УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 грудня 2010 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

    головуючого                 Снітка С.О.

    суддів                     Широкової Л.В.,

Худякова А.М.

секретаря                     Ганько Ю.І.

    з участю                     позивачки, її представника ,

                            представника відповідача

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2  до ПАТ КБ „Приватбанк” в особі філії „Житомирське регіональне управління”, Радомишльського відділення про розірвання договору страхування, повернення грошових коштів, стягнення моральної шкоди, з участю третьої особи ЗАТ „Страхова компанія „Інгосстрах” за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Радомишльського районного суду від 26 жовтня 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А:

    15.04.2009 р. ОСОБА_2 пред’явила позов до ПАТ КБ „Приватбанк” в особі філії „Житомирське регіональне управління”, Радомишльського відділення, зазначивши третьою особою ЗАТ „Страхова компанія „Інгосстрах” про розірвання договору страхування, повернення грошових коштів, стягнення моральної шкоди.

    Позивачка зазначила, що 23.02.2006 р. купила автомобіль за позичені у відповідача кошти.

    24.02.2006 р. уклала з ЗАТ „Страхова компанія „Інгосстрах” договір страхування транспорту з щорічною пролонгацією.

    В 2007 р. та в грудні 2008 р. вона звернулася до страхової компанії щодо виплати страхових коштів за страхові випадки, проте кошти не були відшкодовані. Тому 16.01.2009 р. уклала договір страхування транспорту з ВАТ „ХДІ страхування”.

    21.01.2009 р. вона звернулася до представника ЗАТ „Страхова компанія _____________________________________________________________________________________

Справа № 22ц - 8385/10                     Головуючий у 1 інстанції  Невмержицький І.Н.

Категорія    25                         Доповідач  Снітко С.О.

„Інгосстрах” з заявою про відмову від договору страхування транспорту, проте банк перерахував страховій компанії 2408 грн. 46 коп. платежу, приєднавши цю суму до кредиту.

    Посилаючись на зазначені обставини позивачка просила суд постановити рішення, яким розірвати договір страхування, зобов’язати банк зробити перерахування по кредиту, стягнути з банку на її користь 20000 грн. моральної шкоди, та судові витрати.

    Рішенням Радомишльського районного суду від 26 жовтня 2010 року в позові відмовлено.

    У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду т.я. вважає його незаконним та необгрунтованим. Суд висновки зробив без повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин справи, прав та обов’язків сторін у правовідносинах, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Суд керувався ст.ст.1058, 1060, 1074 ЦК України, які регулюють відносини між банками та їх вкладниками. Предметом спору є розірвання договору страхування, укладеного між нею та страховою компанією.

    Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду у межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги виходячи із наступного.

    Із матеріалів справи видно, що 24.02.2006 р. між ЗАТ „Страхова компанія „Інгосстрах” від імені якої за дорученням діяв Приватбанк та ОСОБА_2 був укладений договір страхування наземного транспорту, згідно якого страховик зобов’язувався у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування страхувальнику зі строком дії від 24.02.2006 р. по 23.02.2007 р. з щорічною пролонгацією на такий же річний термін.

    Стороною в договорі страхування, про розірвання якого просила позивачка, є страхова компанія „Інгосстрах”, яка відповідачем по справі не є, а зазначена позивачкою як третя особа, тому в позові до банку, який не є стороною договору страхування, суд відмовив обгрунтовано.

    Із пункту 2.2.7. Кредитного договору (а.с.16), який підписано позивачкою, видно, що вибір страхувальника повинен письмово узгоджуватися позичальником з банком. Такого письмового узгодження у справі немає.

    Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

    Із матеріалів справи видно, що за страховий випадок 18.03.2009 р. позивачці було виплачено 737 грн. 90 коп.

    27.04.2009 р. у виплаті страхового відшкодування було відмовлено, оскільки позивачка не надала для огляду відремонтоване авто.

    Доказів про істотне порушення договору страховою компанією позивачка суду не надала.

Обставини по справі судом з’ясовані повно, всебічно та об’єктивно, позивачка є позичальником коштів у банку, на ці обставини вона посилалась заявляючи до банку позов, тому норми матеріального і процесуального права судом застосовані правильно.

    Рішення суду є законним та обгрунтованим.

    Керуючись ст.ст. 209, 304, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Радомишльського районного суду від 26 жовтня 2010 року залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів з цього моменту може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:                     (підпис)

    Судді:                         (підписи)

Згідно: суддя апеляційного суду

      Житомирської області                         Снітко С.О.