УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

15.11.2021

м. Одеса

Справа № 522/18972/21

Провадження № 2-з/522/596/21

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Ярема Х.С. розглянула заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів за договором про сплату аліментів на дитину та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів та пені за прострочення сплати аліментів.

09.11.2021 позивач подала заяву про забезпечення позову. Просить накласти арешт на кошти, що знаходяться на рахунках боржника ОСОБА_2 :

- в ПАТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_1 МФО 305299,

- в ПАТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_2 МФО 305299,

- на кошти, що обліковуються на всіх інших рахунках ОСОБА_2 , які відкриті в банках.

Необхідність забезпечення позову обґрунтовує тим, що між ними було укладено договір про сплату аліментів на утримання двох малолітніх дітей. З моменту укладення договору ОСОБА_2 аліменти не сплачує, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 989 935 грн., на яку нараховано пеню у розмірі 17 460 557,95 грн. Позивачу відомо, що відповідач має два рахунки в АТ КБ «Приватбанк». Так як суми на рахунках у АТ КБ «Приватбанк» значно менші за ціну позову, ОСОБА_1 просить накласти арешт на рахунки в інших банках, реквізити яких їй невідомі.

Перевіривши доводи заяви суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Арештовані кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення судом арешту на рахунки, банківську скриньку боржника чинним законодавством не передбачене, але суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських установах або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником (постанова Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 320/3560/18).

Банківські рахунки - це рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов`язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів (пункт 9 частина перша статті 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність»).

Між сторонами існує спір щодо стягнення заборгованості по аліментах на підставі договору.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, розміщені на рахунках, які відкриті в АТ АБ «Приватбанк» на ім`я відповідача, позивач надає відповідь АТ КБ «Приватбанк» на запит від 10.08.2021 щодо рахунків, де значиться два рахунки.

Оцінюючи надані відомості про банківські рахунки, суд бере до уваги те, що відповідь банку на запит приватного виконавця, яку надає позивач, надана у вигляді «скрін-шоту» екрану з мобільного телефону. Інформація щодо рахунків надана станом на 10.08.2021 (тобто, за три місяці до зверненнядо суду з цією заявою), тому ці відомості вже можуть бути неактуальними станом на даний час. Крім того, відповідь на запит не підписана банківською установою, відсутні печатка банку. На чий запит надано таку інформацію з наданого листа не можливо встановити однозначно. Тому зазначені відомості про банківські рахунки у вигляді «скрін-шоту» екрану з мобільного присторою неналежно підтверджують банківську інформацію про рахунки фізичної особи.

Крім того, прохання заявника про накладення арешту на рахунки відповідача, наявні в інших банківських установах, не підлягає задоволенню, оскільки заявником не надано відомостей про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті.

Таким чином, суд не знаходить підстав для забезпечення позову.

Керуючись ст. 149, 150, 152-154, 157 ЦПК України, Суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

               Суддя                                                                                          Х.С. Ярема