Справа № 2а-2.8-108/10

                                                                П О С Т А Н О В А

                                                          І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

16 серпня 2010 року

                                                    Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі: головуючої - судді Локтіонової О.В.,

при секретарі – Федоровській Л.А.,

за участю позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області та інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ м.Миколаєва Гущіна Максима Ігоровича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

                                                    В С Т А Н О В И В:

    10 червня 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову серії ВЕ №161429 від 04 червня 2010 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладення стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.

Позивач у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги та пояснив, що 04 червня 2010 року відносно нього був складений протокол за порушення Правил дорожнього руху України та винесена постанова серії ВЕ №161429, згідно якої його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу розміром 340 грн. В постанові вказано, що він 04.06.2010 року о  13-10 год., керуючи автомобілем марки ВАЗ 2101,  реєстраційний номер НОМЕР_1 по проспекту Миру здійснив зупинку на перехресті, чим порушив вимоги п.15.9 «а» Правил дорожнього руху України. З зазначеними в протоколі та постанові обставинами не згоден, оскільки він зупинив свій транспортний засіб приблизно в 30-35 метрах від повороту на вул.Космонавтів, тобто він діяв згідно Правил дорожнього руху. Крім того в його автомобілі знаходилися пасажири, а саме ОСОБА_3 та її двоє малолітніх дітей. В указаний в постанові час малолітній дівчинці стало погано і він вимушений був зупинитися. Правил дорожнього руху він не порушував, в зв’язку з чим просить скасувати зазначену постанову.

Відповідач  – Управління державної автомобільної інспекції Управління міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області в судове засідання свого представника не направив. До суду надіслав повідомлення з проханням слухати справу за відсутністю свого представника. В своїх письмових запереченнях відповідач позовні вимоги не визнав в повному обсязі та зазначив, що спірна постанова складена відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідач  – інспектор ДПС роти ДПС ВДАІ м. Миколаєва молодший сержант Гущін Максим Ігорович в судове засідання не з’явився, причину неявки суду не повідомив про дату та час слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином.

З посвідчення водія ОСОБА_1 вбачається, що він має право керування транспортними засобами категорії «А» «В» «С» «Д» «Е» з 21.10.1993 року (а.с.7).

Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки ВАЗ 21013 реєстраційний НОМЕР_1 належить ОСОБА_4 (а.с.7).

З довіреності від 16.07.2009 р. вбачається, що ОСОБА_4 уповноважила ОСОБА_1 управляти та розпоряджатися її транспортним засобом марки ВАЗ 21013 реєстраційний номер НОМЕР_1 до 16.07.2012 р. (а.с.8).

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВЕ 157209 04.06.2010 р. о 13-10 год. ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки ВАЗ 2101,  реєстраційний номер НОМЕР_1 по проспекту Миру здійснив зупинку на перехресті, чим порушив вимоги п.15.9 «а» Правил дорожнього руху України (а.с.4).

З постанови серії ВЕ №161429 від 04.06.2010 року вбачається, що інспектор ДПС роти ДПС відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м.Миколаєва Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області Гущін М.І. виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення п.15.9 «а» Правил дорожнього руху України та накладення стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП (а.с.5).

Проаналізувавши зібрані по справі докази, судом встановлено, що відповідно до                 п.15.9 «а», відповідно до якого позивача притягнуто до відповідальності, Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306, зупинка на залізничних переїздах забороняється.

Таким чином викладені в постанові обставини правопорушення та пункт Правил дорожнього руху, за яким позивача притягнуто до відповідальності, вказують на різні правопорушення, що не відповідає вимогам ст.256 КУпАП.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи зібрані по справі докази в сукупності, суд вважає, що відповідачем при винесенні постанови не було дотримано вищенаведених норм, а тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

При складенні протоколу і постанови про адміністративне правопорушення посадова особа УДАІ УМВС України у Миколаївській області – Гущін М.І. односторонньо з’ясував обставини справи, не встановивши всіх свідків. Склав протокол та виніс постанову відносно позивача з порушенням вимог законодавства, як вже було зазначено про це вище.

В протоколі та постанові зазначено, що позивач здійснив зупинку на перехресті, а отже були свідки, про яких в протоколі не зазначено. Незважаючи на те, що позивач заперечував проти зазначеного в протоколі правопорушення, посадова особа, що складала зазначений протокол, на підтвердження вчинення правопорушення з боку позивача не допитала свідків вказаних обставин.

Крім того відповідачем в судове засідання не була надана схема місця вчинення правопорушення, відповідно до якої можливо визначитися з межами перехрестя.

Таким чином, відповідачем не надано доказів, які б спростували ствердження позивача  про те, що він здійснив зупинку на відстані більш ніж 30 метрів від перехрестя, а відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

    Керуючись ст.ст. 159-162 Кодексу  адміністративного судочинства України, -

                                                      П О С Т А Н О В И В:

    Позов ОСОБА_1 задовольнити.

    Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 04 червня 2010 року серія ВЕ №161429 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

На постанову протягом десяти днів з дня отримання її копії може бути подано до Одеського апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд Миколаївської області апеляційну скаргу.

                        Суддя                                                                    О.В.Локтіонова