У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«10» грудня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого - судді Собіни І.М.
суддів: Василевича В.С., Ковалевича С.П.
при секретарі судових засідань Міщук Л.А.
з участю сторін,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду від 3 листопада 2010 року по справі за позовом Комунального підприємства Рівненської міської ради «Теплотранссервіс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за використану теплову енергію,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Рівненського міського суду від 3 листопада 2010 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Рівненської міської ради «Теплотранссервіс» заборгованості за використану теплову енергію в сумі 3172,47 грн.
В решті позовних вимог відмовлено у зв’язку з необґрунтованістю.
В поданій на це рішення апеляційній скарзі ОСОБА_2 покликається на його незаконність та необґрунтованість, ухвалення з порушенням норм матеріального права.
Вказує, що відповідно до п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» №630 від 21.07.2005 р. у разі нездійснення заходів з утеплення місць загального користування споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку. Однак, позивач не надав інформації на її запити про розмір (частку) плати за опалення місць загального користування, що входить до тарифу, а суд першої інстанції не витребував цієї інформації. Тому, в порушення вказаної постанови, розмір стягнутої з неї плати за використану теплову енергію завищено.
Зазначає, що місцевий суд при ухваленні рішення тільки припустив, що надані позивачем площі квартир та розрахунки є вірними, бо вона не отримала відповіді на свій запит про площі квартир від БТІ, а суд першої інстанції не витребував від БТІ таких даних.
Просить змінити рішення Рівненського міського суду від 3 листопада 2010 року, судові витрати стягнути на її користь із позивача.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з’явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 є власницею АДРЕСА_1.
30 листопада 2005 року між позивачем Комунальним підприємством Рівненської міської ради «Теплотранссервіс» і відповідачкою ОСОБА_2 було укладено договір №31644 про надання послуг з опалення та гарячого водопостачання, який діє і на даний час (а. с. 4).
Відповідно до п. 1.1. вказаного договору підприємство (позивач) зобов’язується надати споживачеві (відповідачці) послуги з опалення та гарячого водопостачання, а споживач (відповідачка) зобов’язується своєчасно здійснювати оплату за споживання послуг на умовах даного договору.
В наслідок неналежного виконання договору про надання послуг з опалення та гарячого водопостачання від 30 листопада 2005 року №31644 у відповідачки ОСОБА_2 виникла заборгованість перед позивачем Комунальним підприємством Рівненської міської ради «Теплотранссервіс» за використану теплову енергію станом на 1 травня 2005 року в розмірі 3880,80 грн.
Звертаючись до суду з позовом 26 травня 2010 року про стягнення заборгованості за період з 1 травня 2005 року, позивач Комунальне підприємство Рівненської міської ради «Теплотранссервіс» пропустив загальний строк позовної давності, передбачений ст. 257 ЦК України, тому, у відповідності із ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позивачу Комунальному підприємству Рівненської міської ради «Теплотранссервіс» позову за період з 1 травня 2005 року по 30 квітня 2007 року і прийшов до обґрунтованого висновку про те, що заборгованість, яка підлягає стягненню повинна рахуватися з 1 травня 2007 року.
Відповідно до ст. 68 Житлового Кодексу України, п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» квартиронаймач (власник) зобов’язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.
Як вбачається із наданого позивачем Комунальним підприємством Рівненської міської ради «Теплотранссервіс» місцевому суду Особового рахунку №НОМЕР_1 ОСОБА_2 її заборгованість за надані комунальні послуги перед позивачем із урахуванням здійснених оплат за період з 1 травня 2007 року по 1 травня 2010 року становить 3172,47 грн., тому, суд першої інстанції обґрунтовано і законно стягнув її із відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача (а. с. 3).
Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, оскільки суперечать змісту договору про надання послуг з опалення та гарячого водопостачання від 30 листопада 2005 року №31644 та вимогам правових норм Житлового Кодексу України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про теплопостачання».
Виходячи з наведеного, рішення місцевого суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Підстав для скасування рішення суду першої інстанції і задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 колегія судів не вбачає.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. 315, ст. 325 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 3 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно. Сторони, інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвалу апеляційного суду до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів, починаючи з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Собіна І.М.
Судді: Василевич В.С.
Ковалевич С.П.