Справа № 2 -4116/10
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
18 листопада 2010 року Голосіївський райсуд м. Києва у складі
головуючого судді Шевченко Т.М.
з участю секретаря Загорулько Т.М.
та адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа – Головне управління юстиції в м. Києві, про розірвання договору довічного утримання та виселення з жилого приміщення
та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору довічного утримання удаваною угодою, -
в с т а н о в и в:
позивач ОСОБА_2 звернулася у суд з позовом, в якому просить розірвати договір довічного утримання, укладений 10.05.2005 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори, визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 та виселити ОСОБА_3 зо всіма залежними від неї особами із вказаної квартири, посилаючись на те, що між сторонами у справі був укладений договір довічного утримання, за умовами якого позивач ОСОБА_2 передала відповідачу ОСОБА_3 у власність зазначену квартиру, а відповідач зобов’язувалася надавати позивачу довічне матеріальне забезпечення, проте взятих на себе зобов’язань не виконала, внаслідок чого позивач не можу проживати у спірній квартирі.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов з вищевказаних підстав.
Відповідач ОСОБА_3 та її представник в судовому засіданні не визнали позовні вимоги та заперечували проти їх задоволення. 01.07.2010 р. ОСОБА_3 звернулася у суд із зустрічним позовом, в якому просить визнати договір довічного утримання від 10.05.2005 р. удаваною угодою, визнати, що був укладений договір купівлі-продажу, за яким право власності на квартиру АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3
Третя особа – Головне управління юстиції в м. Києві в судове засідання не забезпечив явку свого представника, надіславши до суду клопотання про слухання справи у відсутності їх представника.
Вислухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
10.05.2005 р. державний нотаріус Петрова Т.М. Першої київської державної нотаріальної контори посвідчила договір довічного утримання, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за умовами якого позивач передала у власність ОСОБА_3 належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1, взамін чого ОСОБА_3 зобов’язувалася надавати позивачу довічне матеріальне забезпечення. (а.с. 11)
Відповідно до п. 7 вказаного договору ОСОБА_3 зобов’язувалася довічно утримувати ОСОБА_2, що визначається у вигляді: забезпечення її харчуванням, одягом, лікуванням, доглядом, необхідною допомогою, в тому числі медичною, надання побутових послуг, грошова оцінка такого матеріального забезпечення складає 900 грн. готівкою щомісячно. У випадку інфляції така оцінка підлягає інфляції у порядку, встановленому законом; забезпечення відчужувача безоплатним довічним проживанням у квартирі АДРЕСА_1; прибиранням у вказаній квартирі один раз на тиждень; щомісячної сплати квартирної плати за відчужувану квартиру, абонентської плати за телефон; в разі смерті відчужувача забезпечити організацію похорон та ритуальних послуг.
Згідно довідки № 573 від 04.07.2007 р., виданої ТОВ «Житловик плюс», ОСОБА_2 зареєстрована у вказаній квартирі з 16.11.1979 р.
04.05.2007 р. ОСОБА_2. одружилася з ОСОБА_4., про що свідчить свідоцтво про шлюб, видане 04.05.2007 р. відділом РАГС Голосіївського РУЮ в м. Києві. (а.с. 45)
Згідно листа № 91 від 09.08.2007 р. головного бухгалтера ОСББ «Темп» за період з 01.07.2004 р. по 01.05.2007 р. існувала заборгованість у сумі 3989,87 грн. по сплаті квартплати та комунальних послуг щодо квартири АДРЕСА_1. В матеріалах справи містяться квитанції, згідно яких ОСОБА_3 сплатила 17.07.2006 р. 444,85 грн. із загальної суми заборгованості, а сума у розмірі 3989,87 грн. була сплачена ОСОБА_2 (а.с. 37)
Телефон, встановлений у спірній квартирі, відключений у зв’язку із заборгованістю.
З акту від 22.08.2007 р. вбачається, що ОСОБА_2 03.08.2007 р., 07.08.2007 р. та 08.08.2007 р. намагалися потрапити у спірну квартиру, проте вхідні двері ніхто не відчиняв.
З матеріалів справи вбачається, що 03.08.2007 р. ОСОБА_2 повідомляла ОСОБА_3 про розірвання договору оренди спірної квартири, просила звільнити вказану квартиру 15.08.2007 р. та не чинити їй перешкод у вселенні в дане жиле приміщення, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов’язань щодо сплати орендної плати та вартості житлово-комунальних послуг.
Також ОСОБА_2 зверталася до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві із заявами щодо користування та вселення у спірну квартиру.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 не забезпечувала ОСОБА_2 харчуванням, одягом, лікуванням, доглядом, необхідною допомогою, в тому числі медичною, не надавала побутові послуги, не надавала ОСОБА_2 грошові кошти у сумі по 900 грн. матеріального забезпечення, не забезпечила ОСОБА_2 безоплатним довічним проживанням у квартирі АДРЕСА_1 та щомісячно не сплачувала квартирну плату за спірну квартиру. За таких підстав, суд вважає, що ОСОБА_3 неналежним чином виконувала обов’язки за договором довічного утримання, укладеним між сторонами у справі.
Відповідно до ст. 744 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужував) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечити відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Відповідно до ст. 755 ч. 1 п. 1 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду, зокрема на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від його вини.
Відповідно до ст. 756 ч. 1 ЦК України у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов’язків за договором, відчужував набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.
На підставі вказаних норм закону, зважаючи на те, що відповідач ОСОБА_3 неналежним чином виконувала взяті на себе зобов’язання за договором довічного утримання, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що був посвідчений 10.05.2005 р. державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори, суд вважає, що вказаний договір може бути розірваний за рішенням суду, атому за ОСОБА_2 необхідно визнати право власності на спірну квартиру, а ОСОБА_3 виселити з вказаної квартири.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 про визнання договору довічного утримання від 10.05.2005 р. удаваною угодою, суд вважає необхідним відмовити у зв’язку з тим, що ОСОБА_3, звернувшись в суд з даним позовом 01.07.2010 р., пропустила строк позовної давності та про застосування позовної давності заявлено представником позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_5 до винесення судом рішення.
Твердження ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_2 отримала від неї грошові кошти в розмірі 725000 грн. за договором про припинення зобов’язань від 27.07.2007 р. не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки рішенням Апеляційного суду м. Києва від 24.09.2008 р. було встановлено, що зазначений договір відповідно до ст. 215 ч. 2 ЦК України є недійсним, оскільки не додержано вимоги законодавства про нотаріальне посвідчення правочину – ч. 1 ст. 220 ЦК України та не дотримано вимог ст. 775 ЦК України щодо припинення договору довічного утримання (догляду) до укладення вказаного договору. Відповідно до ст.ст. 58-60 ЦПК України суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 не було надано належних і допустимих доказів щодо передачі нею та отримання від неї саме коштів, заявлених у позові в розмірі 725 000 грн.
Керуючись ст.ст. 235, 257, 267, 744, 755 та 756 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 30, 60, 212 та 213 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа – Головне управління юстиції в м. Києві, про розірвання договору довічного утримання та виселення з жилого приміщення задовольнити.
Розірвати договір довічного утримання, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений 10.05.2005 р. державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Виселити ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 194 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору довічного утримання удаваною угодою – відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя