Справа № 2-43/ 2010р.
Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 грудня 2010 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді Зеленської В.І.
при секретарі Хаміновій Н.В. ,
з участю представників позивачки ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника відповідача ЗАТ «Славутська суконна
фабрика» Шимкова А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Славута цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Закритого акціонерного товариства «Славутська суконна фабрика» про стягнення заробітної плати, коштів в рахунок оплати лікарняних листків, середнього заробітку за час затримки розрахунку , одноразової вихідної допомоги при виході на пільгову пенсію та зобов’язання до сплати внесків до соціальних фондів,
в с т а н о в и в.
04 вересня 2009 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Закритого акціонерного товариства «Славутська суконна фабрика» про стягнення середньої заробітної плати за період вимушеного простою, коштів в рахунок оплати листків непрацездатності, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та одноразової вихідної допомоги при виході на пільгову пенсію .
Рішенням Славутського міськрайонного суду від 24.09.2010 року позов задоволено частково, стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Славутська суконна фабрика» в користь ОСОБА_4 270 грн 52 коп коштів в рахунок оплати лікарняних листків. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В ході судового розгляду сторони давали пояснення та надавали докази щодо позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто з моменту звільнення по день фактичного розрахунку, але з цього приводу рішення судом не ухвалено.
Відповідно до ст.. 220 ЦПК України означена обставина є підставою для ухвалення додаткового рішення за ініціативою суду.
В судовому засіданні 13.12.2010 року позивач ОСОБА_4 та її представники підтримали позовну вимогу про стягнення з ЗАТ «Славутська суконна фабрика» в її користь середнього заробітку за час затримки розрахунку з 01 травня 2009 року по 26 серпня 2010 року в сумі 10595 грн 53 коп. При цьому ОСОБА_4 пояснила, що на початку вересня 2009 року відповідач пропонував їй отримати нараховану оплату листків тимчасової непрацездатності, але вона відмовилась від отримання вказаних коштів у зв’язку із зверненням до суду.
Представник відповідача - ЗАТ «Славутська суконна фабрика» - Шимков А.В. означену позовну вимогу не визнав і пояснив, що розмір недоплачених ОСОБА_4 при звільненні коштів, а саме оплату листків непрацездатності, в сумі 211 грн 52 коп було визначено територіальною Державною інспекцією праці у червні 2009 року. У червні 2009 року бухгалтерією ЗАТ «Славутська суконна фабрика» було нараховано означену суму для ОСОБА_4, про що містяться записи у книзі нарахувань заробітної плати працівникам фабрики. На початку вересня 2009 року працівниками бухгалтерії було повідомлено ОСОБА_4 про можливість отримати вказані кошти, однак, ОСОБА_4 відмовилась від їх отримання і не отримала по даний час, незважаючи на звернення до негайного виконання рішення суду в частині стягнення в користь ОСОБА_4 означених коштів. Тому вважає, що немає підстав для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивачки і просить відмовити в задоволенні таких позовних вимог.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази та матеріали справи, суд знаходить, що позов в частині стягнення середнього заробітку з моменту звільнення по день фактичного розрахунку слід задоволити частково з таких підстав.
Судом встановлено, що з 14 серпня 1975 року ОСОБА_4 перебувала в трудових відносинах із Славутською суконною фабрикою (в даний час ЗАТ «Славутська суконна фабрика»), з 01.04.1979 року – ткачихою У розряду (а.с.6). Звільнена з роботи за власним бажанням 30.04.2009 року у зв’язку з виходом на пенсію на підставі ст.. 38 КЗпП України (а.с. 7).
При перевірці діяльності ЗАТ «Славутська суконна фабрика» територіальною державною інспекцією праці встановлено, що у червні 2009 року ОСОБА_4 було нараховано 211 грн 52 коп коштів з оплати лікарняних листків (а.с.9) без вирахування прибуткового податку та обов’язкових платежів до соціальних фондів..
Висновком судово-бухгалтерської експертизи сума оплати листків непрацездатності (лікарняних листків) уточнена та визначена в розмірі 270 грн 52 коп (а.с.151) без вирахування прибуткового податку та обов’язкових платежів до соціальних фондів. Ця сума відповідачем не оспорюється.
Порядок оплати листків непрацездатності регулюється Законом України «Про оплату праці» № 144/95-ВР від 20 квітня 1995 року та Законом України від 18.01.2001 р. №2240-ІІІ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням».
Відповідно до ст.. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Відповідно до ст.. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Судом встановлено, що на момент звільнення позивачки 30.04.2009 року оплата листків непрацездатності їй не була нарахована та виплачена з вини відповідача.
З книжок нарахування заробітної плати та інших доходів працівникам фабрики вбачається, що у червні 2009 року для ОСОБА_4 нараховано 211 грн 52 коп (відповідно до висновку територіальної державної інспекції праці в Хмельницькій області) коштів з оплати листків непрацездатності.
Сторони визнали, що на початку вересня відповідач пропонував позивачці отримати належні їй кошти в бухгалтерії підприємства, однак, ОСОБА_4 відмовилась від їх отримання у зв’язку із зверненням до суду. Позовна заява складена 04.09.2009 року, до суду ОСОБА_4 звернулася 08.09.2009 року (а.с.2-3).
У зв’язку з наведеним суд вважає, що ОСОБА_4 без поважних причин з власної вини не отримала належних їй коштів в бухгалтерії відповідача на початку вересня 2009 року. Тому при визначені сум середнього заробітку з моменту звільнення по день фактичного розрахунку відповідно до ст.. 117 КЗпП України суд враховує означену обставину і знаходить, що задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення середнього заробітку з моменту звільнення по день, коли позивачка мала реальну можливість отримати належні їй кошти, що стверджується книгою нарахування заробітної плати працівникам фабрики та поясненнями сторін, тобто за період з 01.05.2009 року по 01.09.2009 року.
Середня заробітна плата позивачки на момент звільнення становила 559 грн 45 коп (п.1 висновку судово-бухгалтерської експертизи а.с. 151). Отже, середній заробіток за період з 01.05.2009 року по 01.09.2009 року (за чотири місяці) становить 559,45 х 4 = 2237 грн 80 коп без вирахування прибуткового податку та обов’язкових платежів до соціальних фондів. Тому вказана сума підлягає стягнення з відповідача в користь позивачки.
Керуючись ст..ст. 8, 10, 14, 18, 220 ЦПК України, ст.117 КЗпП України, суд
в и р і ш и в .
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Славутська суконна фабрика» (р/р 26007000111007 в Славутській філії АБ «Брокбізнесбанк», МФО 315063, код 00307081) в користь ОСОБА_4 2237 грн 80 коп без вирахування прибуткового податку та обов’язкових платежів до соціальних фондів.
Протягом десяти днів з дня проголошення додаткового рішення сторони можуть подати на нього апеляційну скаргу в апеляційний суд Хмельницької області через Славутський міськрайонний суд.
Суддя