У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 грудня 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Дячука В.М.
суддів Кривобокової Н.М., Іванів О.Й.
з участю : прокурора Недопитальської Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Косівського районного суду від 14 жовтня 2010 року,-
в с т а н о в и л а:
Даним вироком засуджені ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1,
житель АДРЕСА_1, українець, з середньою освітою, одружений, не працюючий, громадянин України, раніше не судимий,
ч. 2 ст. 185 КК України (далі - КК) до одного року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК його звільнено від відбування покарання з випробуванням терміном один рік.
На підставі ст. 76 КК зобов’язано не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4, житель АДРЕСА_2, українець, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, громадянин України, раніше судимий Косівським районним судом за ст. 304 КК до одного року обмеження волі, судимість погашена,
ч. 2 ст. 185 КК до двох років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК його звільнено від відбування покарання з випробуванням терміном один рік.
Справа № 11-555/2010р. Головуюча у 1-ій інстанції Крилюк М.І.
Категорія ч. 2 ст. 185 КК України Доповідач Дячук В.М.
На підставі ст. 76 КК зобов’язано не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу змінено з тримання під вартою на підписку про невиїзд із негайним звільненням його з-під варти в залі суду. Запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд засудженому ОСОБА_3 залишено без змін до вступу вироку в законну силу.
Цивільний позов залишено без розгляду.
Вирішено питання про речові докази.
Як встановлено вироком суду злочин вчинено при наступних обставинах.
У третій декаді січня 2010 р. у вечірній час підсудні за попередньою змовою, з метою викрадення чужого майна, пройшли на територію меморіалу жертвам Другої світової війни, що на урочищі «Міська гора» в м. Косів, де із огорож двох меморіальних плит, які встановлені на місці розстрілу євреїв під час Другої світової війни, скориставшись тим, що за їхніми діями ніхто не спостерігає таємно викрали 60 секцій чавунної огорожі, кожна із яких складається із двох частин, чим спричинили єврейській релігійній громаді іудейського ортодоксального віросповідання Івано-Франківського регіону майнову шкоду на суму 19020 грн.
У поданій апеляції захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 зазначає, що вирок суду є незаконним і необґрунтованим у зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального права . Вважає, що дії ОСОБА_2 спрямовані лише на демонтаж огорожі не містять складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК. Просить вирок суду в частині засудження його підзахисного ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 185 КК скасувати, а справу відносно нього закрити на підставі ч. 1 ст. 17 КК та п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України.
Засуджений даним вироком ОСОБА_3 його не оскаржив.
Заслухавши доповідь судді Дячука В.М., прокурора про законність та обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з таких підстав.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про винуватість ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у таємному викраденні чужого майна за попередньою змовою групою осіб ґрунтуються на досліджених по справі доказах, яким суд дав належну оцінку.
Посилання в апеляції захисника ОСОБА_1 на відсутність в діях засудженого ОСОБА_2 складу злочину, оскільки мала місце добровільна відмова, не ґрунтується на досліджених по справі доказах.
Так, показаннями засудженого ОСОБА_3 встановлено, що він разом з ОСОБА_2, попередньо домовившись, у січні 2010 року викрали секції огорожі меморіальних плит в урочищі “Міська гора” в м. Косові, які поскладали неподалік біля дороги.
Сам засуджений ОСОБА_2, визнавши свою вину повністю, не заперечував, що разом з ОСОБА_3 викрадав дані плити.
Даними протоколу огляду місця події (а.с. 21-22) встановлено, що викрадені секції знаходилися на відстані 50 метрів від меморіалу в напрямку проїжджої частини дороги.
Показаннями свідка ОСОБА_5, даними на досудовому слідстві та оголошеними в судовому засіданні, встановлено, що ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 приходив до нього та просили перевезти металічні плити, однак він відмовився.
Таким чином, дослідженими по справі доказами встановлено, що засуджені, викравши секції огорожі, мали реальну можливість розпорядитися ними, і вони вчинили закінчений злочин.
Та обставина, що пізніше викрадені плити здав на металобрухт Дунич без участі ОСОБА_2 не може служити підставою для того, щоб визнати добровільну відмову ОСОБА_2 від вчинення злочину.
Не встановлено по справі і порушення вимог кримінально-процесуального закону, на які посилається апелянт. Як вбачається з протоколу судового засідання, захисником не заявлялося клопотання про направлення справи на додаткове розслідування.
Зауважень з приводу неповноти чи неточності у протоколі судового засідання учасниками процесу не подавалось.
Підстав для зміни чи скасування вироку колегія суддів не знаходить.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Вирок Косівського районного суду від 14 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого - без задоволення.
Судді: В.М. Дячук
Н.М. Кривобокова
О.Й. Іванів
Згідно з оригіналом:
суддя В.М. Дячук