Справа №2-а-247/2010

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

09 листопада 2010 року   Глобинський   районний   суд   Полтавської   області

                                    в складі : головуючого           - судді Прикіпєлової  Л.В.

                                                     при секретарі                      Таранець Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глобине справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Кіровоградській області про скасування та визнання нечинною постанови в справі про адміністративне правопорушення від 09.01.2010 року, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 02.01.2010 року  звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом до відповідача інспектора ДПС Олександрійської роти ДПС Лисенка Геннадія Юрійовича, УДАІ ГУМВС України в Кіровоградській області про скасування та визнання нечинною постанови в справі про адміністративне правопорушення від 09.01.2010 року посилаючись на те,  що  09 січня 2010  року інспектором ДПС  Олександрійської роти ДПС Лисенком Г.Ю. відносно позивача була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення,  згідно якої, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності  за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ст..122 ч.1 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень. У вказаній постанові ОСОБА_1 09 січня 2010 року об 11 год. 40 хв. у  м. Олександрія  по вулиці Першотравнева, керуючи автомобілем ЗАЗ 110247 д. н. НОМЕР_1  не надав переваги в русі пішоходові на нерегульованому  пішохідному переході. Позивач зазначає, що при  винесенні постанови посадовою особою не було з»ясовано всі обставини справи та не враховано особу порушника, що є порушенням норм КпАП України. Вищезазначене адміністративне правопуршення позивач не вчиняв. В м. Олександрія позивача взагалі інспектори ДАІ не зупиняли, протокол про адміністративне правопорушення відносно нього не складався і ним не підписувався.  Свідки адмінправопорушення відсутні, та відсутні інші докази, які підтверджують зміст даної постанови. Крім того посадовою особою було порушено мої права передбачені ст.. 268 КпАП України, так як мене не було овідомлено про час і місце розгляду справи, я не міг ознайомитися з матеріалами справи і дати пояснення.

    Постанову про адміністративне правопорушення від  09 січня 2010 року  позивачу направлено тільки 22 січня 2010 року, і яку позивач отримав  26 січня 2010 року, що підтверджується поштовим штемпелем. Тому 10-денний строк оскарження постанови пропущений мною  з поважної причини.

В судовому засіданні позивач не з»явився, заявою до суду прохає справу розглядати у його відсутності, позов підтримав, просить його задовольнити з підстав, що зазначені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з»явився, про дату, час, місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причину своєї відсутності суд не повідомляв, заперечень щодо позову не надсилав.

Суд, дослідивши докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 9 КпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Зазначена постанова винесена з порушенням ст. 33 КпАП України, яка визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається в межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом»якшують та обтяжують відповідальність.

Судом встановлено, що при винесенні оскаржуваної постанови, цього зроблено не було, та посадовою особою, яка винесла цю постанову, вимоги закону не враховані.

Під час винесення постави не дотримано вимог статей 245, 276, 278, 279, 280, 285 КпАП України відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об»єктивне з»ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.

Згідно ст. 215 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконання правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КпАП України орган ( посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

09 січня 2010  року інспектором ДПС  Олександрійської роти ДПС Лисенком Г.Ю. відносно позивача була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення,  згідно якої, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності  за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ст..122 ч.1 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.  У вказаній постанові зазначено, що ОСОБА_1 09 січня 2010 року об 11 год. 40 хв. у  м. Олександрія  по вулиці Першотравнева, керуючи автомобілем ЗАЗ 110247 д. н. НОМЕР_1  не надав переваги в русі пішоходові на нерегульованому  пішохідному переході.

Протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не надавався та поштою не надсилався, докази про це в матеріалах справи відсутні.

Адмінпротокол не складається, якщо порушення передбачені ч.2 ст. 122 КпАП України фіксуються за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото-і- кінозйомки чи засобів фото - кінозйомки, відеозапису (ст. 258 КпАП України). Однак дані про таке фіксування також відсутні.

Згідно ст. 289 КпАП України скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом ( посадовою особою), правомочним  розглядати справи.

Відповідно до ст..71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.. 72 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При дослідженні  постанови виявлено, що вона не відповідає п.2.3. п.2.6., 2.7., 2.10., 2.11. 2.12 Інструкції з оформленням матеріалів про адміністративні правопорушення (затвердженої наказом МЕС України 22.02.2001р. № 185 та зареєстрованої в МЮ України 26.03.2001р № 272/5463. Постанова не має ні штампів, не печаток., написана нерозбірливим почерком.

Адміністративний позов подано позивачем у строк встановлений ст. 289 КпАП України

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деяких злочинах проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283,284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідачами не надано ні заперечення проти адміністративного позову, ні докази, які підтверджують правомірність його рішення, дії чи бездіяльності.

    А поскільки відповідач, на якого згідно закону покладений обов»язок доказування правомірності свого рішення, на неодноразові виклики в судове засідання не з»явилися, своїх заперечень проти позову не надали, що унеможливлює спростування  пояснень позивача, за відсутності мотивування у постанові відхилення доказів про те, що адміністративного правопорушення він не вчиняв, винесення постанови без опису обставин по справі щодо відхилення або спростування такої обставини по справі як пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності,  тому суд приходить до висновку, що порушення відповідачем ст.ст.251,252,280,283,284 КУпАП, при притягненні до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та винесенні постанови є підставою задоволення вимог позивача із скасуванням постанови і закриттям провадження по справі.

    Керуючись ст.ст.17-20, ч. 2 ст. 71, 104-106, ч. 1 ст. 102, ч. 2 ст. 162 КАС України, суд

                    постановив :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 255  грн. – скасувати, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1  закрити.

 Постанова може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Глобинський районний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня  її проголошення. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.            

                       СУДДЯ                                                                                  Л.В.ПРИКІПЄЛОВА