Справа № 128/4106/16-к

УХВАЛА

       16 листопада 2021 року                                                        м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді                 Бондаренко О.І.

секретаря судового засідання Жигарової Д.О.

прокурора                                 Майданюк Ю.О.

захисника                                 Бездітної Т.В.

обвинувачених                         ОСОБА_1 ,

                                                ОСОБА_2

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці об`єднане кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 2, 3 ст. 27, ч. 5 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч. ч. 1,3 ст. 357  КК України, ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 296 КК України; ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 185 КК України; ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185, ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває вищевказане об`єднане кримінальне провадження.

В судовому засіданні, в зв`язку з закінченням строку тримання під вартою ОСОБА_1 , а також необхідністю продовження розгляду кримінального провадження по суті, прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, яке мотивовано тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні ряду тяжких умисних злочинів, є раніш судимим за вчинення аналогічних злочинів, тому перебуваючи на волі може вчиняти інші злочини та уникати свого обов`язку явки до суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Бездітна Т.В. в судовому засіданні заперечували, щодо клопотання прокурора, заявивши в свою чергу клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, оскільки обвинувачений має постійне місце проживання, сім`ю та не має наміру уникати від явки до суду.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні щодо клопотань прокурора та захисника обвинуваченого покладався на розсуд суду.

Прокурор заперечував щодо зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , посилаючись на ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

При вирішенні клопотань прокурора та захисника суд зазначає наступне.

На підставі  статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 року установлено з 12.03.2020 року до 31.08.2021 року на усій території України карантин. В зв`язку з встановленням карантинних заходів заборонені залізничні, авіа-та автобусні міжміських та міжобласні пасажирські перевезення, а також робота метрополітенів, запроваджено обмеження щодо  звичайного режиму руху міського електричного (трамвай, тролейбус) та автомобільного транспорту. Згідно з рекомендаціями МОЗ громадянам серед інших заходів запропоновано залишатися вдома, тримати дистанцію, дбати про власну безпеку.

Законом України «Про внесення зміни до пункту 20-5розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набув чинності 23.04.2020 року, пункт 20-5 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України викладено у редакції, яка передбачає, що під час досудового розслідування та під час судового розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою подається не пізніше ніж за десять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Враховуючи вказані нормативні положення, беручи до уваги, що до закінчення строків тримання під вартою обвинуваченого неможливо колегіально розглянути клопотання про продовження або зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд доходить висновку про необхідність вирішення питання щодо строків тримання обвинуваченого під вартою членом колегії по справі одноособово.

Заслухавши заявлені клопотання, з`ясувавши думку учасників процесу, оглянувши матеріали обвинувального акта та додатки до нього, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 та відмову в задоволенні клопотання захисника з огляду на наступне.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30.01.2021 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 28.03.2021 року.

В подальшому, ухвалами Вінницького районного суду Вінницької області строк дії запобіжного заходу був продовжений. На даний час строк тримання під вартою закінчується 19.11.2021 року.

Вирішуючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

При цьому, суд враховує, що ОСОБА_1 , серед іншого, обвинувачується, в тому числі,  у скоєнні   тяжкого злочину та перебуваючи на волі може, з метою уникнення від покарання, незаконно впливати на потерпілих та свідків або переховуватися від суду.

Таким чином, суд вважає, що є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може допустити невиконання процесуальних обов`язків, покладених на нього в зв`язку зі статусом обвинуваченого.

Відтак, для запобігання вказаним ризикам, та враховуючи суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст.2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п.79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року, суд вважає виправданим тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою та недостатнім застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Обставин, які є перешкодою для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України - не встановлено.

При цьому судом, враховано вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого ОСОБА_1 та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, як такого, що недостатній для запобіганню ризиків та забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Виходячи з того, що на даний час триває судовий розгляд даного об`єднаного кримінального провадження, суд, з`ясувавши думку учасників кримінального провадження, вважає за необхідне продовжити термін тримання під вартою ОСОБА_1 строком на 60 діб.

Також, враховуючи вимоги норм розділу ІІ КПК України, зокрема, ст. ст. 177,183,199, а також вищевказані обставини та час надходження обвинувального акта до суду, суд вважає, що більш м`які заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду даного кримінального провадження.

Клопотання захисника – адвоката Бездітної Т.В. про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт не підлягає до задоволення по причині недоведеності та необгрунтованості.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 199, 327, 331, 376, пунктом 20-5 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 - задоволити.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 у виді тримання під вартою продовжити на строк 60 діб, тобто, до 15 січня 2022 року включно.

В задоволенні клопотання адвоката Бездітної Т.В. в інтересах ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт – відмовити.

Копію ухвали направити для виконання начальнику УВП № 1 м. Вінниці.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти діб з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 16.11.2021 року о 13 год. 50 хв.

Суддя                                            О.І. Бондаренко