Справа № 2 – 690/2010 року  

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

                                                                         /заочне/

         02 грудня 2010 року                                                                 м.Звенигородка

          Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

                            головуючої  судді                                                         Гончаренко Т.В.

                            при секретарі                                                                Блискавка А.С.

          з участю: позивачки                                                                      ОСОБА_1

                            представника позивачки                                            адвоката ОСОБА_2

                            представника третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог

                            ССГІРФО Звенигородського РВ ГУМВС                ОСОБА_3

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Звенигородка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа: Звенигородський РВ ГУМВС України в Черкаській області про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання її втратившою право на користування житловим приміщенням вказуючи, що вона являється власником будинковолодіння АДРЕСА_1 разом з нею проживає її син ОСОБА_5 та проживала колишня невістка, яка є відповідачкою по справі. Шлюб між її сином та відповідачкою розірвано у 1998 році, після чого вона в 1998 році виїхала з села і місце її перебування невідоме. На даний час відповідачка без поважних причин не проживає в будинку, не сплачує комунальні послуги, а вона бажає оформити субсидію в Звенигородському районному відділі соціального захисту населення, але їй відмовлено у її оформленні в зв”язку з тим, що в вищевказаній квартирі прописана відповідачка, добровільно виписатись з будинковолодіння  відповідачка не бажала. А тому просить суд визнати ОСОБА_4 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням – будинковолодінням АДРЕСА_1 та зобов’язати начальника Звенигородського РВ ГУМВС України в Черкаській області зняти її з реєстрації місця проживання.

      В судовому засіданні позивачка підтримала позов, просить його задовольнити повністю та стягнути на її користь понесені нею судові витрати за розгляд справи в суді та надання правової допомоги.

      Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити.    

       Відповідачка, повідомлена в порядку, передбаченому ст. 74 ЦПК України, в судове засідання не з’явилася, про причину неявки не повідомила, про що свідчить оголошення в газеті «Черкаський край» № 91 від 17.11.2010 року та газеті «Урядовий кур”єр» № 218 від 20.11.2010 року. За згодою позивачки проведено заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, враховуючи те, що належним чином повідомлена про розгляд справи відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилася, від неї не надійшло повідомлення про причини неявки до суду та розгляд справи без її участі.

     Представник третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог ССГІРФО Звенигородського РВ ГУМВС  ОСОБА_3 даний позов визнає, заперечень не має проти задоволення позову.

      Вислухаши пояснення позивачки, представника третьої особи, дослідивши письмові докази справи, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню з таких підстав:  

судом встановлені наступні факти та обставини, що регулюються нормами  цивільного та житлового законодавства:

- на підставі свідоцтва про право власності на житло будинковолодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с.7-8);

 - відповідачка є колишньою дружиною ОСОБА_5, між ними розірвано шлюб 13.02.1998 р., що підтверджується копією рішення Звенигородського районного суду про розірвання шлюбу від 13.02.1998р. (а.с.11) ;

- в вищевказаному будинковолодінні зареєстрована ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить адресна довідка ССГІРФО Звенигородського РВ ГУ МВС від 12.11.2010 року (а.с.27);

- вона не проживає і не користується даним житловим приміщенням, з 1998 року по даний час, жодного разу не з»являлась у будинковолодінні, не сплачує комунальні послуги та не бере участь у витратах на утримання будинковолодіння, її особистих речей в квартирі не має, місце фактичного проживання відповідачки позивачці невідомо, останнє відоме для них місце проживання – це її будинковолодіння. Факт відсутності відповідачки в  будинковолодінні, яке знаходиться в АДРЕСА_1, Звенигородського району підтверджується актом від 15 вересня 2010 року депутата сільської ради ОСОБА_6 Факт не проживання вказаних осіб у квартирі підтверджують сусіди ОСОБА_7 та  ОСОБА_8 (а.с.10); довідкою виконавчого комітету Юрківської сільської ради №1158 від 23.09.2010 року (а.с.12).

  - в даний час ОСОБА_1 звернулася в Звенигородський районний відділ соціального захисту населення з проханням надання їй субсидії, але в задоволенні заяви їй було відмовлено в зв"язку з тим, що в вищевказаному будинковолодінні прописана ОСОБА_4 з 29.01.1997 року.

      Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст.391 ЦК України  власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснені ним права користування та розпоряджання своїм майном.  

Відповідно до с.72 ЖК України визнання особи такою,  що втратила право  користування жилим приміщенням  внаслідок  відсутності  цієї  особи понад встановлені  строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до  ч.2 ст. 405 ЦК України член сім»ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім»ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.                            

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з  реєстрації  місця  проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи,  запиту  органу  реєстрації  за новим  місцем проживання  особи,  остаточного  рішення  суду (про позбавлення  права  власності  на житлове  приміщення  або  права користування   житловим   приміщенням,   визнання особи  безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

        Згідно ст. 71 Житлового Кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка відсутня за місцем своєї реєстрації без поважної причини більше шести місяців. Відповідачка не проживає в будинковолодінні, шість місяців за нею зберігалось право на житло.

        Оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідачка зареєстрована, але не проживає в будинковолодінні за адресою: с.Юрківка, вул.Щорса,10-а, Звенигородського району, Черкаської області без поважної причини більше року, її

                                                                 -           3         -

особистих речей в даному помешканні немає, плату за комунальні послуги не вносить, що підтверджується складеним актом від 15.09.2010р. депутата сільської ради ОСОБА_6, а також зазначеними в акті показами свідків ОСОБА_7 та  ОСОБА_8, а також те, що прописка відповідачки в будинку перешкоджає позивачці повністю реалізовувати свої права – оформити субсидію та користуватись іншими пільгами, з урахуванням наведеного, у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Даних про їхню заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, їх показання об’єктивно підтверджуються і не суперечать інших зібраним у справі доказам.

      Тому, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для повного задоволення даного позову.

     Позивачка просить не стягувати з відповідачки на її користь понесені нею судові витрати

  На підставі ст. 405 ЦК України, ст.ст.71, 72 ЖК України, керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 60,  212, 213, 223, 224-227 ЦПК України, суд,-  

В И Р І Ш И В :

      Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа: Звенигородський РВ ГУМВС України в Черкаській області про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням– задовольнити повністю.

         Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, а саме будинковолодінням АДРЕСА_1 та зобов’язати Звенигородське РВ ГУМВС України в Черкаській області зняти її з реєстраційного обліку.

       Судові витрати з відповідачки ОСОБА_4 на користь позивачки ОСОБА_1 не стягувати в зв”язку з відмовою позивачки від їх стягнення.      

        Від сплати судового збору позивачка звільнена на підставі ст.4 п.18 ДКМУ «Про державне мито”.

      Копію рішення протягом двох днів з дня його винесення направити відповідачці рекомендованим листом з повідомленням.

Заочне рішення може бути переглянуте Звенигородським районним судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано апеляційному суду Черкаської області через Звенигородський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

              Суддя