Справа № 2-а-4594/10
П О С Т А Н О В А
іменем України
13 грудня 2010 року м. Донецьк
Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі:
Головуючий-суддя Сенчишин Ф.М.
При секретарі Семенець А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про визнання дій відповідача протиправними, зобов’язання відповідача до вчинення певних дій,
В С Т А Н О В И В:
Згідно позову, позивач звернувся до УПФУ в Будьоннівському районі м. Донецька із заявою про перерахунок пенсії, оскільки після попереднього перерахунку пенсії минуло два роки. Позивач вважає, що при перерахунку пенсії мав застосовуватися показник заробітної працівників, зайнятих у галузях економіки України за календарний тік, що передує року звернення за призначенням (перерахунком пенсії), тобто показник за 2009 рік. Відповідач при перерахунку пенсії протиправно застосував показник за 2007 рік, внаслідок чого позивач отримує менший розмір пенсії. Позивач звернувся до відповідача із заявою про приведення розміру призначеної йому після перерахунку пенсії у відповідність до норм чинного законодавства, на що отримав письмову відмову. Позивач просить суд визнати дії відповідача протиправними та зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька здійснити перерахунок призначеної йому пенсії з 01 січня 2010 року виходячи із заробітної плати за попередній рік, та виплатити йому різницю.
Позивач, належним чином та завчасно сповіщений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився. Надав суду письмову заяву, за якою підтримав в повному обсязі заявлені позовні вимоги та доводи позовної заяви на яких вони ґрунтуються. Просить справу розглянути у його відсутність.
Відповідач УПФУ в Будьоннівському районі м. Донецька, належним чином та завчасно сповіщений про час та місце розгляду справи, в судове засідання представника не направив. Надав суду письмові заперечення проти позову, які зводяться до того, що відповідач здійснюючи перерахунок раніше призначеної позивачу пенсії застосував показник заробітної плати за 2007 рік керуючись постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року. На думку відповідача, для застосування при перерахунку позивачу пенсії показника заробітної плати за 2009 рік правові підстави відсутні. Пенсія позивачу виплачується згідно чинного законодавства.
За ухвалою суду справа розглянута за відсутності сторін в порядку письмового провадження.
Вирішуючи заявлені позовні вимоги суд виходить з наступного:
Згідно досліджених в судовому засіданні копії пенсійного посвідчення та оригіналу пенсійної справи позивача, останній отримує у відповідача - Управління пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька, пенсію за віком.
Згідно абз. 1 ч. 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.
11 січня 2010 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії згідно абз. 1 ч. 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” у зв’язку з наявністю відповідного додаткового страхового стажу. Право позивача на такий перерахунок відповідачем не оспорюється, позивачу був додатково врахований страховий стаж. Розпорядженням по УПФУ від 11 січня 2010 року позивачу був здійснений перерахунок пенсії з 01 січня 2010 року та визначений загальний розмір пенсії за віком.
При визначенні розміру пенсії відповідач виходив із показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії у розмірі 1197,91 (за повний 2007 рік).
Спір між сторонами зводиться до визначення того, який показник середньої заробітної плати мав бути взятий за основу при перерахунку пенсії - за 2007 чи 2009 рік. Щодо решти фактичних обставин перерахунку позивачу пенсії сторони суперечностей не мають.
На час звернення позивача до відповідача з заявою про перерахунок пенсії було чинним закріплене абз. 1 ч. 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” право позивача на перерахунок пенсії із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2009 рік.
Згідно ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Протокол ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97), кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідачем порушене закріплене ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод право позивача на мирне володіння своїм майном. Розглядаючи борги у сенсі поняття „власності”, яке міститься у ст. 1 ч. 1 Протоколу №1 до Конвенції і не обмежено лише власністю на фізичні речі та не залежать від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як „майнові права” і, таким чином, як власність. Тому при розгляді справи „Кечко проти України” (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення суду). У зв’язку з цим, Європейський Суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів - закону України, відповідно якому встановлені надбавки з бюджету і який є діючим та Закону України „Про Державний бюджет” на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку Уряду України, превалювали як Lех sресіаlіs. Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (п. 26 рішення Кечко проти України; див. mutatis mutandis рішення у справі Бурдов проти Росії, № 59498/00).
За наведених обставин, здійснивши перерахунок раніше призначеної позивачу пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік , відповідач діяв всупереч приписам абз. 1 ч. 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” , такі дії відповідача є протиправними, порушене право позивача підлягає судовому захисту.
З Державного Бюджету на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати з оплати судового збору.
Керуючись ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, абз. 1 ч. 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” , ст.ст. 9, 11, 14, 71, 99, 100, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про визнання дій відповідача незаконними, примусове виконання обов’язку в натурі – задовольнити в повному обсязі.
Визнати дії Управління пенсійного фонду України в Будьоннівському районі міста Донецька щодо перерахунку 11 січня 2010 року раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком виходячи з показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік, такими що не відповідають абз. 1 ч. 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” - протиправними.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі міста Донецька здійснити ОСОБА_1 з 01 січня 2010 року перерахунок раніше призначеної пенсії за віком згідно абз. 1 ч. 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” виходячи з показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за 2009 рік та виплату донарахованої пенсії з урахуванням виплачених сум.
Стягнути з Державного Бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок.
На постанову може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний адміністративний суд Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня винесення постанови. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий: