Справа № 147/1075/21

Провадження № 1-кп/147/111/21

В И Р О К

іменем України

16 листопада 2021 року смт Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борейко О. Г.,

із секретарем Івасюк А. А.,

за участю прокурора Юзька О. В.,

потерпілої: ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції з ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020120000172 від 31.08.2021, по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бершадь Гайсинського (Бершадського) району Вінницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1 , перебуваючого під вартою у слідчому ізоляторі ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» за адресою: 21100, м. Вінниця, вул. Брацлавська, 2, на підставі ухвали слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області від 01.09.2021, раніше судимого:

- 23 травня 2007 року Бершадським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

- 21 грудня 2007 року Бершадським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць, 25 березня 2011 року умовно-достроково звільнений з Ковельської ВК Волинської області з невідбутим строком 10 місяців 28 днів;

- 18 червня 2013 року Бершадським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

- 26 березня 2015 року Бершадським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, 22 травня 2018 року умовно-достроково звільнений з Крижопільського ВЦ (№ 113) Вінницької області з невідбутим строком 4 місяці 29 днів;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України

В С Т А Н О В И В :

31.08.2021 близько 03.00 год. ОСОБА_2 , проходячи в АДРЕСА_2 , побачив на присадибній земельній ділянці, біля будинку № 61, яку ОСОБА_1 використовує як під`їзд до власного гаража, легковий автомобіль марки «Ford Focus», 2004 року випуску, червоного кольору, з транзитним номерним знаком Республіки Польща НОМЕР_1 , який залишений користувачем автомобіля з незамкнутими дверцятами та наявними ключами в замку запалення. Даний автомобіль, відповідно посвідчення про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 , виданого 27.08.2021 Вінницькою митницею Державної митної служби України, знаходиться у користуванні ОСОБА_1 , яка уповноважена здійснити подальшу реєстрацію даного транспортного засобу в підрозділах МВС України. ОСОБА_2 , скориставшись вільним доступом, підійшов до вищевказаного автомобіля, дверцята якого були незамкнуті та в замку запалення якого знаходилися ключі, і скориставшись цим, умисно, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, діючи таємно, проти волі користувача транспортного засобу, повторно, маючи не погашені та не зняті судимості за вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом та неодноразових крадіжок чужого майна, незаконно заволодів автомобілем марки «Ford Focus», 2004 року випуску, червоного кольору, з транзитним номерним знаком Республіки Польща НОМЕР_1 . Сівши за кермо автомобіля, ОСОБА_2 завів ключем двигун та поїхав в напрямку м. Бершадь Гайсинського району Вінницької області, та в подальшому автомобіль залишив у зарослях кущів на узбіччі ґрунтової дороги, що за межами м. Бершадь в напрямку с. Війтівка Гайсинського району Вінницької області, де транспортний засіб було виявлено 31.08.2021 о 14.30 год. працівниками поліції та повернуто потерпілій ОСОБА_1 .

Досудовим розслідуванням дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 2 ст. 289 КК України, тобто - незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України визнав повністю та надав покази, якими підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення. Крім того, просив не досліджувати докази та не допитувати свідків у зв`язку з визнанням вини. У скоєному щиро розкаювався та просив суд призначити більш м`яке покарання, ніж передбачено законом.

Покази обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду в правильності розуміння ним змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції. Наведене свідчить про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

Прокурор Юзько О. В. в судовому засіданні не заперечував проти розгляду справи за правилами ч. 3 ст. 349 КПК України.

Потерпіла ОСОБА_1 не запечувала проти розгляду справи за правилами ч. 3 ст. 349 КПК України. Додатково зазначила, що будь-яких претензій до обвинуваченого не має.

За згодою учасників судового провадження, на підставі ч.3 ст. 349 КПК України, з врахуванням свідчень обвинуваченого, судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому, суд впевнився у правильності розуміння обвинуваченим ОСОБА_2 та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, а також судом було роз`яснено обвинуваченому та іншим учасникам провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Такий висновок суду ґрунтується також і на практиці Європейського суду з прав людини, викладеній, зокрема, у рішенні в справі «Коваль проти України» від 19.10.2006, відповідно до п.113 якого вбачається, що «основна мета статті 6 (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) у рамках кримінального провадження - забезпечити справедливий розгляд справи судом, який встановить обґрунтованість будь-якого кримінального обвинувачення. Стаття 6 Конвенції в цілому гарантує обвинуваченому ефективну участь у кримінальному провадженні. Основним аспектом права на справедливий суд є те, що розгляд кримінальної справи, включаючи елементи кримінального провадження, які відносяться до процедури, повинен бути змагальним і в ньому має забезпечуватись рівність сторін обвинувачення і захисту (див. рішення від 16 лютого 2000 року у справі «Роув і Дейвіс проти Сполученого Королівства»).

А також у рішеннях в справах «Леонід Лазаренко проти України» від 28.10.2010 та «Боротюк проти України» від 16.12.2010, зазначено, що «ані буква, ані дух статті 6 Конвенції не перешкоджають особі добровільно відмовитися - у відкритий чи мовчазний спосіб - від свого права на гарантії справедливого судового розгляду. Однак для того, щоб така відмова була дійсною для цілей Конвенції, вона має бути виражена у недвозначній формі і має супроводжуватися мінімальними гарантіями, співмірними з важливістю такої відмови (див. рішення у справі «Сейдович проти Італії»)» (пункти 52 та 80, відповідно).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які обвинуваченим не оспорюються, зміст даної статті обвинуваченому роз`яснено.

За таких обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, доведена у повному обсязі та суд кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.

Так, згідно ст. 12 КК України діяння, передбачені ч. 2 ст. 289 КК України є тяжким злочином.

Судом також встановлено, що ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_2 , згідно ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

Суд приймає до уваги особу обвинуваченого, тяжкість скоєного ним злочину, його щире каяття, яке виразилось в тому, що винний повністю усвідомив неправильність своїх дій та щиро шкодує про вчинене, вибачення перед потерпілою, відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, встановлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує його відношення до вчиненого, визнання своєї провини в повному обсязі, дані про особу обвинуваченого, тяжкість злочину, відсутність претензій у потерпілої, та з урахуванням вказаного суд дійшов висновку про необхідність обрання йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 289 КК України - у виді позбавлення волі без конфіскації майна, так як судом не встановлено отримання обвинуваченим ОСОБА_2 матеріальної вигоди від незаконного заволодіння транспортним засобом.

Суд не бере до уваги доводи прокурора про те, що відносно обвинуваченого передано на розгляд судів три кримінальні провадження, оскільки відповідно до вимог статтей 62, 63 КУ та ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Також, з врахуванням вищезазначених висновків, суд не вбачає підстав для застосування при призначенні покарання відносно обвинуваченого ст.ст. 69, 75 КК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Майнова шкода кримінальним правопорушенням не заподіяна.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Згідно зі ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави необхідно стягнути процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 5933,97 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Підстав для обрання запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу не вбачається.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 174, 349, 366-368, 369, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання виді 5 (п`яти) років та 6 (шести) місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення експертиз у сумі 5933,97 (п`ять тисяч дев`ятсот тридцять три гривні дев`яносто сім копійок) грн.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 03.09.2021.

Речові докази: металеву монтировку довжиною 90 см, автомобільний чохол для керма чорного кольору, оздоблений штучним камінням білого кольору, поліпропіленову каністру без кришки білого кольору ємністю 10 л з написом «Гербіцид «АДАМА», які знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області за адресою: смт Тростянець Гайсинського району Вінницької області, вул. Соборна, 102 - повернути власнику ОСОБА_1 ;

зразок запаху вилучений із дерев`яного каркасу лівої частини воріт; зразок запаху вилучений із дерев`яного каркасу правої частини воріт; зразок запаху вилучений із зовнішньої ручки від водія автомобіля «Шкода», що знаходився поруч із викраденим автомобілем «Форд Фокус»; недопалок сигарети; зразок запаху вилучений із внутрішньої ручки для відкриття дверей автомобіля від водія; зразок запаху вилучений із чохла сидіння водія автомобіля; зразок запаху вилучений із металевої монтировки, яка знаходилась в салоні автомобіля; зразок запаху вилучений із керма автомобіля; медична маска; букальний епітелій та зразок крові ОСОБА_2 ; сліди рук вилучені із поверхні автомобіля «Форд Фокус»; зразки відбитків рук відібрані у ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області за адресою: смт. Тростянець Гайсинського району Вінницької області, вул. Соборна, 102 - знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя О. Г. Борейко