Справа № 2 - а – 1279/ 2010р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 грудня 2010 року
Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Бережняк В.Д., розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні Ніжинського міськрайонного суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ніжинському районі Чернігівської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, визнання незаконними дій та стягнення підвищення до пенсії,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому, посилаючись на порушення відповідачем норм Конституції України, положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року (далі – Закон 2195-ІV), просив визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині Чернігівської області (далі відповідача) щодо нарахування та виплати йому у 2010 році соціальної допомоги, як дитині війни, у меншому розмірі, ніж це передбачено законом, та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити за 2010 рік соціальну допомогу по час подачі адміністративного позову у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, а також просив поновити строк для звернення до суду з адміністративним позовом, мотивуючи тим, що про порушення своїх прав дізнався з публікації у пресі в 2010 році, де роз’яснювалося, що дана категорія справ розглядається в порядку цивільного судочинства у межах трьохрічного строку позовної давності, а рішенням Конституційного Суду від 09 вересня 2010 року, відповідно до якого справи розглядаються в порядку адміністративного судочинства, обмежені його права.
Заперечення на адміністративний позов надійшли до суду 30 листопада 2010 року.
Суддя, вивчивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.
Ухвалою суду від 02 грудня 2010 року в задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду відмовлено, позов в частині вимоги за період з 01 січня 2010 року по 23 травня 2010 року залишений без розгляду.
Відповідно до вимог ч.4 ст.183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Згідно статті 1 Закону України »Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни вважається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років. В матеріалах справи є копія паспорта позивача, де зазначено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням із відміткою «дитина війни», тобто позивач має право на пільги, передбачені Законом 2195-ІV, при цьому доплату до пенсії здійснює відповідач.
Статтею 6 Закону 2195-ІVВ (в редакції до 28.12.2007 року) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлено ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28 грудня 2007 року за №107-ІV (підпункт 2 пункту 41 розділу 11) внесені зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якими передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Але рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року N 10-рп/2008 зазначені зміни визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв»язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними, тобто вказаним рішенням Конституційного Суду України було поновлено перелік пільг та соціальних гарантій дітям війни, а саме – виплату надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком і в подальшому виплата такої надбавки не зупинялася.
Відповідно до ст.19 ч.2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Враховуючи, що позивачем не зазначений період 2010 року, за який останній просить задовольнити позов, суд вважає за необхідне визначити даний термін по день подачі позову – 23 листопада 2010 року, і тому подивач має право на підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 23 травня 2010 року по 23 листопада 2010 року.
За таких обставин відповідач, починаючи з 23 травня 2010 року, діяв всупереч ст..19 ч.2 Конституції України, оскільки із вказаного часу повинен був здійснювати доплату надбавки до пенсії позивача у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а не в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тому позовні вимоги в частині визнання незаконними дій з зазначеного періоду і по час подачі позову, як просив позивач, суд вважає такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст..162 ч.2 абзац 2 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, тому вважає можливим задовольнити позовні вимоги шляхом зобов’язання відповідачe здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченої ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком починаючи з 23 травня 2010 року по 23 листопада 2010 року з урахуванням отриманих нею сум.
Разом з тим, відсутні підстави для зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплату державної соціальної допомоги дітям війни на майбутнє.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині суд вважає необхідним відмовити.
Відповідно до ст..94 КАС України з місцевого бюджету м.Ніжина на користь ОСОБА_1 слід стягнути 3 (три) грн. 40 коп. у повернення сплаченого судового збору.
Керуючись ст. ст. 158-163, 99, 102, 94 КАС України, ст..ст.19,22 Конституції України, ст..ст. 1, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р.N 10-рп/2008суд –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Ніжині Чернігівської області щодо не проведення перерахування та виплати ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в м.Ніжині Чернігівської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як «дитині війни» відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 23 травня 2010 року по 23 листопада 2010 року з урахуванням отриманих ним сум.
Стягнути з місцевого бюджету м.Ніжина на користь ОСОБА_1 3 (три) грн. 40 коп. у повернення сплаченого судового збору.
У задоволені позовних вимог в іншій частині – відмовити.
Постанова може бути оскаржена сторонами до Київського апеляційного адміністративного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя В.Д. Бережняк