Справа №1-32\10

                                                    В И Р О К

                                ІМЕНЕМ                   УКРАЇНИ

      30 листопада 2010 року Шевченківський районний суд м.Львова

 у складі: головуючого-судді                 Білінської Г.Б.

                 при секретарі                          Морганюк Ю.Є,

                 за участю прокурора              Мота Р.Д.

                 та адвоката                              ОСОБА_1

 розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальну справу про обвинувачення

     ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Мацошин Жовківського району Львівської області, українки, гр. України ,  з освітою середньою, одруженої ,  несудимої,  пенсіонерки, проживаючої  АДРЕСА_1

-   за ч.3 ст. 135 КК України

     ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця  Польщі, українця, гр. України, з освітою  7 кл., одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, проживаючого  АДРЕСА_1,

-   за ч.2 ст. 270 КК України,

                                              в с т а н о в и в :  

                     16.03.2001 р.  підсудна ОСОБА_2 уклала договір довічного утримання з  ОСОБА_4,  згідно якого остання передала у приватну власність належну їй квартиру АДРЕСА_2, а            ОСОБА_2 зазначену квартиру прийняла і зобов’язалась надавати       ОСОБА_4 довічно матеріальне забезпечення в натурі у вигляді житла в квартирі АДРЕСА_2, харчування, догляду та необхідної допомоги до її смерті. 29.03.2001 р. підсудна  ОСОБА_2, порушуючи умови  укладеного договору, котрий передбачав здійснення догляду за    ОСОБА_4  за місцем проживання, перевезла  її в с. Мервичі Жовківського р-ну  Львівської обл.    02.04.2001 р. підсудна   залишила ОСОБА_4  без догляду у квартирі АДРЕСА_1,  де  від саморобної  пічки-«буржуйки»  сталася пожежа, внаслідок якої         ОСОБА_4 , будучи  через похилий вік та стан здоров’я  позбавленою можливості вжити заходів до самозбереження , отримала опіки  , а  ІНФОРМАЦІЯ_3 від важкого опікового шоку померла.

     Підсудний ОСОБА_3, являючись  власником квартири АДРЕСА_1, без відповідних дозволів та погоджень, передбачених законодавством, самовільно встановив  у квартирі  тимчасовий саморобний     несертифікований опалювальний пристрій - пічку-«буржуйку» , встановлення яких у житлових будинках забороняється відповідно  до  п.4 ст.2 Закону України « Про пожежну безпеку»,  п.п. 5.2.7, 5.2.12 Правил пожежної безпеки України,  п.п.3.69, 3.70, 3.84 Будівельних норм і правил.  02.04.2001 р. від встановленого підсудним  опалювального пристрою у квартирі  сталась пожежа, внаслідок чого загинула       ОСОБА_4

            У судовому засіданні підсудна  ОСОБА_2 свою вину у інкримінованому їй злочині визнала частково та пояснила , що договір довічного утримання  укладала з ОСОБА_4 на  прохання останньої . Їй дійсно було  роз’яснено, що згідно цього договору ОСОБА_4 має проживати у своїй квартирі , і в цій квартирі  її треба  доглядати. Вона сумлінно виконувала свої обов”язки згідно договору.  Однак, наприкінці березня  перед Великодніми святами змушена була поїхати додому, де була сім’я та господарство , щоб все доглянути . ОСОБА_4 ,яка раніше  неодноразово була у неї в селі   в гостях,  погодилась на те , щоб забрати її в село. Підсудна   поселила ОСОБА_4 у себе в квартирі по АДРЕСА_1, де була встановлена  пічка- буржуйка, тому, що там було найтепліше із всієї квартири. У себе вдома  також  виконувала свої обов’язки по догляду за ОСОБА_4  02.04.2001 р.  підсудна   вийшла в сарай, щоб подоїти корову. На той час в квартирі нікого не було, ОСОБА_4 спала на дивані у себе в кімнаті. Про те, що  за такий короткий проміжок часу з ОСОБА_4  може щось трапитись, не допускала, оскільки перед цим її погодувала, помила та вклала спати. Думала, що за той час, поки вона поспить, встигне попоратись по господарству. До цього випадку ОСОБА_4 ніколи не залишалась в хаті сама, завжди був хтось з домашніх, а цього разу діти побігли на вулицю , а чоловіка вдома не було. Що було причиною пожежі, внаслідок якої обгоріла ОСОБА_4,  не знає, бо коли  прибігла в квартиру, то  ОСОБА_4 сиділа на дивані гола і попечена. Сама ОСОБА_4   сказала, що хотіла підсушити до буржуйки свою сорочку, яку замочила  і попеклась.     Розкаюється у  тому ,що привезла ОСОБА_4 до себе в село і залишила її саму . Вона з  ОСОБА_4 давно була знайома , любила її, наміру завдавати шкоди ОСОБА_4 не мала, чесно і сумлінно за нею доглядала.    

       Підсудний  ОСОБА_3  у судовому засіданні  свою вину у інкримінованому йому злочині визнав повністю та показав, що  проживає у двокімнатній квартирі  по АДРЕСА_1  з 1985 р. У            1993-1994 рр. котельня, котра опалювала будинки , закрилась , бо вона була відомчою . На той час у сім’ї було двоє дітей, у квартирі було холодно,   і щоб хоч трохи обігрівати її встановив пічку-буржуйку . Цю пічку  купив у сусіда, котрий виїжджав на інше  місце проживання, бо вона стала йому непотрібною.  Пічку він   встановлював сам особисто, ніяких погоджень та дозволів  ніде не отримував , бо не знав, що це потрібно робити.  Димохід зробив з металевої труби та вивів його у вентиляційний отвір. Пічку  топив дровами. Пляшка з розпалювальною рідиною та в’язанка дров завжди знаходились біля буржуйки. Крім нього, цю пічку ніхто не розпалював, діти знали, що підходити близько до печі не можна, бо вона дуже нагрівалась і можна було обпектись.  У другій кімнаті ніякого опалення не було. Коли дружина почала доглядати ОСОБА_4 і перевезла її  до  них  в квартиру, то  поселила у ту кімнату, де була буржуйка, оскільки там було тепло і  дружина спала  в тій кімнаті , бо ОСОБА_4 треба було доглядати. Він з ОСОБА_4 майже не спілкувався , бо спав з дітьми у іншій кімнаті. 02.04.2001 р. він був відсутній у квартирі, коли сталась пожежа.     Що стало причиною пожежі  не знає. Допускає , що ОСОБА_4 хотіла посушити сорочку, як вона сказала  дружині, і , перечепившись об щось, впала на буржуйку, або не врахувала того, що буржуйка дуже гаряча , коли встала біля неї, а тому на ній загорілася сорочка. Крім цього , вона могла перекинути пляшку з розпалювальною рідиною, від якої на ній також міг загорітись одяг, а пізніше – постіль, на яку вона сіла. Хоча як все сталося  не знає. Навмисного підпалу не було, бо  до   ОСОБА_4  відносились  як до рідної,  ніхто би так з нею  не вчинив. Він не передбачив, що  від буржуйки може статися пожежа  і що це  може бути небезпечно для життя, тому у вчиненому щиро розкаюється.

       Крім  фактично повного визнання вини підсудними  їх винуватість у вчинених злочинах   повністю доведена зібраними по справі доказами.

-       показаннями потерпілої ОСОБА_5, котра у судовому засіданні ствердила показала, що ОСОБА_4 доводилась їй матір’ю. Проживали вони окремо, оскільки у кожної була своя квартира. Стосунки у них були нормальні, періодично відвідувала матір за місцем проживання. У  січні 2001 року ОСОБА_4 перенесла інсульт, наслідком якого був параліч лівої сторони. В березні 2001 року, після виписки з лікарні  за ОСОБА_4 погодився доглядати ОСОБА_6, оскільки потерпіла в зв’язку з важким матеріальним становищем змушена була їхати у іншу область на заробітки. Коли повернулась із заробітків, то дізналась , що ОСОБА_4 померла, а перед  смертю уклала договір довічного утримання , згідно з яким квартиру у власність отримала  ОСОБА_2 Про обставини смерті матері , а також про умови  та сам факт укладення договору  вона дізналась  вже під  час  слідства, оскільки  сім”я ОСОБА_2  скрили від неї  факт та обставини смерті матері.

Просить задовольнити її позовні вимоги про відшкодування матеріальних збитків – вартості майна,  яке  підсудні  викрали із  квартири її матері , та витрати на  перепоховання матері – у розмірі  20 000 грн. Крім цього, вважає, що своїми злочинними діями, які призвели до смерті її матері, підсудні   спричинили їй і моральну шкоду, яку оцінює в 70 000  грн. та просить із них стягнути

-         показаннями свідка ОСОБА_6, який у судовому засіданні показав, що  в 1991 році він познайомився з ОСОБА_4 і через деякий час переїхав до неї жити. В січні 2001 року ОСОБА_4 перенесла інсульт , внаслідок чого  їй паралізувало ліву сторону  і вона потребувала стороннього догляду. Спочатку він доглядав за ОСОБА_4, але оскільки він працював, то змушений був найняти ОСОБА_7 Донька ОСОБА_4 ОСОБА_5  доглядати за матір’ю не могла, так як в зв’язку з важким матеріальним становищем змушена була поїхати у іншу область на заробітки, однак допомагала матері матеріально. Через деякий час ОСОБА_7 відмовилась доглядати хвору і запропонувала запросити для догляду спільну знайому ОСОБА_2 ,яка  погодилась за плату доглядати ОСОБА_4 Через деякий час свідок,  прийшовши в обідню пору у квартиру ОСОБА_4, то побачив там ОСОБА_2, її доньку та зятя , а також нотаріуса ОСОБА_8 Як  йому повідомили, ОСОБА_4 того дня уклала з ОСОБА_2 договір довічного утримання. Тексту договору та умов  свідку не показали. Ще через деякий час свідок довідався , що ОСОБА_2 перевезла ОСОБА_4 до себе в село , де остання померла. Жодних обставин, при яких сталася смерть ОСОБА_4 йому невідомо.

-   показаннями свідка ОСОБА_9 у судовому засіданні про те, що  ОСОБА_5 доводиться йому колишньою дружиною, з якою він перебував у шлюбі з 1996 року по 2000 рік. Добре був знайомий з її матір’ю ОСОБА_4 та її співжителем ОСОБА_6, так як неодноразово бував у них в гостях. Взимку 2001 року дізнався від ОСОБА_5 про   те , що         ОСОБА_4 перенесла інсульт. На початку березня провідував ОСОБА_4, яка була у важкому стані, не вставала з ліжка .  За нею доглядав ОСОБА_6, оскільки ОСОБА_5 змушена була виїхати на заробітки у іншу область. В останніх числах березня 2001 року йому передзвонила ОСОБА_5 і повідомила, що  матір  перевезли з квартир в село. Ще через деякий час він від  ОСОБА_5 дізнався, що  її матір померла , отримавши опіки тіла, а також те, що свою квартиру ОСОБА_4 заповіла своїй доглядальниці ОСОБА_2 ОСОБА_5 була стривожена цим фактом, оскільки не вірила , що її матір з доброї волі заповіла квартиру чужим людям.

показаннями свідка ОСОБА_7, яка у судовому засіданні ствердила, що була в приятельських стосунках з ОСОБА_4 Взимку 2001 року після виписки ОСОБА_4 з лікарні після перенесеного інсульту на протязі приблизно двох місяців на прохання ОСОБА_6  свідок доглядала за нею. В середині березня 2001 року на прохання ОСОБА_4  для догляду за останньою приїхала   ОСОБА_2  Коли вона  бачила ОСОБА_4 після цього, та їй розповідала, що ОСОБА_2 доглядає її добре. ОСОБА_4 могла пересуватись  по кімнаті,тримаючись за меблі,  розмовляла..На початку квітня 2001 року їй передзвонила донька ОСОБА_2 ОСОБА_10 і повідомила, що ОСОБА_4 померла, про причину смерті не сказала. Свідок була присутня на похороні у ОСОБА_4  Крім цього , їй  було відомо зі слів ОСОБА_4 про намір останньої залишити свою квартиру у спадок тому, хто її догляне до смерті.

-      показаннями свідка ОСОБА_11 про те, що  вона  проживала по-сусідству з ОСОБА_4 Взимку 2001 року після перенесеного інсульту ОСОБА_4 деякий час доглядали ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а потім  сама ОСОБА_4 попросила, щоб  привезли із села ОСОБА_2, щоб та за нею доглядала, бо більше нікому. З рідною донькою ОСОБА_5 у            ОСОБА_4 були не дуже приязні стосунки. ОСОБА_4  під час догляду за нею ОСОБА_2 пішла на поправку і сама  бажала поїхати до  підсудної  в село.     У березні 2001 року ОСОБА_2 перевезла ОСОБА_4 до себе додому в с.Мервичі. На той час   вона вже  могла пересуватись, почувала себе краще. Через деякий час донька ОСОБА_2 ОСОБА_10 повідомила, що з ОСОБА_4 стався нещасний випадок: коли вона хотіла підсушити сорочку біля пічки , то сорочка загорілась і      ОСОБА_4 отримала опіки , внаслідок яких померла.

-     показаннями свідка ОСОБА_8 про те , що 16 березня 2001 року вона, як приватний нотаріус,  посвідчувала договір довічного утримання між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, згідно якого  згідно якого   ОСОБА_4 передала у приватну власність належну їй квартиру АДРЕСА_2, а  ОСОБА_2  зобов’язувалась надавати ОСОБА_4 довічно матеріальне забезпечення в натурі у вигляді житла в квартирі АДРЕСА_2, харчування, догляду та необхідної допомоги до смерті. При цьому договір був укладений з  волі ОСОБА_4, якій було роз’яснено його суть, а також  ОСОБА_4 особисто підписала цей договір.

Жодних сумнівів   щодо дієздатності, адекватності ОСОБА_4 на час підписання договору у неї не було . ОСОБА_4 виражала свою волю і ніхто при цьому на неї тиск не чинив.  Жодних порушень при  посвідченні договору   нею допущено не було.  

-     показаннями свідка  ОСОБА_12  про те , що  весною 2001 року його теща ОСОБА_2 доглядала свою знайому ОСОБА_4, котра  була хворою, бо перенесла  інсульт . З ініціативи ОСОБА_4 між нею та ОСОБА_2 було укладено договір довічного утримання, згідно з яким ОСОБА_2 успадковувала квартиру ОСОБА_4 за те, що зобов’язувалась доглядати останню до смерті. Через деякий час на бажання ОСОБА_4 ОСОБА_2 перевезла її до себе в село. 2 квітня 2001 року ввечері  до нього додому прибіг сусід ОСОБА_13 та повідомив, що у квартирі ОСОБА_2 пожежа. Коли свідок разом з дружиною ОСОБА_10  прибігли  у квартиру , то  в приміщенні було багато диму ,  ОСОБА_4 сиділа на дивані гола зі слідами опіків на тілі. Після цього ОСОБА_4 госпіталізували у Жовківську ЦРЛ, де вона померла ІНФОРМАЦІЯ_3. Похоронами ОСОБА_4 займалася ОСОБА_2 Про смерть ОСОБА_4 намагались повідомити її доньку ОСОБА_5, однак вона на телефонні дзвінки не відповідала.

-     аналогічними показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_10

-     показаннями свідка ОСОБА_14  судовому засіданні про те, що    2.04.2001 р. він , як черговий лікар Жовківської  лікарні , виїхав за викликом у с. Мервичі, де надавав допомогу потерпілій від опіків ОСОБА_4 і котру госпіталізував  Жовківську ЦРЛ, так як стан її здоров’я був важкий. Хвора була при свідомості, однак в контакт не вступала , а   лише стогнала. Присутня при цьому ОСОБА_2 пояснила, що ОСОБА_4 отримала опіки , намагаючись підсушити біля пічки-буржуйки нічну сорочку, що була на ній одягнена. Доставивши хвору у хірургічне відділення , свідок більше з нею не спілкувався , бо через день від отриманих опіків вона померла.

-   оголошеними та перевіреними у судовому засіданні  показаннями свідка ОСОБА_15 \ т.2 а.с.140-143\ про те, що  2.04. 2001 р. він , як  черговий хірург Жовківської ЦРЛ  приймав хвору ОСОБА_4,  у якої були  термічні опіки  60-75% тіла. Стан хворої був важкий , вона перебувала у опіковому шоку  і  під час перебування у реанімації померла. Зі слів супроводжуючих осіб відомо, що хвора отримала опіки внаслідок необережного поводження з опалювальним пристроєм.

-     аналогічними показаннями свідка ОСОБА_16 , оголошеними та перевіреним у судовому засіданні   т. 6 а.с. 206-208\

-     показаннями свідка ОСОБА_13 про те , що 2.04.2001 р.  у вечірній час  проходив  мимо квартири ОСОБА_2, почув крик про пожежу. Зайшов у квартиру і побачив, що у кімнаті, котра опалювалась пічкою-«буржуйкою» , повно диму, біля пічки тліла  ковдра та подушка . Він намагався   погасити тліючу подушку, однак йому це не вдалось ,тому він побіг кликати на допомогу ОСОБА_10 Коли ОСОБА_10 разом з чоловіком прибігли до       квартири ,  пожежу вже погасили.

-     свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні ствердив, що  2.04.2001 р. ввечері  проходив повз будинок , де проживає ОСОБА_2, побачив, що з під’їзду йде дим. Зайшовши  у квартиру ОСОБА_2, де на той час зібралися сусіди, побачив, що в квартирі була пожежа: пічка-«буржуйка» була залита водою, край дивану , що стояв поблизу пічки , був обгорілий, на підлозі лежали обгорілі ганчірки. На ліжку сиділа ОСОБА_4, прикриваючи руками тіло та російською мовою повторювала : « Что же я наделала ? » На цей момент у квартирі нікого зі сім’ї ОСОБА_2 не було , вони прибігли трохи пізніше. Від свого сусіда ОСОБА_18 дізнався, що це він погасив пожежу, яка сталася від пічки.

-     свідок  ОСОБА_19 у судовому засіданні показав, що працював інспектором СДПЧ №25 м. Жовква ,  19.04.2001 року виїжджав для огляду місця пожежі, котра сталася у квартирі ОСОБА_2 При огляді було виявлено самовільно встановлений обігрівальний пристрій – пічку-«буржуйку» , встановлення яких заборонено .При огляді кімнати , де сталася пожежа , було виявлено сліди кіптяви на стіні та на підлозі біля пічки , а також частково обгорілий диван.

-свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні   показав, що  був знайомий із ОСОБА_2  і не заперечував,  щоб вона доглядала за ОСОБА_4 після перенесеного нею інсульту, оскільки у нього такої можливості не було. Про перевезення ОСОБА_4 в село  його до відома не ставили, він про це дізнався від сусідки.  Про смерть ОСОБА_4 його повідомила донька ОСОБА_2

-свідок  ОСОБА_20  суду показала, що  їй було відомо, що в квартирі ОСОБА_2 у с.Мкрвичі  живе старша жінка, за якою ОСОБА_2 доглядає.  02.04. 2001 р. ввечері  вона дізналась , що  у квартирі ОСОБА_2 сталась пожежа, від якої ОСОБА_4  отримала опіки.  

-свідок  ОСОБА_21   у судовому засіданні  показала, що  02.04.2001 р.    під вечір почула від  доньки ОСОБА_2, що в квартирі ОСОБА_2 пожежа. У цей час ОСОБА_2 була  в хліву біля корови, ОСОБА_3 теж порався  по господарству. Коли свідок прибігла в квартиру, то побачила, що ОСОБА_4 лежала на ліжку. З обстановки в кімнаті,  свідок зрозуміла, що ОСОБА_4   підійшла до  пічки-буржуйки  і у неї загорілась сорочка.

-     протоколом огляду місця події , згідно з яким  19.04.2001 року було оглянуто квартиру, де сталася пожежа, внаслідок якої ОСОБА_4 отримала опіки.\т.1 а.с.14-15\

-      протоколом  огляду місця події від 05.10.2006 року, згідно з яким  оглянуто квартиру ОСОБА_3, де 02.04.2001 року сталася пожежа,  виявлено пічку-«буржуйку», а також  частково обгорілий диван т.2   а.с.34-43

-     договором довічного утримання від 16.03.2001 року , укладеним між ОСОБА_4 та  ОСОБА_2,  посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_8т.2 а.с.31 , згідно із яким  ОСОБА_2 зобов”язувалась доглядати  ОСОБА_4  до смерті останньої.

-     висновком пожежо-технічної експертизи  № 2-19 від 02.10.2007 року , згідно з яким  у квартирі  по АДРЕСА_1  сталась пожежа , яка тривала  менше, ніж 20 хвилин  і яка могла мати як один так і декілька осередків, один з яких міг знаходитись на тілі ОСОБА_4 Загоряння дивану сталося від печі шляхом перенесення дров, які горять  або предмета , що загорівся на поверхні печі ,  на диван. т.3 а.с.74-96\

-     висновком комплексної судово-медичної експертизи № 233/177 від 02.09.08 року, згідно з яким  причиною смерті ОСОБА_4  став важкий опіковий шок , що розвинувся від отриманих термічних опіків полум’ям 111-А Б ступеню 60-75 % поверхні її тіла .  Характер і локалізація опіків на тілі потерпілої не виключає можливість , що під час  дії полум’я  тулуб ОСОБА_4  міг знаходитись у вертикальному або близькому до нього стані.\т.4 а.с.199-210

-     висновком додаткової комплексної судово-медичної експертизи              № 243\330 від 23.09.2008 року,  згідно з яким  тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_4 у живих осіб відносяться до тяжких тілесних ушкоджень , небезпечних для життя в момент спричинення.\т.4 а.с.230-234 .

    Відтак, оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість підсудних  у вчиненні  інкримінованих їм злочинів  повністю стверджена в ході  досудового слідства та в судовому засіданні.

         Дії підсудної ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.3 ст. 135  КК України, оскільки вона  вчинила завідоме залишення  без допомоги особи , яка перебувала в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжиття заходів до самозбереження через старість і хворобу,   будучи  особою, зобов’язаною піклуватись про цю особу,  що спричинило смерть особи.

         Дії підсудного ОСОБА_3 вірно кваліфіковані  за ч.2 ст. 270 КК України, оскільки він своїми діями вчинив порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки , що спричинило загибель ОСОБА_4

         При обранні покарання  підсудним, суд враховує ступінь суспільної небезпечності скоєних злочинів, їх характер, особи підсудних, які   являються  особами похилого віку , несудимими , у вчиненому щиро розкаялись , та вважає, що їх виправлення та  перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

         Позовні вимоги  потерпілої ОСОБА_5  підлягають до задоволення частково  в частині   відшкодування моральної шкоди відповідно до  величини такої шкоди та обставин її спричинення. Що стосується вимог про стягнення  вартості викраденого майна та  витрат на перепоховання, такі до задоволення не підлягають, оскільки   потерпілою не надано жодних письмових доказів у  підтвердження таких вимог, що не позбавляє потерпілу можливості  звернення до суду із відповідних позовом   в порядку ЦПК України .        

         Керуючись ст.ст.  323,324 КПК України, суд

                                              з а с у д и в:

        ОСОБА_2 визнати винною  у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України   та обрати  покарання у вигляді  чотирьох років позбавлення волі.

        На підставі   ст. 75  КК України  звільнити від відбування покарання  з  випробуванням  ,встановивши  іспитовий термін  три роки.

        Відповідно до вимог ст. 76 КК України зобов”язати ОСОБА_2  без дозволу органу кримінально-виконавчої системи не покидати межі України,  повідомляти про зміну місця проживання та  систематично з”являтись на реєстрацію.

        ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України   та обрати  покарання у вигляді  трьох років позбавлення волі.

        На підставі   ст. 75  КК України  звільнити від відбування покарання  з  випробуванням  ,встановивши  іспитовий термін  два  роки.

        Відповідно до вимог ст. 76 КК України зобов”язати ОСОБА_3 без дозволу органу кримінально-виконавчої системи не покидати межі України,  повідомляти про зміну місця проживання та  систематично з”являтись на реєстрацію.

        Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 та ОСОБА_3  до вступу вироку в законну силу залишити  підписку про  невиїзд.

        Стягнути з  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 солідарно в користь  ОСОБА_5  30 000 \ тридцять тисяч грн.  моральної шкоди.

        Стягнути з  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в користь Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи  1179         \ одну тисячу сто сімдесят дев”ять \ грн. 92 коп. витрат  на проведення судово-медичної експертизи,  в користь НДЕКЦ МВС України  7 910 \ сім тисяч дев”ятсот десять грн.  78 коп.  вартості проведеної пожежно-технічної експертизи .

        Речові докази:

-журнал реєстрації  хворих Жовківської ЦРЛ  повернути Жовківській  центральній районній лікарні,

-реєстр вчинення нотаріальних дій приватного  нотаріуса ОСОБА_8 за 2001 рік  -  повернути приватному нотаріусу ЛМНО  ОСОБА_8,

-журнал КОЗП Жовківського РВ  ГУМВСУ у Ло  за 2001 р. повернути  у Жовківський РВ ГУМВСУ у Ло ,

-інвентаризаційну справу   по АДРЕСА_2   повернути  ЛОКП БТІ та ЕО,

-медичні карти ОСОБА_4  повернути медичним установам,  якими вони  заведені,

-диван, вилучений  із АДРЕСА_1 – знищити.

          Вирок  може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд  протягом п”ятнадцяти діб.

Головуюча