Справа № 2-а-2578/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

09 грудня 2010 року Прилуцький міськрайонний суд  Чернігівської області  в складі:

головуючого - судді Білоуса М.В.,

при секретарі – Карпенко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилук адміністративну справу зпозовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Полтавської роти Приходько Євгенія Олександровича  про визнання дій посадової особи не законними та визнання протоколу про адміністративне правопорушення таким, що не відповідає фактичним обставинам, -

    В С Т А Н О В И В :

На підставі ст.. 167 КАС України постанова суду в повному обсязі буде виготовлена в продовж п‘яти дні, копію якої можуть отримати в суді  особи, які беруть участь у справі.

    Керуючись ст.ст.159-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Полтавської роти Приходько Євгенія Олександровича  про визнання дій посадової особи незаконними та визнання протоколу про адміністративне правопорушення таким, що не відповідає фактичним обставинам – задовольнити.

Визнати дії інспектора ДПС Полтавської роти Приходько Євгенія Олександровича незаконними а протокол   серії ВІ1№045866  від 08.10.2010 року  про адміністративне правопорушення таким, що не відповідає фактичним обставинам складеного відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст.122 КУпАП.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                                      М.В.Білоус  

Справа № 2-а-2578/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2010 року Прилуцький міськрайонний суд  Чернігівської області  в складі:

головуючого - судді Білоуса М.В.,

при секретарі – Карпенко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилук адміністративну справу зпозовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Полтавської роти Приходько Євгенія Олександровича  про визнання дій посадової особи не законними та визнання протоколу про адміністративне правопорушення таким, що не відповідає фактичним обставинам, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач зазначає, що 08.10.2010 року відповідачем у справі відносно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення за порушення вимог п. 16.2  ПДР України, яке потягло за собою вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 Кодексу України, тобто нібито він не надав перевагу у русі транспортному засобу, який рухався по головній дорозі.                                                                                        

Вважаючи накладене на нього стягнення повністю необґрунтованим, а протокол незаконним, він звернувся в установленому законом порядку  до суду з адміністративним позовом про визнання його таким, що не відповідає дійсності.  

В судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов, пославшись на те, що 08.10.2010 року рухаючись на автомобілі «Форд-Транзіт» д.н. НОМЕР_3 на а/д Київ-Харків був зупинений відповідачем, який зазначив, що виїжджаючи з другорядної дороги на головну не надав перевагу у русі автомобілю, який рухався по головній, в зв»язку з чим змусив останнього гальмувати та змінювати напрямок руху.  

Так, дійсно, виїжджаючи із другорядної дороги на головну, виконував маневр праворуч на «лінію розгону», а по головній смузі рухався транспортний засіб, як з»ясувалося пізніше вантажний автомобіль «Рено» д/н НОМЕР_2, оскільки він знаходився на досить далекій відстані (приблизно 300-400 м.) від нього, і розгледіти транспортний засіб та  по якій смузі він рухався не було можливості, і таку дорожню обстановку  він розцінив, як безпечну для обумовленого маневру.

Відповідач в свою чергу знаходився попереду нього, а саме на при кінці лінії розгону, яка становить приблизно 400-500 м., отже  відстань між вантажним автомобілем «Рено» та відповідачем приблизно була 700-800 м., що фізично унеможливлює практично миттєво належним чином  розцінити дорожню обстановку, і таке підтверджується тим, що він був зупинений відповідачем вже після маневру розвороту та руху в зустрічному напрямку.      

Відповідач в судове зсідання не з»явився хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази у сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заявлених позивачем вимог  з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що на позивача відповідачем був складений протокол про адміністративне правопорушення, за порушення останнім вимог п. 16.2 «г»  ПДР України, яке потягло за собою вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Однак, належно повідомлений відповідач в судове засідання не з»явився, письмового заперечення не надав, тим самим не спростував доводи позивача на обґрунтування своїх  позовних вимог.

Крім того, згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В даному випадку при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відповідач упереджено встановив наявність в його діях адміністративного правопорушення.    

Ст.252 КУпАП зазначає, що  орган (посадова особа)  оцінює  докази  за  своїм  внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні  всіх  обставин  справи  в  їх  сукупності,  керуючись законом і правосвідомістю, вимог якої відповідачем дотримано не було.

Керуючись ст.ст.159-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Полтавської роти Приходько Євгенія Олександровича  про визнання дій посадової особи незаконними та визнання протоколу про адміністративне правопорушення таким, що не відповідає фактичним обставинам – задовольнити.

Визнати дії інспектора ДПС Полтавської роти Приходько Євгенія Олександровича незаконними а протокол   серії ВІ1№045866  від 08.10.2010 року  про адміністративне правопорушення таким, що не відповідає фактичним обставинам складеного відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст.122 КУпАП.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                                      М.В.Білоус