Справа №22ц-7210, 2010р. Головуючий в 1-й інстанції
Гордимов А.В.
Категорія: 51 Доповідач – Капітан І.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року листопада місяця “17” дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого – Капітан І.А.
Суддів: Вадзінського П.О., Ігнатенко П.Я.
при секретарі – Жегуліній Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_2 цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду ОСОБА_2 від 7 вересня 2010 року за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Бізон – Імпорт» про зміну формулювання причин і дати звільнення, стягнення заробітної плати,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 7 вересня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.
В письмових запереченнях Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізон-Імпорт» (далі – ТОВ), посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги та законність рішення, просить скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що передбачені законом підстави для зміни формулювання причин звільнення ОСОБА_3 на ч.3 ст.38 КЗпП України відсутні, остаточний розрахунок з позивачем було проведено у встановлені законом строки, оплату лікарняних відповідачем здійснено при пред’явленні їх оригіналів, нарахування бонусів є правом, а не обов’язком підприємства, і підстави для такого нарахування відсутні.
Колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини про справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, що наказом №05.05./09-01 КП від 5 травня 2009 року ОСОБА_3 прийнято на посаду менеджера з питань регіонального розвитку відділу продажу ТОВ /а.с.4/. Наказом №143 від 1 грудня 2009 року ОСОБА_3 зобов’язали передати адміністрації матеріальні цінності, які були передані йому під матеріальну відповідальність у зв’язку з характером його роботи /а.с.7/. ОСОБА_3 не заперечує, що, будучи незгодним, він даний наказ не оскаржував у встановленому законом порядку і з грудня місяця 2009 року свої трудові обов’язки не виконував.
Починаючи з грудня 2009 року, ОСОБА_3 вів листування з керівництвом ТОВ з приводу вилучення у нього службового автомобіля, бензину, оргтехніки та мобільного зв’язку /а.с.8-10/. 20 квітня 2010 року ОСОБА_3 подав заяву про звільнення його з посади з 30 квітня 2010 року за ст.38 ч.3 КЗпП України у зв’язку з порушенням адміністрацією ТОВ умов трудового договору /а.с.6/. Дану заяву ТОВ отримало 22 квітня 2010 року /а.с.12/. Наказом №25-11 від 26 квітня 2010 року ОСОБА_3 звільнено з роботи за п.4 ст.40 КЗпП України за прогули 26 березня та 29 березня 2010 року /а.с.5/. Виходячи з окладу у розмірі 725грн., який затверджено штатним розкладом, відсутності ОСОБА_3 на роботі за період з грудня 2009 року по квітень 2010 року, ОСОБА_3 було нараховано остаточний розрахунок у розмірі 166,17грн., які були перераховані відповідачем 27 квітня 2010 року /а.с.23,74,75,76-77,85,88-166/.
Оригінали лікарняних листів відповідачем були отримані 2-го та 13 липня 2010 року, оплачені ОСОБА_3 в повному обсязі, що позивачем не заперечується. Належні та достовірні докази на підтвердження обов’язку ТОВ виплатити бонуси за виконану ним роботу, а також – підстав такої виплати та конкретного її розміру ОСОБА_3 суду не надав.
На підставі наведеного суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки встановлені судом обставини підтверджують, що відсутні підстави для задоволення його вимог про зміну формулювання причин звільнення на ч.3 ст.38 КЗпП України та стягнення на його користь грошових сум.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 колегією суддів до уваги не приймаються як такі, що не підтверджені належними та допустимими доказами та не спростовують встановлених судом обставин.
Порушень норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст.303,307,308 ЦПК, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 7 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: І.А.Капітан
Судді: П.О.Вадзінський, П.Я.Ігнатенко
Копія вірна: І.А.Капітан