Якимівський районний суд Запорізької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 330/2428/21

2/330/601/2021

"17" листопада 2021 р. смт. Якимівка

Якимівський районний суд Запорізької області в складі головуючого судді Гусарової В.В. за участю секретаря судового засідання Тошевої Д.Е.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Якимівка у порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом АТ КБ «Приватбанк » до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

В позові зазначено, що 28.03.2011 р. відповідач приєднався до умов та правил надання банківських послуг з метою укладання кредитного договору без номеру та отримання кредитної картки.На підставі вказаної анкети-заяви про приєднання до умов та правил відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою процентів за користування кредитом .

Станом на 17.08. 2021 року за Відповідачем рахується заборгованість 34729,69, в т. ч.: заборгованість за тілом кредита- 28865,52 грн.; заборгованості за просроченими відсотками відсотками - 5864,17 грн.;

В зв`язку з вищевикладеним, просили суд стягнути з відповідача на користь відповідача заборгованість у розмірі 34729,69 грн. за кредитним договором від 28.03. 2011 року; судові витрати у розмірі 2270 грн.

У відповідності до ч.5 ст. 279 ЦПК суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше . Представник позивача продав заяву ,в якій просив розглянути справу без його участі ( а.с.5), відповідач, належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, до суду не з`явилась , причини неявки суду не повідомила. ( а.с.72)

У відповідності до ст. 247 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, т.я. були підстави для проведення розгляду справу без участі сторін.

Таким чином судом було встановлено:

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Встановлено, що 28.03.2011 року відповідач приєднався до умов та правил набання банківських послуг з метою укладання кредитного договору без номеру та отримання кредитної картки. На підставі вказаної анкети-заяви про приєднання до умов та правил відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту.

Станом на 17.08. 2021 року за Відповідачем рахується заборгованість 34729,69, в т. ч.: заборгованість за тілом кредита- 28865,52 грн.; заборгованості за просроченими відсотками відсотками - 5864,17 грн.;

В зв`язку з вищевикладеним, просили суд стягнути з відповідача на користь відповідача заборгованість у розмірі 34729,69 грн. за кредитним договором від 28.03. 2011 року; судові витрати у розмірі 2270 грн.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти до висновку про те, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений, при цьому умови договору повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежне виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 105 О ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Тобто, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка, пеня поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Заява - анкета позичальника від 28.03.2011 ( а.с. 18) року та довідка про умови кредитування ( тарифи користування кредитною карткою) ( а.с. 19) не містить відомостей стосовно визначеної процентної ставки саме по картці відповідача, а також відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів), просрочених відсотків за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме Умови та правила надання банківських послуг( що долучені до матеріалів справи ( а.с.20-44) розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), а саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

За таких підстав не підлягають застосуванню до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України.

Відповідно до частин 1-4 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:!) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Відповідно до статей 77, 78, 79 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказуваная. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі статтею 80 Цивільного процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог в частині підстав стягнення з відповідача відсотків, а тому вказані вимоги задоволенню не підлягають.

Відсутність заперечень проти позову з боку відповідача під час розгляду справи не є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Однак, враховуючи, те що фактично позичальником були отримані та використані кредитні кошти в добровільному порядку АТ КБ«Приватбанк» не повернуті, то позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення кредитних коштів в частині заборгованості за тілом кредиту.

Як вже було зазначено раніше, наданий позивачем розрахунок заборгованості свідчить про те, що станом на 17.08.2021р. має заборгованість за тілом кредиту 28865,52 грн. ,даний розрахунок в цій частині не дає підстав для сумніву.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно пункту 3 вказаної частини, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За ст. 89 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, не може бути підставою для повного задоволення вимог позивача лише відсутність з боку відповідача заперечень.

До того ж за положеннями ст. 206 ЦПК навіть у разі визнання позову відповідачем, суд ухвалює рішення про задоволення позову лише за наявності для того законних підстав.

Аналіз вищевикладеного дає підстави для висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з відмовою у задоволенні позову в частині стягнення відсотків .У зв`язку з тим, що позов АТ КБ«Приватбанк» підлягає частковому задоволенню ( на 83,11 %) та з урахуванням того, що був сплачений судовий збір за подачу позову в розмірі 2270 гривень, з відповідача, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1886,59 гривень. На підставі викладеного, керуючись ст. ст.ст. 263-265, 279 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В:

1.Позовакціонерного товариства АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 заборгованість по кредитному договору на загальну суму 28865,52 гр. ( двадцять вісім тисяч вісімсот шістдесят п`ять гривень 52 коп.), що складеться з тіла кредиту на користь АТ КБ «Приватбанк», (р/р № НОМЕР_2 , МФО 305299 ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14360570)

3. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк», (р/р № НОМЕР_2 , МФО 305299 ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 1886,59 гр.( тисяча вісімсот вісімдесят шість гривень 59 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Якимівський районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його складення . Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: