Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-8099/ 2010 Головуючий у 1 інстанції – Бершадська О.В.
Категорія –32 Доповідач - Бубличенко В.П.
У Х В А Л А
Іменем України
18 листопада 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючої судді - Бубличенко В.П.
суддів - Сукач Т.О.
Фомічова С.Є.
при секретарі - Савченко Н.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Кіровоградбуд» та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Кіровограді Кіровоградської області про встановлення розміру заробітної плати для призначення страхових виплат та зобов’язання вчинення дій, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 6 серпня 2010 року і
в с т а н о в и л а :
Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 6 серпня 2010 року залишено без задоволення позов ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Кіровоградбуд» та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Кіровограді, в якому він просив встановити, що розмір втраченого заробітку внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався з ним 6 серпня 1973 року, з моменту передачі його особової справи до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Кіровограді складає відповідно до Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»: з 1 листопада 2009 року – 573 грн., з 1 січня 2010 року – 695 грн., з 1 квітня 2010 року – 706,02 грн., та зобов’язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Кіровограді перерахувати належні йому страхові виплати.
Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 6 серпня 2010 року у позові відмовлено.
У апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення з ухваленням нового рішення про задоволення його вимог у повному обсязі.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача та його представника, ОСОБА_3, які підтримали доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу представника ВАТ «Кіровоградбуд» Пахаєва А.М. та представника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Кіровограді Іванова А.С., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду у встановлених статтею 303 ЦПК України межах, колегія суддів вважає, що передбачених законом підстав для його скасування немає.
Встановлено, що 6 серпня 1973 року з позивачем, який працював каменярем в будівельному управлінні «Машбуд» комбінату «Кіровоградважбуд», правонаступником якого є ВАТ «Кіровоградбуд», стався нещасний випадок на виробництві (а.с.7), внаслідок якого він отримав тяжкі травми і висновком ЛТЕК (а потім МСЕК) визнаний інвалідом першої групи з втратою 100% професійної працездатності (а.с.8-9).
Наказом № 48 від 28 березня 1974 року начальника будівельного управління «Машбуд» позивачеві призначена щомісячна доплата до середнього заробітку в сумі 134 рубля, починаючи з 1 лютого 1974 року по 23 лютого 1976 року, виходячи з того, що його середній заробіток до нещасного випадку складав 184 рубля і в зв’язку з інвалідністю йому призначена пенсія в розмірі 50 рублів (а.с.10).
26 червня 2001 року позивач подав заяву до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Кіровограді з проханням продовжити страхові виплати відповідно до його особової справи в зв’язку із набранням чинності з 1 квітня 2001 року Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року.
Згідно з довідкою, виданою 26 червня 2001 року ВАТ «Кіровоградбуд», яка додана до особової справи позивача, сума відшкодування втраченого ним заробітку складає 120,75 грн. (а.с.11). На цей час розмір мінімальної заробітної плати складав 118 грн. (Закон України № 1766-14 «Про встановлення мінімальної заробітної плати на 2000 рік» від 1 червня 2000 року).
Інструкцією про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, які підтверджують право застрахованого або членів його сім’ї на страхову виплату, затвердженою постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20 квітня 2001 року № 10, передбачено, що в особовій справі потерпілого від нещасного випадку на виробництві має бути довідка про розмір втраченого, а не середнього заробітку, на дату передачі особової справи потерплого (п.4.9).
На виконання вимог цієї Інструкції відповідачем ВАТ «Кіровоградбуд» була передана Фонду зазначена довідка про розмір відшкодування втраченого позивачем заробітку, який не оспорювався ним до пред’явлення даного позову.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На виконання вимог ч.4 ст.10 ЦПК України суди першої і апеляційної інстанції при вирішенні цієї справи сприяли всебічному і повному з’ясуванню обставин справи, а саме: роз’яснювали особам, які беруть участь у справі, їх права і обов’язки, попереджали про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, задовольняли клопотання, пов’язані з наданням сторонами доказів. Не зважаючи на це, позивач не надав суду доказів того, що зазначений у довідці від 26 червня 2001 року розмір відшкодування втраченого заробітку обрахований неправильно.
Ліквідатор ВАТ «Кіровоградбуд» арбітражний керуючий Пахаєв А.М. пояснив, що документи, на підставі яких проводилося нарахування позивачеві втраченого заробітку, на підприємстві не збереглися.
Вимоги позивача про визначення розміру втраченого заробітку виходячи з прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, встановлених на час проведення виплати, не ґрунтуються на законі.
Також не можна погодитися з доводами позивача щодо визначення його середнього заробітку на підставі положень Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, який був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року – після передачі особової справи позивача до ВВД Фонду.
За таких обставин у суду не було передбачених законом підстав для задоволення позову.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає обставинам справи і вимогам закону, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому вона не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 209, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 6 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може
бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуюча
Судді