с права № 2-1293/2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
10 грудня 2010 року смт. Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Короїд Ю.М.,
при секретарі Божок А.О.
за участю
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Козелець Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи: Головне управління юстиції в Чернігівській області, Євминська сільська рада Козелецького району Чернігівської області про продовження строку для прийняття спадщини, визнання права на спадкування, визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання спадкоємцем першої черги та усунення від спадкування, -
в с т а н о в и в:
до суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_3, треті особи: Головне управління юстиції в Чернігівській області, Євминська сільська рада Козелецького району Чернігівської області про продовження строку для прийняття спадщини, визнання права на спадкування, визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання спадкоємцем першої черги та усунення від спадкування.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав та пояснив, що в 2007 році помер його дядько ОСОБА_4 і після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок в с.Євминка. Він за життя дядька доглядав за ним, допомагав постійно по господарству, а коли дядько захворів, то возив його в лікарню. Відповідачка взагалі не цікавилась долею батька, нічим йому не допомагала.
Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та пояснила, що оскільки позивач допомагав спадкодавцю, доглядав його за життя, то він має право на спадкування. Донька спадкодавця будь-якої допомоги батьку не надавала, матеріально не забезпечувала, а тому підлягає усуненню від спадкування. Позивач через юридичну необізнаність не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини і тому відповідачка незаконно оформила спадщину на себе.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що вона періодично бачилась з батьком, допомагала йому. Батько за життя не хворів, а тому не потребував сторонньої допомоги. Крім того, позивачем не надано доказів того, що батько перебував в безпорадному стані.
Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, при цьому були повідомлені про час та місце судового засідання.
Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснили, що вони товаришували та часто зустрічались з ОСОБА_4 у їх спільного знайомого в с.Євминка. ОСОБА_4 не був в безпорадному стані, про його тяжкі хвороби їм не відомо . Інколи до них приходила донька ОСОБА_4
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вони разом з позивачем регулярно відвідували дядька позивача, допомагали по господарству, а коли дядько захворів, то возили його в лікарню, купували ліки. Його донька ніякої допомоги не надавала. Аналогічні пояснення в судовому засіданні надали свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що вона надавала медичну допомогу ОСОБА_4 До лікарні його привозив його племінник, купував ліки, відвідував його . Останнім часом ОСОБА_4 знаходився у важкому стані і потребував стороннього догляду.
В судовому засіданні встановлені такі факти та цивільно-правові відносини.
13 вересня 2007 року помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ЕЛ №НОМЕР_1.
Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок з надвірними будівлями, розташований в АДРЕСА_1, який належав ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 15 липня 1999 року.
Відповідно до спадкової справи №558/2007 із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 до нотаріальної контори звернулись ОСОБА_3, ОСОБА_11 та ОСОБА_1. ОСОБА_12 подала заяву про відмову в прийнятті спадщини на користь ОСОБА_3.
Листами Остерської державної нотаріальної контори ОСОБА_1 та ОСОБА_11 повідомлено, що вони усунуті від прийняття спадщини, оскільки ОСОБА_3 є спадкоємцем за законом першої черги.
16 грудня 2008 року ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке складається з житлового будинку з надвірними будівлями, який розташований в АДРЕСА_1.
Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно дане домоволодіння належить на праві власності в цілому ОСОБА_3.
Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи: Головне управління юстиції в Чернігівській області, Євминська сільська рада Козелецького району Чернігівської області про продовження строку для прийняття спадщини, визнання права на спадкування, визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання спадкоємцем першої черги та усунення від спадкування задоволенню не підлягає.
Згідно ст. 11 Цивільно-процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.
Позивач в позовній заяві просить суд продовжити йому строк для прийняття спадщини, оскільки він доручив його права представляти адвокату, який своєчасно не звернувся із заявою до нотаріальної контори.
Згідно ст.ст.1268, 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 21 грудня 2007 року подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 Дана заява міститься в матеріалах справи і крім того, в судовому засіданні позивач не заперечив факту подання такої заяви. Повторне продовження строку для прийняття спадкового майна чинним законодавством не передбачене
За таких умов, позовні вимоги про продовження строку для прийняття спадщини не підлягають задоволенню.
Також, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання за позивачем права на спадкування спірного житлового будинку та визнання позивача спадкоємцем першої черги.
Відповідно до ст.. 1258 Цивільного кодексу України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Статтею 1259 Цивільного кодексу України визначено, що черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини.
Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем п’ятої черги після смерті ОСОБА_4 Його право на спадкування майна померлого в порядку черговості не заперечується сторонами.
Разом з тим, відповідач є спадкоємцем першої черги, яка звернулась своєчасно із заявою про прийняття спадщини, а тому вона має пріоритет перед позивачем в отриманні спадкового майна. Договір про зміну черговості спадкування між сторонами не укладався
Статтями 1261-1265 ЦК України визначено черги спадкоємців і діючим законодавством не передбачено право суду змінювати черговість спадкування, або відносити спадкоємців до інших черг.
Також, позивач просить усунути ОСОБА_3 від права на спадкування на підставі ч.5 ст.1224 ЦК України.
Відповідно до ч.5 ст.1224 ЦК України з а рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Відповідач є дитиною спадкоємця і відповідно до вимог ст..202 Сімейного кодексу України зобов’язана утримувати батьків, які є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги.
Згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 „Про судову практику у справах про спадкування” правило частини п’ятої статті 1224 Цивільного кодексу України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК не були зобов’язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
В судовому засіданні встановлено, підтверджується показами сторін та свідків що померлий ОСОБА_4 мав працездатний вік, за життя отримував доходи у вигляді заробітної плати та не потребував сторонньої матеріальної допомоги. Будь-яких доказів того, що померлий потребував в судовому засіданні позивачем не надано. Також, позивачем не надано будь-яких доказів того, що ОСОБА_4 через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані
Крім того, ухилення від надання допомоги характеризується умисною формою вини, однак доказів, що відповідач умисно не надавав спадкодавцю допомогу суду не надано.
Надана позивачем допомога спадкодавцеві за його життя та поховання померлого не є підставою для усунення спадкоємців від права спадкування.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для усунення ОСОБА_3 від права на спадкування відповідно до ч.5 ст.1224 ЦК України.
Не підлягають задоволенню і позовні вимоги щодо визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, яке видане ОСОБА_3.
Відповідно до ст.1301 Цивільного кодексу України в редакції 2004 року свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом. Як вбачається з матеріалів справи відповідачка мала право на спадкування, а інших підстав для визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним в судовому засіданні не встановлено. Не зазначені такі підстави і в позовній заяві.
У зв’язку з тим, що не підлягають задоволенню вищезазначені позовні вимоги ОСОБА_1, відсутні підстави і для задоволення позовних вимог щодо визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований в АДРЕСА_1.
Керуючись ст. ст.1224, 1258,1259, 1261-1265, 1268,1269, 1270-1272 ЦК України, п.п.6,24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 „Про судову практику у справах про спадкування”, ст.ст. 60, 88, 209, 212, 215, 218, 223, 294, 295 і 296 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи: Головне управління юстиції в Чернігівській області, Євминська сільська рада Козелецького району Чернігівської області про продовження строку для прийняття спадщини, визнання права на спадкування, визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання спадкоємцем першої черги та усунення від спадкування відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Козелецького райсуду Ю.М.Короїд