АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2010 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області в складі :
Головуючого-судді Чупікової В.В.
суддів Половінкіної Н.К.., Височанської Н.К.
секретар Тодоряк Г.Д.
за участю позивача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства «Санітарія» про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за вимушений прогул, відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 червня 2010 року в частині, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним позовом посилався на те, що перебував з відповідачем в трудових відносинах з 02.10.2008 року, працював на посаді майстром з поточного ремонту. Відповідно до наказу №246-к від 22.01.2010 року по ПП «Санітарія» він був звільнений з посади майстра з поточного ремонту на підставі ч.3, ч.4, ч.7 ст.40 КЗпП України. Вважає своє звільнення незаконним, оскільки звільнення відбулося у зв»язку з порушення трудової дисципліни, які підтверджені наказами №77 від 09.09.2009 року, №96 від 05.11.2009 року, 05.01.2010 року тобто за діяння, за які його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Профспілковий комітет не дав згоди на його звільнення. Притягнення його до дисциплінарної відповідальності на підставі вищенаведених наказів також вважає незаконними, оскільки жодних порушень трудової дисципліни не здійснював.
Так, 09.09.2009 року в період часу з 16 год. до 17 год.45 хв. здійснював перевірку підвальних приміщень по вул. Південно-Кільцева, 21 відповідно до посадової інструкції. 05.11.2009 року був на робочому місці в тверезому стані, вважає акт про його появу на роботі в нетверезому стані неналежним доказом, не був оглянутий лікарем, відсутні належні лабораторні дослідження.
До наказу від 05.01.2010 року не додані докази вчинення ним правопорушення, до видання наказу не відбиралися від нього пояснення, з наказом не був ознайомлений вважає його сфальсифікованим.
Всі вищенаведені накази були видані з порушенням ст.149 КЗпП України.
20.01.2010 року в період часу з 14 год. до 18 год. перебував на робочому місці, виконував доручення директора підприємства, а саме розносив попередження та рахунки мешканцям за надані комунальні послуги.
Крім цього його звільнення відбулося в період відпустки, наданої для участі в екзаменаційній сесії.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 червня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до приватного підприємства «Санітарія» визнання незаконними та скасування наказів ПП «Санітарія» №77 від 09.09.2009 року, №96 від 05.11.2009 року відмовлено за пропуском строку на оскарження.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до приватного підприємства «Санітарія» визнання незаконними та скасування наказів ПП «Санітарія» №1 від 05.01.2010року, №10 від 20.01.2010 року, №246-к від 22.01.2010 року, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди в розмірі 10000 грн. відмовлено за безпідставністю.
Визнано формулювання причин звільнення ОСОБА_2 в наказі №246-к від 22.01.2010 року неправильним та змінено його, виклавши в наступній редакції : «Звільнити майстра з поточного ремонту ПП «Санітарія» ОСОБА_2 за ч.3,4 ст.40 КЗпП України».
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким просить скасувати як незаконні наказ №1 від 05.01.2010 року, наказ №246-к від 22.01.2010 року, ставить питання про поновлення на посаді майстра з поточного ремонту ПП «Санітарія», стягнення середнього заробітку за час з моменту незаконного звільнення з роботи до моменту фактичного поновлення на роботі, про стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 грн.
Посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим. Суд неправильно встановив обставини, які мають значення для справи, неправильно оцінив докази та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права
В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач та його представник ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримали з підстав, викладених в ній.
Представник відповідача апеляційну скаргу не визнав, просить її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
За матеріалами справи встановлено, що наказом №77 від 09.09.2009 року на позивача було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за самовільне відлучення в цей день з робочого місця з 16 год. до 17 год. 45 хв., наказом №96 від 05.11.2009 року на нього було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за появу на роботі в нетверезому стані. З даними наказами ОСОБА_2 був ознайомлений особисто під розписку, у визначений в законі строк не оскаржив їх в судовому порядку. Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 червня 2010 року в частині відмови в позові про їх скасування за пропуском строку на оскарження позивач в апеляційному порядку не оскаржує.
Відповідно до посадової інструкції майстра по поточному ремонту, яка була долучена позивачем до позовної заяви, і з якою він був у встановленому порядку ознайомлений (а.с.24) він безпосередньо підпорядкований головному інженеру та інженеру.
Наказом №1 від 05.01.2010 року позивачу була оголошена догана на підставі доповідної його безпосереднього керівника – головного інженера ОСОБА_6 від 04.01.2010 року(а.с.81). До оголошення догани позивач відмовився від дачі пояснення, також відмовився від ознайомлення з наказом про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, що підтверджується відповідними актами (а.с.82, 83). З врахування викладено колегія суддів вважає, що позивач притягнутий до дисциплінарної відповідальності відповідно до вимог трудового законодавства.
Факт відсутності позивача ОСОБА_2 на роботі 20.01.2010 року з 14 год. до 18 год. підтверджений актом від 20.01.2010 року(а.с.85), табелем обліку робочого часу за січень 2010 року, долученим до матеріалів справи в судовому засіданні апеляційної інстанції. (а.с.132). Доводи апелянта про те, що він у вказаний в акті час по наказу директора розносив попередження і рахунки мешканцям ряду будинків(а.с.86) спростовуються показаннями директора підприємства ОСОБА_7, як свідка, з яких вбачається, що останній не давав розпоряджень позивачу розносити попередження і рахунки мешканцям будинків 20.01.2010 року в період часу з 14 год. до 18 год. Показання свідка ОСОБА_7 щодо відсутності позивача на роботі 20.01.2010 року протягом 4 –х годин без поважних причин підтверджуються показаннями безпосередніх керівників позивача – ОСОБА_8, ОСОБА_6 в судовому засіданні в суді першої інстанції (а. с. 93-94).
В наказ №10 від 20.01.2010 року про оголошення догани позивачу ОСОБА_2 за прогул внесені зміни наказом №10/1 від 20.01.2010 року та виключений п.2 наказу в частині оголошення йому догани, що підтверджується текстами наказів на а.с.48, 80, 18 та журналом реєстрації наказів, які досліджувалася в судовому засіданні апеляційної інстанції (а.с.71-74). Наведене спростовує доводи апелянта щодо звільнення його за проступок, за який він був уже притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Його доводи, що на момент його звільнення сплинув термін застосування до нього дисциплінарного стягнення за скоєнні ним проступки не ґрунтуються на положеннях ст.151 КЗпП України.
На підприємстві діє первинна профспілкова організація(а.с.135), членом якої був позивач.
20.01.2010 року директор підприємства звернувся з поданням до профспілкової організації про дачу згоди на звільнення позивача з роботи з посади майстра поточного ремонту ПП «Санітарія» з підстав, передбачених ч.3, ч.4, ч.7 ст.40 КЗпП України.
Відповідно до ст.ст. 37, 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» свої повноваження первинні профспілкові організації здійснюють через утворені відповідно до статуту виборні органи, які розглядають письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником.
Виборним органом первинної профспілкової організації ПП «Санітарія» являється профспілковий комітет, що підтверджується довідкою №100 від 06.10.2010 року голови обласної організації профспілки, яка долучена до матеріалів справи в судовому засіданні апеляційної інстанції за клопотанням позивача, та не заперечується обома сторонами, а тому відповідь на подання адміністрації щодо непогодження звільнення позивача, яка підписана тільки одним членом профспілкового комітету ОСОБА_9 не має юридичної сили ( а.с.22). Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області від 16.09.2010 року було зупинено провадження у даній справі та запитано згоду у виборного органу первинної профспілкової організації ПП «Санітарія» на звільнення позивача. Профспілковий комітет первинної профспілкової організації ПП «Санітарія» дав згоду на звільнення позивача за ч.3, ч.4, ч.7 ст.40 КЗпП України. А тому доводи позивача про те, що він звільнений без згоди профспілкового комітету є безпідставними.
Доводи апелянта про те, що він був звільнений у період перебування у відпустці, що наказ про звільнення був виданий заднім числом спростовуються табелем обліку робочого часу, журналом реєстрації наказів дослідженими в судовому засіданні апеляційної інстанції (а.с.132, 71-74).
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що з позивачем розірваний трудовий договір з ініціативи відповідача з дотриманням вимог трудового законодавства.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 червня 2010 року увалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог колегія суддів не вбачає. Доводи апелянта є безпідставними.
Керуючись ст.ст.209, 218, 307, 308 ЦПК України колегія суддів ,
У Х ВА Л И Л А:
А пеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. На неї може бути подана касаційна скарга до касаційної інстанції протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: