АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц- 7333/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: Скляренко В.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Гончар Н.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Корнієнко Н.В.
суддів Гончар Н.І., Пономаренко В.В.
при секретарі Шульзі Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 – ОСОБА_7 на рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 01 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа: Управління Держкомзему у м.Черкаси про визнання частково недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та переведення прав та обов’язків покупця та за зустрічним позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні власністю , -
в с т а н о в и л а :
В травні 2009 року ОСОБА_6 звернулася в суду з позовом до ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа: Управління Держкомзему у м. Черкаси про визнання частково недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та переведення прав та обов'язків покупця, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідно до договору купівлі-продажу частини будинку, укладеного 15.05.2007 року ОСОБА_9 продала, а ОСОБА_8 купила 55/100 частин жилого будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці розміром 1287 кв.м. Співвласником 20/60 та 7/60 частин домоволодіння поАДРЕСА_2 на момент укладення договору купівлі-продажу частини будинку з надвірними спорудами була - ОСОБА_6 Договір купівлі-продажу був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук В.Я. за № 2111.
Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 15.05.2007 року ОСОБА_9 продала, а ОСОБА_8 купила земельну ділянку площею 517 кв.м. та 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 60,5 кв.м., яка перебуває у спільній сумісній власності по АДРЕСА_1. Співвласником у спільній сумісній власності даної земельної ділянки площею на момент укладення договору купівлі-продажу була вона - ОСОБА_6 Вказаний договір був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук В.Я. за № 2113.
Про вказані договори купівлі-продажу та їх зміст вона довідалася лише після того, як ОСОБА_8 04.11.2008 року звернулася в суд з позовом до Черкаського МВК із залученням її, як третьої особи, про визнання права власності на самовільну забудову. Про існування вказаних договорів вона не знала і не могла знати, оскільки проживала в іншому місці, відповідачі про укладення договорів купівлі-продажу жодним чином її не повідомляли.
Вважає, що договори купівлі-продажу жилого будинку з надвірними спорудами та земельної ділянки у частині відчуження 1/2 частини земельної ділянки площею 60,5 кв.м, яка перебуває . у спільній сумісній власності є недійсними оскільки відповідно до ст. 362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної сумісної власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та інших рівних умовах. Для здійснення цього права продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він продає.
ОСОБА_9, як співвласник, вимог зазначеної норми закону не виконала, не повідомила її, як співвласника, письмово про продаж своєї частини домоволодіння з надвірними спорудами та 1/2 частини земельної ділянки, яка перебувал у спільній сумісній власності її згоду на їх відчуження не отримувала, що є підставою визнання недійсним укладеного між відповідачами договору купівлі-продажу частини будинку та часткової недійсності укладеного між відповідачами договору купівлі-продажу земельної ділянки.
У випадку поінформування її ОСОБА_9 про намір продажу частини будинку з надвірними спорудами вона могла б реалізувати своє право на привілейоване придбання частини надвірних споруд, а саме: літньої кухні літ. «Б, б», а також реалізувати своє право на привілейоване придбання 1/2 частини земельної ділянки яка є у спільній сумісній власності. Вказане право вона не реалізувала внаслідок порушення відповідачами вимог законодавства щодо режиму відчуження своєї частки у спільній власності. ЇЇ згоди у письмовій формі, нотаріально посвідченої ОСОБА_8 не отримувала.
Посилаючись на викладене просила суд:
- визнати частково недійсним договір купівлі-продажу частини житлового будинку по АДРЕСА_1 у частині купівлі-продажу літньої кухні літ. «Б,б», укладений 15.05.2007 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_8;
- - визнати частково недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1, у частині купівлі-продажу 1/2 частини земельної ділянки площею 60,5 кв.м., яка є у спільній сумісній власності, укладений 15.05.2007 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_8;
- перевести на неї права та обов'язки покупця по договору купівлі-продажу частини житлового будинку, у частині купівлі-продажу літньої кухні літ. «Б, б», по АДРЕСА_1;
- перевести на неї права та обов'язки покупця по договору купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1, у частині купівлі-продажу 1/2 частини земельної ділянки площею 60,5 кв.м.;
- визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_8, зареєстрований 16.07.2007 року Черкаським міським управлінням земельних ресурсів.
16.11.2009 року позивачка уточнила свої позовні вимоги, подавши до суду уточнену позовну заяву про переведення прав та обов'язків покупця, в якій просила суд:
- перевести на неї права та обов'язки покупця по договору купівлі-продажу 55/100 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1), укладеному 15.05.2007 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_8;
- перевести на неї права та обов'язки покупця по договору купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1, у частині купівлі-продажу 1/2 частини земельної ділянки площею 60,5 кв.м.;
- визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_8, зареєстрований 16.07.2007 року Черкаським міським управлінням земельних ресурсів;
- виплатити ОСОБА_8 вартість 55/100 частини жилого будинку з відповідною частиною надвірних споруд у сумі 192 645 грн. та вартість 1/2 частини земельної ділянки площею 60,5 кв.м.у спільній сумісній власності у сумі 10 119 грн. 53 коп., а всього 202 764 грн. 53 коп. з депозиту суду.
В липні 2009 року ОСОБА_8 звернулася в суд із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні власністю, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що згідно договору купівлі-продажу частини домоволодіння від 15.05.2007 року № 2111 нею була придбана частини домоволодіння (частка 11/20), яка розташована по АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 547,25 кв.м. Право власності на земельну ділянку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку виданим 16.07.2007 року управлінням земельних ресурсів у м. Черкаси Черкаської області на ім'я ОСОБА_8 ЇЇ земельна ділянка межує з землями загального користування - землі Черкаської міської ради і до неї облаштований вільний заїзд з боку вул. Гоголя м. Черкаси. Ширина заїзду становить 4,5 м., однак вона не може ним користуватися, оскільки він загороджений воротами, які належать відповідачці ОСОБА_6 - власниці частини домоволодіння за цією ж адресою (частка 9/20). З моменту придбання у власність земельної ділянки, вона не має можливості користуватися своєю власністю на свій розсуд та у повному обсязі, оскільки відповідачка ОСОБА_6 не дозволяє їй користуватися воротами та хвірткою, які закриті на замки. Згоди на зміну замків відповідачка не дає. В зв'язку з цим вона не має можливості заїхати на подвір'я, завезти будівельні матеріали, меблі, винести сміття. Крім того, з метою перешкодити їй користуватися подвір'ям відповідачка випускає собаку у вільний вигул. Дії відповідачки свідчать про те, що вона навмисно бажає створити їй неможливі для проживання умови та змусити відмовитися від земельної ділянки. Враховуючи, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього право чи обмежений у його здійсненні, вона, як власник, має право вимагати усунення будь-яких порушень її прав.
Просила суд зобов'язати ОСОБА_6 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом надання для користування воріт та хвіртки для вільного проходу і проїзду з боку вул. Гоголя в м. Черкаси.
Ухвалою Придніпровського районного суду від 15 липня 2009 зустрічний позов ОСОБА_8, до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні власністю та первісний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа: Управління Держкомзему у м.Черкаси про визнання частково недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та переведення прав та обов’язків покупця об’єднані в одне провадження.
Рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 01 вересня 2010 року в задоволенні первісного позову ОСОБА_6 відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_8 задоволено. Ухвалено усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_8 земельною ділянкою розташованою за адресою АДРЕСА_1, яка перебуває у її власності, зобов»язавши ОСОБА_6 не чинити їй перешкоди для вільного проходу та проїзду через ворота та хвіртку з боку вул.. Гоголя в м. Черкаси. Також вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду представник ОСОБА_6 – ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з’ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення її позовних вимог та відмову в задоволенні зустрічного позову.
Заслухавши пояснення осіб, які з‘явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до положень ст. 362 ЦК України, у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.
Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов»язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовились від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна – протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.
У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред»явити до суду позов про переведення на нього прав та обов»язків покупця. Одночасно позивач зобов»язапний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець. До даних вимог застосовується позовна давність в один рік.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 є власником 27/60 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтв про право на спадщину від 24.04.1986 року та 1.10.2000 року.
ОСОБА_8 є власником 55/100 частин вказаного домоволодіння по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу укладеного 15.05.2007 року з ОСОБА_9
15.05.2007 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_9Є також був укладений договір купівлі продажу земельної ділянки площею 517 кв.м. та Ѕ частини земельної ділянки загальною площею 60,5 кв.м. яка є у спільній сумісній власності.
Інша Ѕ частина земельної ділянки загальною площею 60,5 кв.м належить на праві власності ОСОБА_6
23.03.2007 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_10 ОСОБА_6 було направлено повідомлення у вигляді заяви ОСОБА_11 про намір продажу належних їй частини домоволодіння та земельної ділянки з вказівкою ціни та інших умов продажу, яке було вручено апелянту відповідно до поштового повідомлення 26.03.2007 року.
Договори купівлі продажу між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 щодо частини домоволодіння та земельної ділянки були укладені 15.05.2007 року, тобто більше як через півтора місяці після отримання ОСОБА_6 повідомлення.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до обргунтованого висновку про те, що при вчиненні продажу частики в домоволодінні по АДРЕСА_1 та продажу Ѕ частини земельної ділянки площею 60,5 кв.м. ОСОБА_11 були в повній мірі виконані вимоги ст. 362 ЦК України.
Судова колегія також вважає правильним висновок суду першої інстанції про задоволення зустрічного позову ОСОБА_8, оскільки із матеріалів справи вбачається, що виїзд на вул.. Гоголя із домоволодіння по АДРЕСА_1 влаштований саме із земельної ділянки, яка перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_6 та ОСОБА_8 загальною площею 60,5 кв.м.
Не може бути прийнято до уваги твердження апелянта про те, що виїзд на вул.. Гоголя із даного домоволодіння належить саме їй на підставі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.05.1995 року /а.с.65/, оскільки вони спростовуються текстом самого рішення, яким був встановлений порядок користування земельною ділянкою і виїзд на вул.. Гоголя залишався в спільному користуванні
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Оскаржуване апелянтом рішення судова колегія вважає законним, обґрунтованим, постановленим на зібраних по справі доказах, які надали суду сторони. Доводи апеляційної скарги не є суттєвими, були предметом судового розгляду, суд дав їм належну оцінку і вони не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 – ОСОБА_7 – відхилити.
Рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 01 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа: Управління Держкомзему у м.Черкаси про переведення прав та обов’язків покупця та за зустрічним позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні власністю – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили одразу після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя Н.І. Гончар