Справа № 22ц-8/2010                                  Головуючий у 1інст. – Деркач О.Г.

  Категорія – цивільна                                          Доповідач – Страшний М.М.

                  Р І Ш Е Н Н Я            

                                         ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

07  грудня  2010 року                   м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого- судді ХРОМЕЦЬ Н.С.

суддів:               СТРАШНОГО М.М., ОСТРЯНСЬКОГО В.І.

при секретарі

з  участю                                   Костюк Ю.Г.

представника позивача ОСОБА_6,  представника відповідача ОСОБА_7

      розглянувши  у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_8 на рішення Новозаводського районного суду  м. Чернігова від 23 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_9 про  визнання  недійсним заповіту,

В С Т А Н О В И В :

         В квітні 2009 року ОСОБА_8 звернувся до  суду із зазначеним  позовом до ОСОБА_9 про визнання заповіту від імені ОСОБА_10, посвідченого 05 серпня 2005 року державним нотаріусом Першої Чернігівської державної нотаріальної контори, недійсним. Позивач посилався на те, що ОСОБА_10, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, на момент складання заповіту перебувала в стані, при якому вона не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними через свій психічний стан.

    Рішенням Новозаводського районної суду м. Чернігова від 23 вересня 2009 року в задоволенні позову відмовлено. Суд виходив з того, що проведення призначеної по справі посмертної судово-психіатричної експертизи, яка є обов?язковою в даному випадку, не було оплачено позивачем, і при цьому останнім не було надано беззаперечних доказів того, що ОСОБА_10 на момент складання заповіту на ім’я відповідачки через свій психічний стан не розуміла значення своїй дій та керувати ними.

    В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просив скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи. Апелянт вказує, що після призначення експертизи він ні від експертної установи, ні від суду не одержував повідомлення про те, що протягом певного строку він повинен оплатити проведення експертизи. На думку апелянта, саме від суду він повинен був одержати повідомлення про вартість проведеної експертизи і строк внесення коштів, проте суд такого повідомлення не надсилав. Одночасно в апеляційній скарзі позивач просив призначити по справі судово-психіатричну експертизу.  

    Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

          Як встановлено судом та підтверджується  матеріалами справи,  ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, 05 серпня 2005 року склала заповіт на ім'я  ОСОБА_9 ( а. с. 56).

    Звертаючись до суду з позовом про визнання зазначеного заповіту недійсним, позивач ОСОБА_8 посилався на те, що в момент укладання заповіту його мати ОСОБА_10 не усвідомлювала значення своїх дій.

    В ході розгляду справи ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 01 грудня 2009 року по даній справі було призначено посмертну судово-психіатричну експертизу.

         Відповідно до висновку акту № 183/42 посмертної судово-психіатричної експертизи судово - психіатричного експертного підрозділу Комунального лікувально-профілактичного закладу „Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня” у ОСОБА_10 на час укладення правочину 05.08.2005 року  мав місце розлад психічної діяльності – інволюційний параноїд, який позбавляв її здатності в цей час усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. (а.с.160-165).

    За висновком  повторної / а.с. 206-208/  посмертної судово-психіатричної експертизи, яка була призначена за клопотанням відповідача ОСОБА_9 та її представника ОСОБА_7 і доручена експертам  Київського міського центру судово-психіатрічних експертиз зазначено, що ОСОБА_10 в період укладення заповіту 5 серпня 2005 року також за своїм психічним станом не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За змістом  ч. 1 ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила  у момент, коли вона  не усвідомлювала значення своїх дій  та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом  недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом  інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Враховуючи два висновки судових  експертиз та положення зазначених норм закону, апеляційний суд приходить до висновку про доведеність заявлених ОСОБА_8 позовних вимог та необхідність їх задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачки  на користь позивач підлягають стягнення понесені ним судові витрати.

Керуючись ст.ст. 203, 225 ЦК України, ст.ст. 304, 307, п. 3 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд  

                    В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 задовольнити.

Рішення Новозаводського районного суду  м. Чернігова від 23 вересня 2009 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_8 до ОСОБА_9 задовольнити.

Визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_10 на ім’я ОСОБА_9, та посвідчений 05 серпня 2005 року державним нотаріусом Першої Чернігівської державної нотаріальної контори Гезою О.В., зареєстрований в реєстрі за № 1-2023.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_8 12 грн. 75 коп. судового збору, 44 грн. 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :                                           Судді: