Справа № 2-1289/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2009 року Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Перекупка І.Г.,

при секретарі Мітюхіної О.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3, представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Димитров справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» про відшкодування моральної шкоди завданої професійним захворюванням, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» про стягнення моральної шкоди завданої професійним захворюванням і в обгрунтування позовних вимог зазначив, що з 12 грудня 1998 року по 08 лютого 2009 року він працював у Відокремленному підрозділі «шахта «Центральна» державного підприємства «Красноармійськвугілля» на посаді гірничого майстра підземного. Звільнений з роботи на підставі ч. 2 ст. 40 КЗпП з причини невідповідності виконуваній роботі (інвалід НІ групи). 15 грудня 2008 року обласною прфпатологічною МСЕК позивачеві первинно безстроково було встановлено III групу інвалідності та 30 % втрати професійної працездатності у зв’язку з професійним захворюванням: хронічне обструктивне захворювання легень пилевої етіології другої стадії, помірного перебігу у фазі загострення. У січні 2009 року у зв’язку з цим професійним захворюванням відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Димитрів, згідно постанови № 45, позивачеві були нараховані та сплачені страхові виплати. Моральна шкода не нараховувалася та не сплачувалася.

В результаті професійного захворювання, вважає, що йому спричинена моральна шкода, яка полягає у тому, що він протягом тривалого періоду часу знаходиться у пригніченому стані у зв’язку з травмою. Для нього все життя поділене на дві нерівнозначні частини: перша - де він є здоровий, молодий чоловік, який має достойну роботу, добрі заробітки, надію на майбутнє, яка будує плани на подальше життя, впевнено стоїть на своїх ногах, має родину, про яку може подбати, яка є впевнена в своїх силах і має можливість всі свої мрії втілити в життя. І другу половину, в якій ця людина є зламаною, хворою, інвалідом, яка втратила сенс життя.

На теперішній час почуває себе втраченим для суспільства та родини людиною. Його фізичний та моральний стан не дозволяє йому відчувати себе повноцінною людиною. Захворювання потребує періодичного лікування. Захворювання потребує від позивача додаткових морально-психологічних зусиль та матеріальних затрат в період сезонних загострень. Погіршився бюджет їх родини, оскільки він заробляв основну частину коштів і родина фактично знаходилась на його утриманні. В даний час практично всі кошти його родини спрямовані на відновлення його здоров’я. Вважає, що внаслідок професійного захворювання йому спричинена моральна шкода у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень, яку він просить стягнути на свою користь з відповідача.

В судовому засіданні позивач повністю підтримав свої вимоги, спричинену моральну шкоду обгрунтував обставинами, викладеними ним у позовній заяві, доповнив позовні вимоги проханням поновити йому строк для звернення до суду з приводу стягнення моральної шкоди, оскільки строк, на його думку, пропущений з поважних причин через перебування його на лікуванні протягом трьох місяців з часу отримання 7 квітня 2008 року виробничої травми.

Представник позивача підтримав вимоги свого довірителя, наполягав на задоволенні позовної заяви у повному обсязі, обгрунтовував право позивача на отримання від відповідача моральної шкоди нормами статті 2371 Кодексу законів про працю України та статей 16, 23, 1167 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача Державного підприємства

«Красноармійськвугілля» позовні вимоги визнав повністю.

Представник третьої особи Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань України в місті Димитров позов не визнала, зазначила, що вини підприємства у наслідках визваних професійним захворюванням не встановлено, позивач отримав всі соціальні виплати, тому позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що позивач з 12 грудня 1998 року по 08 лютого 2009 року він працював у Відокремленному підрозділі «шахта «Центральна» державного підприємства «Красноармійськвугілля» на посаді гірничого майстра підземного. Звільнений з роботи на підставі ч. 2 ст. 40 КЗпП з причини невідповідності виконуваній роботі (інвалід III групи), (а. с. 3-9).

15 грудня 2008 року обласною прфпатологічною МСЕК позивачеві первинно безстроково було встановлено III групу інвалідності та 30 % втрати професійної працездатності у зв’язку з професійним захворюванням: хронічне обструктивне захворювання легень пилевої етіології другої стадії, помірного перебігу у фазі загострення. У січні 2009 року у зв’язку з цим професійним захворюванням відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Димитрів, згідно постанови № 45, позивачеві були нараховані та сплачені страхові виплати. Моральна шкода не нараховувалася та не сплачувалася, (а. с. 10-12).

Згідно розрахунку одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності ОСОБА_1 була сплачена сума 40 140, 00 грн. (а. с. 18).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої їй внаслідок душевних страждань, яких вона зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів.

Моральна шкода, завдана фізичній особі, неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується, на підставі положень частини першої статті 1167 Цивільного кодексу України, особою, яка її завдала, за наявності її вини. Завдана працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків шкода, на підставі статей 1172 Цивільного кодексу України та 2371 Кодексу законів про працю України, відшкодовується юридичною особою - власником або уповноваженим ним органом у разі, якщо порушення законних прав працівника призвели до моральних страждань, втрати життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Про право на відшкодування моральної шкоди потерпілій особі внаслідок дій або бездіяльності юридичної особи висловився Конституційний суд України у своєму рішенні у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень підпункту „б" підпункту 4 пункту 3 статті 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», пункту 1 абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзаців другого, третього пункту 10, пункту 11 розділу І Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (справа про страхові виплати) від 8 жовтня 2008 року № 20-рп/2008.

З урахуванням ступеня вини відповідача по наслідкам визванного професійним захворюванням, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає необхідним у відшкодування позивачеві спричиненої йому моральної шкоди, стягнути з відповідача на його користь 9 000 (дев’ять) гривень.

На підставі статей 1167, 1172 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» моральну шкоду завдану внаслідок професійного захворювання у сумі 9 000 (дев’яти) тисяч грн.

Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» на користь держави судовий збір у сумі 51 грн. та на користь УДК м. Донецьк витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи в розмірі 30 грн.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.