АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-6912/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 19, 27 Марцішевська О.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Гончар Н.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Корнієнко Н.В.
суддів Гончар Н.І., Бондаренка С.І.
при секретарі Наконечній М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 – ОСОБА_7 на рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 07 вересня 2010 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі філії Черкаське головне регіональне управління до приватного підприємця ОСОБА_6, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и л а :
В березні 2009 року Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі філії Черкаське головне регіональне управління звернувся в суд з позовом до ПП ОСОБА_6, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що між Банком та ПП ОСОБА_6.10.06.2008 року був укладений кредитний договір № 77/08, згідно якого останній отримав кредит в розмірі 225 034 грн. зі сплатою 23 % річних за користування кредитом, зі строком повернення 10 червня 2009 року.
П. А.7 договору передбачено, що при порушення позичальником будь-якого із зобов»язань щодо погашення кредиту, останній сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 54,08 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
В забезпечення кредитного договору між ПП ОСОБА_6 та Банком було укладено договір застави, згідно якого позивач передав Банку в заставу транспортний засіб – DAIMLER CHRYSLER 1840, 2001 року випуску, державний номер НОМЕР_1., що належить йому на праві приватної власності.
Відповідачем погашення кредиту не здійснювалось і станом на 05 лютого 2009 року, заборгованість ПП ОСОБА_6 перед Банком по кредиту становила 225 034 грн., заборгованість по відсоткам – 19 269 грн. 24 коп., заборгованість по сплаті щомісячної винагороди – 1 606 грн. 96 коп., по сплаті винагороди за відкриття позичкового рахунку – 250 грн., заборгованість по сплаті пені – 862 грн. 07 коп.
З метою своєчасного та належного виконання ПП ОСОБА_6 своїх обов’язків за кредитним договором, між Банком та ОСОБА_8 був укладений договір поруки № Дп 1-77/08 від 10 червня 2008 року.
В ході розгляду справи Банком була подана заява про збільшення позовних вимог, в якій останній просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 77/08 від 10 червня 2008 року станом на 06 липня 2010 року в сумі 498 218 грн. 57 коп., в тому числі 225 034 грн. боргу по кредиту, 181 041 грн. 27 коп. боргу по відсотках, 250 грн. боргу по комісії, 3 219 грн. 58 коп. боргу по сплаті щомісячної винагороди за кредитне обслуговування, 88 673 грн. 72 коп. пені за порушення договірних зобов’язань та судові витрати. Збільшення вимог мотивував тим, що строк погашення кредиту минув 10 червня 2009 року, однак позичальник взагалі не сплачує кошти на погашення кредиту, в зв’язку з чим виникла вказана заборгованість за укладеним договором кредиту.
Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 07 вересня 2010 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_7 про допуск у справі для представництва інтересів ПП ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_9 та відмовлено в зупиненні провадження по справі.
Рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 07 вересня 2010 року позов задоволено. Ухвалено стягнути солідарно з відповідачів на користь Банку заборгованість по кредитному договору від 10.06.2008 року в сумі 498 218 гривень 57 копійок та судові витрати в сумі 1730 гривень, а всього ухвалено стягнути 499 948 гривень 57 копійок.
Не погоджуючись з рішенням суду представник ОСОБА_6 – ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, у зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, а справу направити на новий розгляд до Соснівського районного суду м.Чекраси в іншому складі суддів. Одночасно в апеляційній скарзі апелянт виклала заперечення на ухвалу суду від 07 вересня 2010 року, яку також просила скасувати, посилаючись на її незаконність.
Заслухавши пояснення осіб, які з‘явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.
Суд встановив, що 10.06.2008 року між Банком та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір, відповідно до якого останній отримав кредит в сумі 225 034 гривні зі сплатою за користування кредитом 23 % річних строком до 10.06.2009 року з погашенням відповідно до узгодженого графіку.
З метою своєчасного та належного виконання ПП ОСОБА_6 своїх обов’язків за кредитним договором, між Банком та ОСОБА_8 був укладений договір поруки № Дп 1-77/08 від 10 червня 2008 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов»язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідач свої зобов»язання перед банком виконує неналежно, оскільки кредит взагалі не сплачує, проценти сплачував частково, з 06.10.2008 року проценти за користування кредитом також не сплачує.
П.п 2, 4 договору поруки передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов»язків за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків усім належним поручителю майном і коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому діючим законодавством України. У випадку невиконання боржником обов»язків за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Станом на 06 липня 2010 року загальна заборгованість відповідача перед банком складає 498 218 грн. 57 коп., в тому числі 225 034 грн. борг по кредиту, 181 041 грн. 27 коп. борг по відсотках, 250 грн. борг по комісії, 3 219 грн. 58 коп. борг по сплаті щомісячної винагороди за кредитне обслуговування, 88 673 грн. 72 коп. пені за порушення договірних зобов’язань.
Колегія суддів вважає, що за вказаних обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки ОСОБА_6 умови договору не виконуються належним чином, а тому відповідно до умов кредитного договору та договору поруки, відповідачі несуть солідарну відповідальність за викладеними в договорах зобов»язаннями..
Колегія суддів не може прийняти до уваги твердження апелянта про незаконність ухваленого судом першої інстанції рішення в зв»язку з відсутністю у позивача права на дострокове повернення кредиту до закінчення строку дії кредитного договору, оскільки із матеріалів справи вбачається, що ухвалене заочне рішення від 25.06.2009 року судом було скасоване, і справа розглядалась уже після закінчення строків дії кредитного договору.
Також колегія суддів не може прийняти до уваги твердження апелянта про незаконність ухваленого рішення в зв»язку з порушенням судом норм ст.ст. 151, 152, 153 ЦПК України при вирішення питання про забезпечення позову, оскільки ухвала про забезпечення позову відповідно до положень ст. 293 ЦПК України підлягає оскарженню окремо від рішення суду, однак відповідачем в передбаченому законом порядку не оскаржувалась і дані твердження висновків суду не спростовують.
Доводи апеляційної скарги про незаконність ухвали суду від 07.09.2010 року в зв»язку з порушенням права на захист представника ОСОБА_6 – ОСОБА_7 та відмовою в зупиненні провадження по справі, колегія суддів оцінює критично, оскільки відповідно до матеріалів справи остання уповноважена представляти інтереси відповідача без права передоручення, а висновок суду про можливість розгляду справи до вирішення справи за позовом ОСОБА_6 до Банку про реструктуризацію є правильним, оскільки не суперечить ст. 201 ЦПК України.
З огляду на викладене, ухвалене у справі рішення суду першої інстанції колегія суддів визнає законним та обґрунтованим і підстав для його скасування за наведеними в апеляційній скарзі доводами не вбачає.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 – ОСОБА_7 – відхилити.
Рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 07 вересня 2010 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі філії Черкаське головне регіональне управління до приватного підприємця ОСОБА_6, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили одразу після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя Н.І.Гончар