов`язання беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 185, частиною третьою статті 186 Кримінального кодексу України, сторони узгодили, що покарання обвинуваченому за вчинення вказаних злочинів призначається у виді позбавлення волі: за частиною третьою статті 185 Кримінального кодексу України - на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців, за частиною третьою статті 186 Кримінального кодексу України - на строк 4 (чотири) роки 2 (два) місяці, на підставі частини першої статті 70 Кримінального кодексу України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 4 (чотири) роки 2 (два) місяці позбавлення волі зі звільненням на підставі статті 75 Кримінального кодексу України від відбування покарання з випробуванням та з покладенням на нього виконання передбачених статтею 76 Кримінального кодексу України обов`язків; обвинувачений погоджується з такими видом і мірою покарання. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 Кримінального процесуального кодексу України, та наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 Кримінального процесуального кодексу України.

Формулювання обвинувачення та правова кваліфікація злочинів, у вчиненні яких обвинувачувався ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 в період часу з 10 по 15 березня 2015 року з метою викрадення чужого майна шляхом пошкодження вікна проник у приміщення квартири АДРЕСА_5 та належить на праві власності ОСОБА_5 , звідки з корисливих мотивів повторно умисно таємно викрав бувші у використанні планшет марки «GO CLEVER-TERRA 101», модель «А1022», вартістю 1500 гривень; мобільний телефон марки «SAMSUNG DUOS», модель GT-S5222, ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , вартістю 400 гривень, з сім-картками операторів мобільного зв`язку «Лайф» та «Київстар», вартістю по 10 гривень кожна; мобільний телефон марки «НОКІА Х2», вартістю 500 гривень, з сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар», вартістю 10 гривень, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 2430 гривень.

Такі дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за частиною третьою статті 185 Кримінального кодексу України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане із проникненням у житло та вчинене повторно.

Крім того, 19 серпня 2015 року близько 18 години 30 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_6 , з корисливих мотивів повторно умисно таємно викрав бувший у використанні мобільний телефон марки «Нокіа 6300», ІМЕІ: НОМЕР_4 , вартістю 550 гривень, з сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар», вартістю 10 гривень, що належить ОСОБА_5 , чим заподіяв потерпілій майнову шкоду на загальну суму 560 гривень.

Зазначені дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за частиною другою статті 185 Кримінального кодексу України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Також, ОСОБА_1 03 вересня 2015 року близько 20 години 50 хвилин за попередньою змовою з ОСОБА_2 , керуючись корисливим мотивом, з прямим умислом, направленим на викрадення чужого майна, шляхом пошкодження вхідних дверей та зриву металічної скоби, проникли у приміщення квартири АДРЕСА_5 та належить ОСОБА_5 , звідки мали намір таємно викрасти такі вживані речі: DVD-програвач марки «Pioneer», вартістю 300 гривень; DVD-програвач марки «LG», модель DK577XB, вартістю 400 гривень; мобільний телефон марки «Samsung» GT-E2121B ІМЕІ: НОМЕР_1 , вартістю 250 гривень, із сім-картою оператора мобільного зв`язку «Лайф», вартістю 10 гривень; машинку для стрижки волосся марки «IDEEN WELN 1212 K», модель RFC-0901, вартістю 150 гривень; оптичний бінокль марки «BREAKER» із маркуванням 20*50 WA 56M/1000M, вартістю 700 гривень; шуруповерт марки «Odwerk», модель BAS 14,4 Е, вартістю 350 гривень на акумуляторах; шуруповерт іноземного виробництва невідомої марки, вартістю 350 гривень; камуфляжну жилетку, вартістю 100 гривень; рюкзак кольору хакі, вартістю 200 гривень; чоловічу зимову куртку, вартістю 300 гривень, однак були помічені власницею ОСОБА_5 , яка намагалася їх затримати. Не зважаючи на це, не маючи намір припинити свої злочинні дії та залишити викрадене, усвідомлюючи факт викриття своїх дій, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 продовжили виконання злочинного умислу та повторно відкрито викрали із приміщення будинку вищевказані речі на загальну суму 3110 гривень, зникнувши з місця вчинення злочину та отримавши можливість розпоряджатись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяли ОСОБА_5 майнову шкоду на зазначену суму.

Такі дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за частиною третьою статті 186 Кримінального кодексу України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане із проникненням у житло, вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб.

15 листопада 2021 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 укладено угоду про визнання винуватості, за змістом якої обвинувачений взяв на себе зобов`язання беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні злочинів, передбачених частинами другою, третьою статті 185, частиною третьою статті 186 Кримінального кодексу України, сторони узгодили, що покарання обвинуваченому за вчинення вказаних злочинів призначається у виді позбавлення волі: за частиною другою статті 185 Кримінального кодексу України - на строк 1 (один) рік, за частиною третьою статті 185 Кримінального кодексу України - на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців, за частиною третьою статті 186 Кримінального кодексу України - на строк 6 (шість) років, на підставі частини першої статті 70 Кримінального кодексу України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 6 (шість) років позбавлення волі. Сторони домовились, що на підставі частини першої статті 71 Кримінального кодексу України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до вказаного вище покарання невідбутої частини покарання за вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 15 квітня 2015 року у виді 2 (двох) місяців обмеження волі, що згідно з положеннями статті 72 Кримінального кодексу України становить 1 (один) місяць позбавлення волі, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 6 (шести) років 1 (одного) місяця позбавлення волі. Також сторони узгодили, що на підставі частини четвертої статті 70 Кримінального кодексу України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 16 листопада 2017 року та вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 30 січня 2020 року більш суворим покаранням, узгодженим в угоді, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 1 (один) місяць, зарахувавши в строк зазначеного покарання повністю відбуте покарання за вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 16 листопада 2017 року та частково відбуте покарання за вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 30 січня 2020 року. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 Кримінального процесуального кодексу України, та наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 Кримінального процесуального кодексу України.

Заслухавши учасників судового провадження, які просили затвердити угоди про визнання винуватості, перевіривши угоди на відповідність вимогам матеріального та процесуального кримінального закону, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угод із таких мотивів.

За змістом частини третьої статті 474 Кримінального процесуального кодексу України, якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Відповідно до положень частин другої, четвертої статті 469 Кримінального процесуального кодексу України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Частиною п`ятою статті 469 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Судом встановлено, що злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_2 , відповідно до положень статті 12 Кримінального кодексу України є тяжкими злочинами, правову кваліфікацію кримінальних правопорушень органом досудового розслідування здійснено правильно, угоду про визнання винуватості укладено після повідомлення ОСОБА_2 про підозру, потерпілі у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 надали письмову згоду прокурору на укладення угоди про визнання винуватості, узгоджена сторонами міра покарання у виді позбавлення волі передбачена санкціями частини третьої статті 185, частини третьої статті 186 Кримінального кодексу України, відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим Кримінальним кодексом України, та вимогам статті 70 Кримінального кодексу України, звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням цілком узгоджується з положеннями статті 75 Кримінального кодексу України.

З матеріалів кримінального провадження видно, що два злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , відповідно до положень статті 12 Кримінального кодексу України є тяжкими злочинами, а один - нетяжким, правову кваліфікацію кримінальних правопорушень органом досудового розслідування здійснено правильно, угоду про визнання винуватості укладено після повідомлення ОСОБА_1 про підозру, потерпіла у кримінальному провадженні ОСОБА_5 надала письмову згоду прокурору на укладення угоди про визнання винуватості, узгоджена сторонами міра покарання у виді позбавлення волі передбачена санкціями частини другої, третьої статті 185, частини третьої статті 186 Кримінального кодексу України, відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим Кримінальним кодексом України, та вимогам статей 70, 71, 72 Кримінального кодексу України.

Зміст укладених між прокурором та обвинуваченими угод про визнання винуватості відповідає вимогам статті 472 Кримінального процесуального кодексу України та їхні умови не суперечать іншим вимогам закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Вимоги пункту 9 частини другої статті 52 Кримінального процесуального кодексу України щодо обов`язкової участі захисника у разі укладення угоди про визнання винуватості дотримані.

Також судом з`ясовано, що обвинувачені цілком розуміють права, визначені пунктом 1 частини четвертої статті 474 Кримінального процесуального кодексу України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені частиною другою статті 473 Кримінального процесуального кодексу України, характер обвинувачення, щодо якого вони визнають себе винуватими, вид покарання, яке буде їм призначено у разі затвердження угод судом.

Обґрунтованих і достатніх підстав вважати, що укладення угод між сторонами не було добровільним, тобто є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах, а також, що фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченими відсутні чи останні не мають можливості виконати взяті на себе за угодами зобов`язання, судом встановлено не було, що не заперечували у судовому засіданні і самі обвинувачені.

Умови угод відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, інкриміновані кожному з обвинувачених злочини підпадають під категорію злочинів, щодо яких передбачена можливість укладення угоди про визнання винуватості.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , та про наявність передбачених законом підстав для затвердження угод і призначення обвинуваченим узгоджених сторонами угод покарань.

На підставі частини п`ятої статті 72 Кримінального кодексу України (в редакції Закону № 838-VIII від 26 листопада 2015 року) обвинуваченому ОСОБА_1 в строк покарання слід зарахувати термін його перебування в установі попереднього ув`язнення для участі у судовому розгляді цього кримінального провадження: з дня прибуття в Державну установу «Луцький слідчий ізолятор» - 05 листопада 2020 року, до набрання цим вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

З матеріалів кримінального провадження видно, що терміни попереднього ув`язнення обвинуваченого ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні: з 15 вересня 2015 року по 19 липня 2016 року, з 22 листопада 2016 року по 02 серпня 2017 року, зараховані у строк призначеного ОСОБА_1 вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 16 листопада 2017 року покарання.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Процесуальні витрати, пов`язані з проведенням експертизи, на підставі положень статті 124 Кримінального процесуального кодексу України слід стягнути з обвинувачених у рівних частинах на користь держави.

Керуючись статтями 370, 374, 472-475 Кримінального процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 15 листопада 2021 року між прокурором Нововолинського відділу Володимир-Волинської окружної прокуратури Левчук Оленою Петрівною та обвинуваченим ОСОБА_2 .

Визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 185, частиною третьою статті 186 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання

за частиною третьою статті 185 Кримінального кодексу України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців;

за частиною третьою статті 186 Кримінального кодексу України - у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 2 (два) місяці.

На підставі частини першої статті 70 Кримінального кодексу України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 2 (два) місяці.

На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік 3 (три) місяці не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені статтею 76 Кримінального кодексу України:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 15 листопада 2021 року між прокурором Нововолинського відділу Володимир-Волинської окружної прокуратури Левчук Оленою Петрівною та обвинуваченим ОСОБА_1 .

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою, третьою статті 185, частиною третьою статті 186 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання

за частиною другою статті 185 Кримінального кодексу України - у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;

за частиною третьою статті 185 Кримінального кодексу України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців;

за частиною третьою статті 186 Кримінального кодексу України - у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.

На підставі частини першої статті 70 Кримінального кодексу України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.

На підставі частини першої статті 71 Кримінального кодексу України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 15 квітня 2015 року у виді 2 (двох) місяців обмеження волі, перевівши вказане покарання за правилами статті 72 Кримінального кодексу України в 1 (один) місяць позбавлення волі, і призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 1 (один) місяць.

На підставі частини четвертої статті 70 Кримінального кодексу України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 16 листопада 2017 року та вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 30 січня 2020 року, більш суворим, призначеним цим вироком, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 1 (один) місяць.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня набрання цим вироком законної сили.

У строк призначеного ОСОБА_1 покарання цим вироком зарахувати повністю відбуте покарання за вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 16 листопада 2017 року та частково відбуте покарання за вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 30 січня 2020 року.

На підставі частини п`ятої статті 72 Кримінального кодексу України (в редакції Закону № 838-VIII від 26 листопада 2015 року) зарахувати ОСОБА_1 в строк покарання термін його попереднього ув`язнення - перебування в установі попереднього ув`язнення для участі у судовому розгляді цього кримінального провадження: з дня прибуття в Державну установу «Луцький слідчий ізолятор» - 05 листопада 2020 року, до набрання цим вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Речові докази:

-телевізор сірого кольору марки «CLATRONIC» та пульт дистанційного керування до нього залишити у володінні потерпілої ОСОБА_3 ;

-мобільний телефон марки «SAMSUNG DUOS», чорного кольору, модель GT-S5222, на дві сім-карти, ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , планшет марки «GO CLEVER-TERRA 101», модель А1022; мобільний телефон марки «Нокіа 6300», ІМЕІ НОМЕР_4 , сірого кольору на одну сім-карту, DVD-програвач марки «Pioneer», корпус чорного кольору, DVD-програвач марки «LG», модель DK577XB, корпус сірого кольору, мобільний телефон марки «Samsung» GT-E2121B, ІМЕІ: НОМЕР_1 , корпус чорно-червоного кольору, машинку для стрижки волосся марки «IDEEN WELN 1212 K», модель RFC-0901, оптичний бінокль марки «BREAKER» із маркуванням 20*50 WA 56M/1000M, камуфляжну жилетку, поліетиленовий пакет із частинами кабелю, чоловічу зимову куртку сіро-коричневого кольору, рюкзак кольору «хакі» залишити у володінні потерпілої ОСОБА_5 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 184 (сто вісімдесят чотири) гривні 14 (чотирнадцять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 184 (сто вісімдесят чотири) гривні 14 (чотирнадцять) копійок.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області з підстав, передбачених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_1 - з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий