УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №11-771 Головуючий у І інстанції: Поліщук М.Г.
Категорія ч.2 ст. 367 Доповідач: Гузовський О.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2010 року м. Житомир
Колегія суддів палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області у складі:
головуючого................................ Гузовського О.Г.,
суддів.................................. Слісарчука Я.А., Ляшука В.В.
з участю прокурора........................... Рихлюка О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_5 на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 22 вересня 2010 року, яким
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Клочково Камишнінського району Кустанайської області Республіки Казахстан, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не військовозобов’язаного, працюючого заступником директора КП ЖРЗРО «Промінь», проживаючого у АДРЕСА_1, раніше не судимого, -
- засуджено за ч. 2 ст. 367 КК України із застосуванням ст. 69 КК України та обрано покарання у вигляді штрафу в сумі 8000 (вісім тисяч) грн. без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без додаткового штрафу;
Запобіжний захід – підписка про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави в особі Міністерства оборони України на часткове відшкодування спричиненої матеріальної шкоди 20 000 (двадцять тисяч) грн.
Всі речові докази у вигляді облікових книг та інших документів, які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів військової прокуратури Житомирського гарнізону, - повернути КП «Промінь».
Стягнути з ОСОБА_5 на користь експерта ОСОБА_6 8225 грн. 00 коп. (вісім тисяч двісті двадцять п’ять) грн. судових витрат за проведення судово-товарознавчої експертизи.
Згідно вироку підсудний ОСОБА_5, виконуючи в період з 17 листопада по кінець грудня 2008 року обов’язки директора Казенного підприємства «Житомирський ремонтний завод радіотехнічного обладнання «Промінь» (далі КП «Промінь»), розташованого за адресою: Житомирська область, Андрушівський район, с. Новоівницьке, та будучи наділеним адміністративно-господарськими і організаційно-розпорядчими функціями, тобто являючись службовою особою, наділеною правами розпорядження майном даного підприємства, під час виконання даних своїх службових обов’язків допустив службову недбалість, тобто неналежно виконував свої службові обов’язки через несумлінне ставлення до них, що призвело до спричинення державі тяжких наслідків.
Так, в період виконання обов’язків директора КП «Промінь» підсудний ОСОБА_5 відповідно до свого службового становища, визначеного Статутом підприємства, затвердженого наказом Міністра оборони України №17 від 11 січня 2002 року, здійснював загальне керівництво діяльністю даного підприємства, під час виконання даних своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що призвело до спричинення державі тяжких наслідків.
17 вересня 2007 року КП «Промінь» на підставі наряду № ЗРО/Б-473 від 06 липня 2007 року було отримано з військової частини А1912 на відповідальне зберігання виріб НОМЕР_1 (пересувна ремонтна база), який в подальшому Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1092-р від 06 серпня 2008 року включено до переліку військового майна Збройних Сил, яке може бути відчужено.
Відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» та виданого в його розвиток п.п. 5, 11 Порядку відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1919 від 28 грудня 2000 року, реалізація військового майна проводиться уповноваженими Кабінетом Міністрів України підприємствами (організаціями), до яких КП «Промінь» не належить, на підставі генеральних угод, окремих договорів комісії та інших цивільно-правових договорів, в яких визначаються номенклатура, кількість та категорія військового майна, його залишкова вартість, порядок, умови і терміни підготовки до реалізації, проведення розрахунків тощо. Кошти, одержані від реалізації військового майна, зараховуються до Державного бюджету України та використовуються виключно на потреби оборони відповідного до кошторису Міністерства оборони України.
У зв’язку з прийняттям на відповідальне зберігання військового майна – виробу НОМЕР_1 керівництво КП «Промінь» відповідно до вимог ст. 942 ЦК України повинно було забезпечити його надійне зберігання.
Обов’язок забезпечити надійне зберігання військового майна також покладався і на підсудного ОСОБА_5 на час тимчасового виконання ним обов’язків директора КП ЖРЗРО «Промінь».
Однак, підсудний ОСОБА_5 під час тимчасового виконання обов’язків директора КП «Промінь», неналежно виконуючи свої службові обов’язки щодо забезпечення надійного збереження військового майна через несумлінне ставлення до них, маючи реальну можливість виконати їх належним чином, 28 листопада 2008 року в одному із приміщень Житомирської філії ТБ «Всеукраїнська біржа нерухомості», всупереч вимог вищенаведених законодавчих та нормативно-правових актів, без укладення з уповноваженими особами Міністерством оборони України генеральних угод, окремих договорів комісії та інших цивільно-правових договорів, в яких визначаються номенклатура, кількість та категорія військового майна, його залишкова вартість, порядок, умови і терміни підготовки до реалізації, проведення розрахунків тощо, не перевіривши дійсний статус майна, встановлений законодавством України порядок його реалізації та порядок використання отриманих від реалізації військового майна коштів, уклав договір №17 від 28 листопада 2008 року про поставку військового майна – виробу НОМЕР_1, ринковою вартістю 481232 грн. для його продажу, підписавши його із Житомирською філією ТБ «Всеукраїнська біржа нерухомості» в особі її директора ОСОБА_7
В той же день, 28 листопада 2008 року за результатами проведення публічних торгів Житомирською філією ТБ «Всеукраїнська біржа нерухомості» підсудний ОСОБА_5 в одному із приміщень вказаної філії (м. Житомир) уклав біржові угоди від 28 листопада 2008 року: під № 13 із гр. ОСОБА_8 на продаж останньому ЗІЛ-131 шасі НОМЕР_2 за 9400 грн.; під № 14 із гр. ОСОБА_9 на продаж останньому ЗІЛ-131 шасі за 9200 грн.; під № 15 із гр. ОСОБА_10 на продаж останньому ЗІЛ-131 шасі НОМЕР_3 за 6400 грн.; під № 16 із гр. ОСОБА_11 на продаж останньому ЗІЛ-131 шасі НОМЕР_4 за 9200 грн.; під № 17 із ТОВ «Компанія ВСМ» в особі ОСОБА_12 на продаж останньому ЗІЛ-131 шасі НОМЕР_5 за 9900 грн.; під № 18 із гр. ОСОБА_13 на продаж останньому ЗІЛ-131 шасі НОМЕР_6 за 8800 грн.; під № 19, 20 із гр. ОСОБА_14 на продаж останньому УКС-400 на базі ЗІЛ-131 за НОМЕР_7 грн. та причепу 2ПН-4 за 4600 грн.; під № 21 із гр. ОСОБА_15 на продаж останньому ЗІЛ-131 з кунгом шасі НОМЕР_8 за 8800 грн.; під № 22 із гр. ОСОБА_16 на продаж останньому УРАЛ-375 з кунгом шасі НОМЕР_9 за 14300 грн.; під № 23 із ОСОБА_17 на продаж останньому ЗІЛ-131 шасі НОМЕР_10 за 9200 грн.; під № 24, 27 із корпорацією «ТАСКО» в особі ОСОБА_18 на продаж останньому ЗІЛ-131 шасі НОМЕР_11 за 8800 грн. та ЗІЛ-131 шасі НОМЕР_12 за 9200 грн.; під № 25, 26 із гр. ОСОБА_19 на продаж останньому ЗІЛ-131 шасі НОМЕР_13 за 8800 грн. та ЗІЛ-131 шасі НОМЕР_14 за 8800 грн.; під № 29 із гр. ОСОБА_20 на продаж останньому ЗІЛ-131 з кунгом шасі НОМЕР_15 за 9200 грн.; під № 30 із грАбрамюк М.В. на продаж останньому ЗІЛ-131 шасі НОМЕР_16 за 8800 грн.; під № 31 із гр. ОСОБА_21 на продаж останньому ЗІЛ-131 шасі НОМЕР_16 за 8800 грн.; під № 32 із гр. ОСОБА_22 на продаж останньому ЗІЛ-131 шасі НОМЕР_16 за 9200 грн.; під № 33 із ТОВ «Альфа-Агростар» в особі ОСОБА_23 на продаж останньому ЗІЛ-131з кунгом шасі НОМЕР_17 за 8600 грн.; під №35 із ТОВ «Системи Технологій» в особі ОСОБА_14 на продаж останньому блоків, запасних частин та обладнання за 35500 грн.; під № 36, 37 із гр. ОСОБА_14 на продаж останньому ЗІЛ-157 з кунгом шасі НОМЕР_18 за 8000 грн. та ЗІЛ-157 з кунгом шасі НОМЕР_19 за 8000 грн.; під № 38 із гр. ОСОБА_24 на продаж останньому ЗІЛ-131 щасі НОМЕР_20 за 9000 грн.; під №39, 40 із гр. ОСОБА_25 на продаж останньому ЗІЛ-131 з кунгом шасі НОМЕР_21 за 8600 грн. та ЗІЛ-131 х кунгом шасі НОМЕР_22 за 8800 грн.; під № 41 із гр. ОСОБА_26 на продаж останньому ЗІЛ-131 шасі НОМЕР_23 за 8600 грн.; під № 42 із гр. ОСОБА_27 на продаж останньому електростанції 5Е83 за 2200 грн.; під № 43, 44 із гр. ОСОБА_13 на продаж останньому причепу 2ПН-6 за 1800 грн. ті ЗІЛ-131 шасі НОМЕР_24 за 9800 грн.; під № 46 із гр. ОСОБА_28 на продаж останньому ЗІЛ-131 шасі НОМЕР_25 за 8600 грн.; під № 49 із гр. ОСОБА_29 на продаж останньому виробу 5Е97 за 7200 грн., після чого завірив їх (біржові угоди) своїм підписом в графі «ОСОБА_5.» від імені директора КП ЖРЗРО «Промінь». Отримані від продажу вказаного майна громі в сумі 336 700 грн. були використані підсудним ОСОБА_5 на погашення заборгованості КП ЖРЗРО «Промінь» з оплати праці працівників даного підприємства, податків, зборів, та інших обов’язкових платежів до державного бюджету, чим державі були заподіяні тяжкі наслідки у вигляді матеріальних збитків на загальну суму 481 232 грн., що більше ніж у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.
Крім того, у період з 28 листопада 2008 року по кінець грудня 2008 року підсудний ОСОБА_5, будучи службовою особою – тимчасово виконуючим обов’язки директора КП «Промінь», всупереч вимог ст. 942 ЦК України, Статусу підприємства, затвердженого наказом Міністра оборони України № 17 від 11 січня 2002 року та посадових обов’язків директора даного підприємства, неналежно виконуючи свої службові обов’язки щодо забезпечення надійного збереження військового майна через несумлінне ставлення до них передав на території КП «Промінь» покупцям, з якими було укладено біржові угоди від 28 листопада 2008 року, майно, зазначене в цих угодах, а грошові кошти в сумі 336700 грн. отримані за реалізоване вищевказане військове майно були використані на погашення заборгованості КП ЖРЗРО «Промінь» з оплати праці, податків, зборів та інших обов’язкових платежів.
В апеляції ОСОБА_5 просить вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 22.09.2010 року змінити і зменшити розмір штрафу, та відмовити прокурору в задоволенні цивільного позову. В якості доказів стверджує, що на утриманні має двох неповнолітніх дітей, також додаткової допомоги потребує мати дружини, яка є пенсіонерко і проживає разом з ними. Заробітна плата становить більше тисячі гривень і на таку заробітну плати важко утримувати сім’ю і виплачувати великий штраф.
На апеляцію засудженого ОСОБА_5 старшим помічником військового прокурора Житомирського гарнізону ОСОБА_30 було подано заперечення в якому помічник ОСОБА_30 просить вирок Корольовського районного суду міста Житомира від 22 вересня 2010 року залишити без змін, а апеляцію засудженого ОСОБА_5 – без задоволення, оскільки суд повно, всебічно та об’єктивно розглянув дану справу, дослідивши і давши аналіз усім зібраним по справі доказам, вірно кваліфікувавши дії засудженого ОСОБА_5 та прийнявши до уваги обставини, що пом’якшують покарання засудженого, його майновий та сімейний стан.
Заслухавши доповідача, заперечення прокурора на апеляцію, обговоривши доводи апеляції та перевіривши матеріали кримінальної справи відповідно до вимог ст.365 КПК України, судова колегія апеляцію відхиляє виходячи з наступного.
При прийнятті рішення суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, пом’якшуючі обставини та відсутність обставин, що обтяжують покарання, що ОСОБА_5 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, скоєний ним злочин не відноситься до категорії тяжких.
Разом з тим, злочин передбачений ч.2 ст. 367 КК України, у вчиненні якого визнано винним ОСОБА_5, є середньої тяжкості, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого. ОСОБА_5 призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу в сумі 8000 (вісім тисяч) грн. без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без додаткового штрафу, що значно нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті ч.2 ст.367 КК України та ще й обрано більш м’який вид основного покарання.
З врахуванням наведеного, судова колегія вважає, що призначене ОСОБА_5 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. Підстав для ще більшого його пом'якшення нема. Не можуть бути підставою цьому також наведені засудженим доводи в апеляції.
Відсутні підстави для відмови у стягненні матеріальної шкоди, заподіяної засудженим вчиненням злочину. Відповідно до вимог ст. 328 КПК України, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. . Судом позов задоволено частково, стягнення шкоди належним чином обґрунтовано у вироку і підстави для зміни вироку в цій частині відсутні.
А тому, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, судова колегія,-
УХВАЛИЛА :
Апеляцію засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 22 вересня 2010 року щодо нього –без зміни.
Судді: