Справа №   11088/2010р.                                                                 Головуючий в 1 інстанції:

          Васильєва Н.М.

                                                                                                                   Доповідач – Іванова І.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

8  грудня 2010р.         Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

                                                      головуючого – Іванової І.П.

                                                      суддів: Украінцевої Л.Д., Лісіциної А.І.

                                                      при секретарі  –Логвиновій Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Луганську від 13.05.2010р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок ДТП,-

 в с т а н о в и л а:

    Позивачка звернулася до суду з позовом  про відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, в обґрунтування  своїх вимог зазначила, що вона є власником автомобіля НОМЕР_1, що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, виданого Луганським МРЕВ УДАІ УМВС України в Луганській області 02.06.2007 року.

   19.01.2009 року сталась ДТП: її автомобіль було пошкоджено. Причиною ДТП сталось порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2

   Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганську від 13.05.2010 р. позов ОСОБА_3  задоволено частково. Стягнуто з відповідача ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3: матеріальну шкоду в розмірі 14547 гривень, моральну  шкоду - в розмірі 1000 гривень, судові витрати - в розмірі 1014 грн. 20 коп.

          В задоволенні інших позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

          В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким  у задоволенні позивних вимог ОСОБА_3 відмовити.

          На обґрунтування доводів апелянт зазначив, що суд порушив норми матеріального та процесуального права. Вважає, що рішення є незаконним та необґрунтованим.

           Суд першої  інстанції встановив, що 19.01.2009 року на вул.Ватутіна м. Луганська сталась ДТП  за участю автомобіля ВАЗ 21124, яким керував батько ОСОБА_3 - ОСОБА_5, та  автомобіля Камаз”. Постановою Жовтневого  районного суду м.Луганська встановлено, що аварійна  ситуація склалась  з вини водія ОСОБА_2, яким було грубо порушено ПДД при виїзді на головну дорогу.   ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної  відповідальності. Автомобіль ОСОБА_3 отримав значні пошкодження.

          Заслухавши доповідача, вислухавши сторони, які з’явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевірив законність та обґрунтованість рішення, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що   не підлягає задоволенню.

           Частково задовольняючи вимоги ОСОБА_3, суд  першої  інстанції  виходив з того, що з вини водія ОСОБА_2 сталась ДТП, його  вина  визначена постановою Жовтневого  районного суду м.Луганська від 16.03.2009р. Такого  висновку суд  дійшов  обґрунтовано.

             Згідно ч.3ч.4ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної  сили, не доказуються при  розгляді інших справ, у  яких беруть участь ті самі особи або  особа, щодо якої  встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили,  або постанова суду  у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для  суду, що  розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок  або постанову суду,  з питань, чи мали місце ці дії та чи  вчинені вони цією особою.

              Як  вбачається  з  матеріалів  справи, постанова Жовтневого  районного  суду м.Луганська від 16 березня 2009р. про притягнення  ОСОБА_2  до адміністративної  відповідальності була оскаржена  як ОСОБА_2,  так  і ОСОБА_3 Постановою апеляційного  суду Луганської області  від 6 квітня 2010р.(а.с.21)  скарга ОСОБА_2 залишена  без  задоволення,  але задоволена скарга ОСОБА_3,  постанова Жовтневого  районного  суду м.Луганська від 16 березня 2009р. скасована. ОСОБА_2 визнано винним за ч.4ст.122 КУпАП,  міра  покарання визначена у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних  засобів строком на один  рік.

              При  таких  обставинах не було підстав для  витребування  нових доказів, а тому  суд  першої  інстанції обґрунтовано відмовив ОСОБА_2 у клопотанні  про витребування  доказів. Довід  апелянта про неповноту  розгляду справи не заслуговує  на  увагу.

              Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному  обсязі особою, яка її завдала.

              Позивачкою надані  докази про розмір спричиненої  шкоди. Ці  докази  відповідачем  не було  спростовано.

              Згідно ч.1ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх  вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

              Рішення  суду  першої інстанції  ухвалено  з додержанням  норм  матеріального  та  процесуального права,  тому  підстав для  його  скасування  колегія не знаходить.

              На  підставі  викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.307,  ст.308, п.1ч.1ст.314, ст.315 ЦПК України ЦПК України, судова колегія,  -

                                 ухвалила:

 Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

       Рішення Жовтневого районного суду м. Луганську від 13.05.2010р. залишити без змін.

 Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: